22.09.2014 Справа № 920/57/14
за позовом: Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта», м. Суми
до відповідача: Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми
про внесення змін до договору
СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.
Представники:
Від позивача: Мєльнік О.В., довіреність від 02.06.2014 року,
Від відповідача: Пейкова І.О., довіреність № 23.01-27/26 від 01.07.2014 року,
При секретарі судового засідання Саленко Н.М.
Суть спору: позивач просить суд внести зміни до укладеного між сторонами договору №ФМ-337 від 30.01.1998 р. (з наступними змінами): - викласти п. 4.1. Договору в наступній редакції: «Орендна плата за договором складає 1 грн. в рік»; - Договір вважається зміненим з моменту отримання відповідачем пропозиції про внесення змін, тобто з 21.12.2011 року. Крім того, просить суд стягнути з відповідача судовий збір.
Позивачем подано додаткові письмові пояснення №13-11.403 від 04.09.2014 р.; в судовому засіданні підтримав свої вимоги в повному обсязі. Крім того, представником позивача подано клопотання №13-11-425 від 18.09.2014 р. про долучення до матеріалів справи копій карток-доручень, яке судом задоволено.
Відповідач в письмовому відзиві №125/14 юр від 22.08.2014 р. проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що умовами договору оренди №ФМ-337 від 30.01.1998 р. (в редакції від 08.04.2008 р.) не передбачено право сторони на зміну розміру орендної плати в односторонньому порядку, при цьому сторонами згоди щодо зміни розміру орендної плати не досягнуто. Крім того, позивачем не подано доказів використання приміщення по вул. 4-та Продольна, 76 у м. Суми на площі 90,1 кв.м. саме для розповсюдження друкованих періодичних видань, заснованих державними і комунальними редакціями, об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими та журналістськими колективами, як це передбачено ст. 2 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та дослідивши докази по справі, суд встановив:
30 січня 1998 р. між Управлінням комунального майна та приватизації виконавчого комітету Сумської міської ради (в подальшому Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради) і Сумським поштамтом (в подальшому Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта») був укладений договір №ФМ-337 (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого відповідач на підставі рішення від 12.03.1997 р. Сумської міської ради про «Комунальну власність» передав, а позивач прийняв на умовах, визначених Договором, в оренду нежитлові приміщення загальною площею 90,1 кв.м. за адресою: м. Суми, вул. 4-та Продольна, 76, для розміщення 13 відділення зв'язку.
В подальшому в Договір вносились зміни: 28.08.2000 р., 08.04.2008 р., 31.12.2009 р., 01.04.2011 р., які оформлювались відповідними додатковими угодами до Договору.
Пунктом 4.1 Договору в редакції від 08.04.2008 року визначено, що орендна плата за об'єкт оренди розраховується на підставі діючої Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради (далі за текстом - «Методики»). Базова ставка орендної плати встановлюється відповідним рішенням Сумської міської ради. Розрахунок орендної плати додається (додаток № 3).
В редакції від 01.04.2011 року розрахунку орендної плати до Договору оренди визначено, що цей розрахунок виконано відповідно до пунктів 8, 12 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010 року № 3964-МР, а також те, що сторони визначили розмір місячної орендної плати за січень 2012 року в сумі 1820,96 грн.+ індекс інфляції + 20% ПДВ, а також домовились, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідно до Статуту УДППЗ «Укрпошта», затвердженого наказом від 09.04.2010 р. №176 Міністерства транспорту та зв'язку України, та Положення про Сумську Дирекцію УДППЗ «Укрпошта», затвердженого наказом №407 від 11.09.2006 р. Генерального директора УДППЗ «Укрпошта», предметом діяльності підприємства є, зокрема, розповсюдження періодичних видань по передплаті і в роздріб на території України. Тому, на думку позивача, пункт 4.1. договору оренди № ФМ-337 від 30.01.1998 року, яким врегульовано порядок визначення розміру орендної плати, не відповідає імперативним вимогам законодавства - пункту 10 Розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, абзацу 1 пункту 8 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Суми, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 01.02.2012 року №1186-МР, Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», які визначають права Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» у частині встановлення розміру орендної плати на рівні 1 гривні на рік, тому, на думку позивача, у даному спорі мають бути застосовані норми частин 2, 3, 4, 5 статті 188 Господарського кодексу України, які надають позивачеві право на зміну умов договору, зокрема, ціни, у випадках, встановлених законом.
Крім того, позивач зазначає, що ним в порядку статті 188 Господарського кодексу України на адресу Сумської міської ради були направлені листи №10-079 від 24.02.2011 року та №13-11-352 від 30.11.2011 року про внесення змін до договору оренди № ФМ-337 від 30.11.1998 року з відповідною додатковою угодою. Проте, як зазначає позивач, вказані листи були направлені на адресу Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, яке відповідь на лист №10-079 від 30.11.2011 року не надало, а у відповідь на лист №13-11-352 від 30.11.2011 року відповідач своїм листом №109-3648/01-10 від 20.12.2011 року відмовило у підписанні додаткових угод.
Згідно ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. В разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 цієї ж статті). Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч.5 ст. 188 ГК України).
Відповідно до частини другої статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.
За змістом пункту 6 частини другою статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зміна правовідношення.
Цивільні правовідносини виникають, зокрема, з договорів. Відтак положеннями статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України передбачено захист цивільних прав шляхом подання позову про зміну договору.
