Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" червня 2014 р.Справа № 922/1263/13 в 5 томах
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Жельне С.Ч.
судді: Жигалкін І.П. , Аюпова Р.М.
при секретарі судового засідання Федорова Т.О.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест", м. Київ 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті- Інвест", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Євроцемент -Україна", м. Балаклія
про стягнення 15 471 120,00 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився
відповідача - Плісак С.В., Бондаренко І.В.
третьої особи - не з"явився,
У березні 2013 року до суду з позовом звернулось ТОВ "БК Трансбудінвест" (надалі - позивач) в якому просить суд стягнути з ПАТ "Євроцемент - Україна" (надалі - відповідач) 15471120,00 грн. за надання послуг з оплати документально підтверджених послуг третіх осіб, залучених позивачем для виконання договору № 1270 від 01.07.2011 року ПАТ "Євроцемент - Україна" , компенсувати сплату судового збору в розмірі 68 820,00 грн.
24.05.2013 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 15471120,00 грн. за надання послуг оплати документально підтверджених послуг третіх осіб, залучених позивачем для виконання договору №1270 від 01.07.2011 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем зобов'язань за договором транспортного експедирування № 1270 від 01.07.2011 року (надалі - договір).
10.06.2013 року позивач надав заяву про доповнення підстав позову ( т.2 а.с.106- 110).
18.07.2013 року позивач надав уточнення позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15471120,00 грн. документально підтверджених витрат третіх осіб, залучених позивачем для виконання договору №1270 від 01.07.2011 року та 141790,04 грн. витрат за переадресацію 106 вагонів з станції Михайлово на станцію Фокіно ( т2 а.с.212 - 218).
Ухвалою суду від 22.07.2013 року надане уточнення позовних вимог визнано таким, що підлягає частковому задоволенню в частині визначення на чию користь стягується 15471120,00 грн. та щодо правової природи цих коштів, а в решті відхилено, оскільки вимога про стягнення 141790,04 грн. витрат за переадресацію 106 вагонів зі станції Михайлово на станцію Фокіно є доповненням позовних вимог новими позовними вимогами, що не передбачено ст. 22 ГПК України ( т2. а . с . 225-227).
Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечує проти позовних вимог та просить в їх задоволенні відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що акти виконаних робіт (наданих послуг) від 05.09.2012 року не підтверджують належним чином понесені додаткові витрати позивача, які виникли на підставі окремого договору про організацію перевезень вантажів у власних вагонах № 02/12-11п від 02.12.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Трініті-Інвест", при цьому самі акти виконаних робіт не можуть бути підтвердженням витрат експедитора, оскільки акти не є первинними документами та не відображають всіх обов'язкових даних для підтвердження витрат експедитора з використання послуг третіх осіб, так як не містять відповідних підтверджуючих документів, передбачених п. 3.11 договору. Також відповідач вказує, що ані договором, ані додатками до нього не була узгоджена сторонами договору сума у розмірі 560,00 грн. у якості оплати за технічне обслуговування вагонів та за користування вагонами, тому акти виконаних робіт (наданих послуг) від 05.09.2012 року ним не підписані.
Ухвалою господарського суду від 22.07.2013 року суд призначив за власною ініціативою судову економічну експертизу і зупинив провадження у справі. Призначену по справі судову економічну експертизу, доручив провести Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
Ухвала від 22.07.2013 року щодо призначення судової економічної експертизи була оскаржена позивачем до Харківського апеляційного господарського суду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 року ухвала господарського суду Харківської області від 22.07.2013 року залишена без змін.
Відповідач через канцелярію суду 25.02.14 року подав клопотання в якому просив просить суд на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 22.07.2013 року направити матеріали справи на проведення економічної експертизи та зупинити провадження у справі на час проведення економічної експертизи.
Ухвалою суду від 28.03.2014 року було задоволено клопотання відповідача від 25.02.14 року про направлення матеріалів справи на проведення економічної експертизи та зупинення провадження у справі на час проведення економічної експертизи; направлено матеріали даної справи до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса для проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2013 року; залишено перелік питань поставлених на вирішення експертам, викладений в ухвалі господарського суду Харківської області від 22.07.2013 року.
16.05.2014 року до суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшов висновок судової економічної експертизи № 4467 від 29.04.2014 року.
Ухвалою суду від 03.06.2014 року провадження у справі поновлено та розгляд справи призначений на 12.06.2014 року о 12:00 години.
Представники позивача та третьої особи правом на участь у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду.
Присутні в судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували у повному обсязі та просили суд відмовити в його задоволенні.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників відповідача, суд встановив наступне.
