Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" вересня 2014 р.Справа № 922/2950/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елавус ЛТД", м. Валки
про стягнення 6173,07 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Івтушок С.В., довіреність б/н від 08.07.2014 р.;
відповідача - не з"явився;
16 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елавус ЛТД", м. Валки, 5340 грн. боргу, 191,80 грн. 3% річних, 641,27 грн. інфляційних витрат та 1827 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 38 від 28.03.2013 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати за товар.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 липня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 05 серпня 2014 року.
05 серпня 2014 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи, зокрема письмові пояснення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 серпня 2014 року було відкладено розгляд справи на 27 серпня 2014 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 серпня 2014 року було відкладено розгляд справи на 09 вересня 2014 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 вересня 2014 року було відкладено розгляд справи на 15 вересня 2014 року.
Представник позивача у судовому засіданні 15 вересня 2014 року підтримував позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 026581/1.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
28 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер", м. Харків, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Елавус ЛТД", (відповідач) був укладений договір № 38, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується поставити м"який контейнер з вкладишем МКРП, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити товар.
Пунктом 3.1 договору сторони домовились про те, що відповідач оплачує кожну партію згідно видаткових накладних на протязі 2-х днів з моменту поставки.
На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу контейнер м"який на загальну суму 5340 грн., що підтверджується видатковою накладною № 250411 від 25.04.2013 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками.
У вказаній накладній зазначений договір № 38 від 28.03.2013 р., що підтверджує те, що поставка здійснювалась на виконання цього договору.
Таким чином, відповідач товар отримав, проте за нього не розрахувався.
Внаслідок не виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 6173,07 грн. (основний борг з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписом ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вказані обставини та вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 5340 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В розумінні ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом було здійснено перерахунок суми інфляційних витрат з травня 2013 року по червень 2014 р. та 3% річних з 29.04.2013 р. по 10.07.2014 р. за допомогою системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок позивача є вірним.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 641,27 грн. та 3% річних у сумі 191,80 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.
На підставі ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елавус ЛТД" (63002, Харківська область, м. Валки, вул. Карла Лібкнехта, 5, код 14093152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер" (61052, м. Харків, вул. Першої Майовки, 31, код 31798300, рах. № 2600401376009 в Центральній філії ПАТ "Кредобанк", м. Львів, МФО 325365) 5340 грн. боргу, 191,80 грн. 3% річних, 641,27 грн. інфляційних витрат та 1827 грн. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.09.2014 р.
Суддя О.В. Смірнова