Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" липня 2014 р.Справа № 922/1812/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Кролівець М.О.
розглянувши справу
за позовом Прокурора Ленінського району м. Харкова, м. Харків в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
до ФОП ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 8057,01 грн.
за участю представників сторін:
прокурор - Захаров Ф.О.
позивача - Воронова Ю.В.
відповідача - не з"явився,
Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 8930,08 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору оренди № 3014, укладеного між позивачем та відповідачем 28.09.2011 року. Крім того, просить суд стягнути з відповідача 1309,75 грн. нарахованої пені.
23.07.2014 року до суду від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 6655,02 грн. основного боргу за договором оренди № 3014 від 28.09.2011 року та 1401,99 грн. пені.
Як визначено у п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року (з подальшими змінами та доповненнями), ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
Дослідивши надану заяву та матеріали справи, суд розцінює подану прокурором заяву, як заяву про зменшення розміру позовних вимог та враховуючи те, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).
В судовому засіданні прокурор та позивач підтримали позов у повному обсязі та просили суд його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 28.05.2014 року, відповідач визнав заборгованість частково у розмірі 3258,46 грн. за період липень, серпень та частина вересня 2013 року, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені просив суд відмовити.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Прокуратурою Ленінського району м. Харкова за інформацією Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради проведено перевірку дотримання вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендарями комунального майна.
Перевіркою встановлено, що відповідно до договору оренди №3014 від 28.09.2011 Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) надано ФОП ОСОБА_2 (орендар) в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: нежитлові приміщення підвальної частини №1, XXIV, XXV загальною площею 48,3 м2 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2, літ. "А-2", що належить до комунальної власності територіальної громади міста Харкова та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс".
Відповідно до п.10.1. вказаного Договору, Договір діє з 28.09.2011 року до 28.08.2014 року.
Відповідно до п.10.3 Договору, Договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду, суду у випадках, передбачених чинним законодавством та за умовами цього Договору.
Відповідно до п.10.6 Договору, дія Договору оренди припиняється внаслідок: достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду).
Листом від 30.11.2012 року за № 14452 Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради повідомлено Відповідача про намір достроково розірвати договір оренди №3014 від 28.09.2011 року та передати орендовані приміщення представнику Управління за актом приймання-передачі. Зазначений лист на адресу Відповідача був направлений цінним листом. Отже, станом на теперішній час вказаний договір розірвано.
Так, 27.12.2013 року ФОП ОСОБА_2 передав вищезазначені приміщення представнику Управління по акту приймання - передачі.
Орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісячно протягом 15 календарних днів наступного місяця, відповідно до п.3.5 Договору.
Орендна плата перераховується на бюджетний рахунок управління державної казначейської служби, як це передбачено п. 3.7 Договору.
Разом з цим, в порушення взятих на себе зобов'язань Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносив орендну плату за користування орендованим майном.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 11.11.2013 року по справі № 922/3710/13 за позовною заявою прокуратури Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень у розмірі 17 059,67 грн., пені 1 637,03 грн. частково задоволена позовна заява прокуратури району: стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 17 059,67 грн. В частині вимог щодо стягнення з відповідача 1 637,03 грн. пені, позов залишено без розгляду.
Зазначена заборгованість з орендної плати у розмірі 17 059,67 грн. ФОП ОСОБА_2 перед Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради стягнута за період з січня 2012 року по червень 2013 року.
Враховуючи викладене, заборгованість з орендної плати за договором оренди № 3014 від 28.09.2011 року станом на дату припинення Договору 27.12.2013 року складає 6 655,02 грн. за період з липня 2013 по грудень 2013.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Крім того, згідно частини 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 3014 від 28.09.2011 року не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 6655,02 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 1401,99 грн. пені.
Відповідно до п. 3.10 вищевказаного Договору передбачено, що у разі якщо орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню на користь Орендодавця до державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення (включаючи день оплати).
Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що прокурором розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені у розмірі 1401,99 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 549, 610, 611, 626, 628, 629, 759 Цивільного кодексу України, статтями 216, 217, 230, 286 Господарського кодексу України, статтями 15, 24, 18,19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 41, 44, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (61204, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 24134490) - 6655,02 грн. основного боргу за період з липня 2013 року по грудень 2013 року, 1401,99 грн. пені.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (61204, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1827,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28 липня 2014 року.
Суддя С.Ч. Жельне