01.07.2012 року між сторонами був укладений договір транспортного експедирування № 1270, відповідно до умов якого Клієнт (відповідач) доручає Експедитору (позивачу), а Експедитор (позивач) зобов'язується за плату та за рахунок Клієнта (відповідача) надати наступні види транспортно-експедиторських послуг:
- організація забезпечення або забезпечення оптимального транспортного обслуговування та організація перевезення вантажів залізничним та іншими видами транспорту;
- здійснення розрахунків з транспортними організаціями за перевезення вантажів та іншими організаціями, які залучаються експедитором для виконання цього Договору (експедитори, агенти, митні брокери та інш.);
- надання інструкцій щодо проведення й оформлення товарно-транспортної документації на вантаж;
- фрахтовка транспортних засобів і забезпечення їх подачі в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів Клієнта;
- ведення обліку надходження та відправки вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;
- здійснення оформлення товарно-транспортної документації та її відправка за належністю;
- забезпечення оптимізації руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;
- здійснення розрахунків з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів Клієнта;
- оформлення документів та організація роботи у відповідності до митних, карантинних та санітарних вимог.
Згідно п. 5.2 договору, плата Експедитору складається з:
- винагороди Експедитору, за організацію транспортно - експедиторських послуг (обслуговування) Клієнта;
- витрати Експедитора на оплату послуги (роботи) третіх осіб, залучених до виконання цього Договору;
- оплату зборів (обов'язкових платежів), які сплачуються Експедитором при виконанні цього Договору, в т.ч. відшкодування витрат Експедитора на банківське обслуговування та придбання валюти;
Загальна сума Договору становить суму всіх фактично наданих Експедитором послуг згідно актів прийому-передачі наданих послуг за весь термін дії даного Договору.
Вартість конкретного перевезення за Договором визначається на підставі поданої Заявки, виставленого до неї Експедитором і оплаченого Клієнтом рахунку-фактурі та підписаного Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
Згідно п. 5.5 Договору, Клієнт сплачує Експедитору плату за транспортно - експедиторське обслуговування у розмірі згідно виставленому рахунку-фактурі. У суму плати Експедитора включаються:
- винагорода Експедитора за організацію транспортно - експедиторських послуг (обслуговування) Клієнта;
- витрати Експедитора на оплату послуги (роботи) третіх осіб, залучених до виконання цього Договору;
- оплату зборів (обов'язкових платежів), які сплачуються Експедитором при виконанні цього Договору.
Згідно п. 2.1.1. договору, Експедитор зобов'язався організувати перевезення вантажів залізничним або іншим видом транспорту за узгодженою з Клієнтом транспортній схемі та укласти від свого імені, договори на перевезення вантажів з перевізниками - транспортними підприємствами на Україні та за кордоном, а також з іншими організаціями, які будуть залучені для виконання даного Договору (п. 2.1.2).
Позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті-Інвест" (третя особа) Договір про організацію перевезення вантажів у власних вагонах № 02/12-11п від 02.12.2011 року (надалі договір 2).
Відповідно до п. 11 договору 2 ТОВ "Трініті-Інвест" зобов'язується за плату і за рахунок позивача виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів у власних вантажних вагонах по території України, країнам СНГ та Балтії.
Відповідно до п.2.2.2. договору, відповідач повинен своєчасно організувати відвантаження та відправлення вантажів, згідно з порядком, узгодженим з Позивачем.
Позивач у позові посилається на те, що починаючі з січня місяця 2012 року, відповідач перестав дотримуватися п.2.2.2 договору, що призвело до простою вагонів на станціях навантаження та відвантаження .
Згідно з п. 3 Протоколів погодження договірної ціни: № 2 від 02.01.2012 року; № 3,4,5 від 30.01.2012 року; № 6,7 від 29.02.2012 року, № 8,9 від 29.03.2012 року,№10,11 від 30.04.2012 року, у разі якщо Замовник перевищить час перебування вагону наведений в п. 2 даного Протоколу, він додатково сплачує 560,00 грн. за кожну добу. В період надання послуг з січня 2012 року по травень 2012 включно за даним договором було 27 627 вагоно/діб наднормових простоїв вагонів на загальну суму 15471120,00 грн., що на думку позивача підтверджується Актами виконаних робіт та наданих послуг:
- Акт № ПР/01 простій вагонів в січні місяці 2012 року 5 741 ваг/діб на суму 3214960, 00 грн.;
- Акт ПР/02 простій вагонів в лютому місяці 2012 року 4 557 ваг/діб на суму 2551920,00 грн.;
- Акт № ГІР/03 простій вагонів в березні місяці 2012 року 10 892 ваг/діб на суму 6099520,00 грн.;
- Акт № ПР/04 простій вагонів в квітні місяці 2012 року 5 119 ваг/діб на суму 2866640,00 грн.;
- Акт № ПР/05 простій вагонів в травні місяці 2012 року 1318 ваг/діб на суму 738080,00 грн.
Як вказує позивач, дана сума також підтверджується і актами виконаних робіт за Договором про організацію перевезення вантажів у власних вагонах № 02/12-11п від 01.12.2011 року, що був укладений між Позивачем та Третьою особою, відповідно до п.2.1.2 Договору № 1270 від 01.07.2011 року з метою своєчасного та якісного надання послуг Відповідачу.
Згідно п. 3.11 договору, за фактом виконання Експедитором послуг з транспортно - експедиторського обслуговування, відповідно до п. 1.2 договору, щомісяця до 10 числа наступного за звітним, Експедитор оформлює у відповідно до Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність Україні" та направляє Клієнту підписаний акт прийому-передачі наданих послуг, що підтверджує факт надання таких послуг з обов'язковим зазначенням номерів залізничних накладних, додатком засвідчених Експедитором копій документів, що підтверджують витрати Експедитора, що пов'язані з виконанням даного договору.
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил користування вагонами і контейнерами" № 113 від 25.02.1999 року встановлене наступне. Правила користування вагонами і контейнерами визначають порядок і умови користування вагонами і контейнерами:
- парку залізниць України;
- парку залізниць інших держав;
- які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування).
Для власних вагонів, що мають нумерацію інвентарного парку, державних вагонних компаній застосовуються порядок та умови користування, які встановлено для вагонів парку залізниць.
Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Позивачем до суду не надано актів по затримці кожного вагону з вказівкою причини затримки або того що затримка сталася з вини відповідача.
Позивач в обґрунтування розмірів простою посилається на Договір №02/12-11П, укладений між ним та ТОВ "Трініті-Інвест" про організацію перевезень вантажів у власних вагонах та складені між ними акти виконаних робіт з зазначенням плати за понаднормативний простій.
Але зміст зазначеного договору не містить посилань на те, що даний договір складено на виконання договору, що був укладений між позивачем та відповідачем. В актах відсутні вказівки причин затримки або того що вона сталася з вини відповідача.
Ухвалою суду від 22.07.2013 року по справі була призначена судова економічна експертиза та на вирішення експерта були поставлені наступні питання:
На вирішення експертам поставити наступні питання:
1) Чи підтверджується розрахунок позивача витрат за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн.?
2) Чи підтверджується понесення позивачем витрат за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн.?
3) Чи підтверджується понесення третьою особою витрат за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн.?
4) Чи мала місце затримка відповідачем вагонів у період з січня 2012 р. по травень 2012 р.? Якщо так, то в якій сумі?
29.04.2014 року ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса був зроблений висновок судової економічної експертизи № 4467, згідно до якого:
- по першому питанню: розрахунок витрат ТОВ "БК Трансбудінвест" за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн. не підтверджується наданими на дослідження документами:
- по другому питанню: перерахування грошових коштів (понесення витрат) ТОВ "БК Трансбудінвест" на адресу ТОВ "Трініті-Інвест" за затримку ПАТ "Євроцемент-Україна" вагонів в сумі 15471120,00 грн. не підтверджується наданими на дослідження документами;
- по третьому питанню: понесення ТОВ "Трініті-Інвест" витрат за затримку ПАТ "Євроцемент-Україна" вагонів в сумі 15471120,00 грн. не підтверджується наданими на дослідження документами;
- по четвертому питанню: затримка ПАТ "Євроцемент-УКРАЇНА" вагонів у період з січня 2012 р. по травень 2012 р. не підтверджується наданими на дослідження документами.
Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на викладене, за переконанням суду, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивача, що вказує на відсутність правових підстав для їх задоволення, оскільки акти виконаних робіт (наданих послуг) від 05.09.2012 року не підтверджують належним чином понесені додаткові витрати позивача, які виникли на підставі окремого договору про організацію перевезень вантажів у власних вагонах № 02/12-11п від 02.12.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Трініті-Інвест", оскільки не є первинними документами та не відображають всіх обов'язкових даних для підтвердження витрат експедитора з використання послуг третіх осіб.
За таких обставин господарський суд, дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог, а тому відмовляє в задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 17 червня 2014 року.
Головуючий суддя Суддя Суддя С.Ч. Жельне І.П. Жигалкін Р.М. Аюпова