Підстави для звернення з таким позовом визначаються чинним законодавством та договором.
З наведеного припису статті 188 ГК України вбачається, що заінтересована сторона в односторонньому порядку з дотриманням визначених даною нормою вимог може звернутися з позовом про зміну господарського договору, якщо це передбачено законом.
Частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України (ч.2 цієї ж статті).
Згідно з частиною першою статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
У підпункті 3.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» зазначено, що спори про внесення змін до договору оренди (найму) у зв'язку із запровадженням нових тарифів, ставок орендної плати (в т. ч. внесенням змін до відповідних методик) мають вирішуватися з урахуванням вимог приписів статті 632 ЦК України та частини другої статті 21 Закону «Про оренду державного та комунального майна», згідно з якими розмір орендної плати в договорі встановлюється за домовленістю сторін і може бути змінено за погодженням сторін або у випадках та на умовах, встановлених законом».
Частина друга статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» надає право одній із сторін договору оренди звернутися з позовом про внесення змін до такого правочину в частині орендної плати, якщо застосування певної ціни передбачено законом.
Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що позов про внесення змін до Договору відповідає способам захисту прав, визначеним статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України. Проте вимога позивача про внесення змін до Договору з 21.12.2011 р. визнається судом неправомірною, оскільки у разі задоволення позову у справі, згідно з ч.5 статті 188 ГК України Договір може бути змінено з дня набрання чинності рішенням, або в інший встановлений рішенням суду строк з урахуванням вимог чинного законодавства та умов Договору.
Судом встановлено, що відповідач листом від 20.12.2011 року № 09-3648/01-10 надав позивачу відповідь та зазначив, що питання про надання в оренду приміщень з орендною платою 1 гривня на рік буде розглянуто в разі надання до Управління майна комунальної власності документів, які підтверджують, що Сумська дирекція УДППЗ «Укрпошта» займається розповсюдженням періодичних видань відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», тобто, використовує приміщення саме за цільовим призначенням.
Пунктом 13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010р. № 3964-МР, передбачено, що пільги зі сплати орендної плати можуть надаватись певним категоріям орендарів, в тому числі бюджетним організаціям, в розмірі 0,08 грн. за умови використання об'єкта оренди за цільовим призначенням.
Згідно п. 6.2.1. Договору (в редакції зміни №2 від 08.04.2008 р.) сторони домовились використовувати об'єкт оренди тільки за цільовим призначенням, а саме для розміщення відділення поштового зв'язку.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу (далі - Методика).
У пункті 10 Методики зазначено, що розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними закладами охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню. Індексація річної орендної плати проводиться один раз на рік на підставі річних індексів інфляції у строки, визначені договором оренди;
Орендна плата у розмірі, встановленому згідно з абзацом першим цього пункту, не застосовується у разі оренди нерухомого майна для розміщення засобів масової інформації: рекламного та еротичного характеру; заснованих в Україні міжнародними організаціями або за участю юридичних чи фізичних осіб інших держав, осіб без громадянства;в яких понад 50 відсотків загального обсягу випуску становлять матеріали зарубіжних засобів масової інформації; заснованих за участю юридичних або фізичних осіб, до сфери діяльності яких належить виробництво та постачання паперу, поліграфічного обладнання, технічних засобів мовлення.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» передбачено, що державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.
Проте, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» норми вказаного закону поширюються зокрема на підприємства зв'язку тією мірою, наскільки вони забезпечують діяльність цих засобів масової інформації.
Статтею 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» передбачено визначення послуги поштового зв'язку, яка являє собою продукт діяльності оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.
Відповідно до розділу 2.2 Статуту УДППЗ «Укрпошта» предметом його діяльності є: надання послуг поштового зв'язку; послуг з виплати сум переказів за платіжними системами…; касового обслуговування та приймання торгової виручки; виплати та доставки пенсій, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам; приймання вкладів на вкладні рахунки, відкриті пенсіонерами в банківських установах на договірних засадах; проведення розрахунково-касових операцій; розповсюдження періодичних друкованих видань по передплаті; замовлення тиражів та продаж періодичних друкованих видань у роздріб; агентські послуги; розповсюдження страхових полісів, лотерейних білетів, ювілейних та пам'ятних монет, карток або електронних ваучерів попередньої оплати за послуги міського, міжміського та міжнародного зв'язку, доступу до мережі Інтернет, тощо; ксерокопіювання, ламінування, сканування, тощо; митних послуг з оформлення поштових відправлень та вантажів; транспортних послуг; оптова та роздрібна торгівля; послуг громадського харчування; валютні операції та інше.
При цьому, поширення заходів державної підтримки засобів масової інформації на підприємства зв'язку, пов'язуються не лише з статутною діяльністю чи наявністю в останніх дозвільних документах, а й з показниками (величина, розмір), які характеризують міру забезпечення підприємствами зв'язку діяльності засобів масової інформації.
За рекомендаціями Фонду державного майна України, викладеними у його наказі № 1765 від 22.08.2000 року та листі № 10-16-12130 від 01.10.2002 року, у разі використання орендарем нерухомого майна об'єкта оренди за кількома цільовими призначеннями для визначення орендної плати можуть використовуватись такі підходи : 1) зонування об'єкта оренди (визначення площі для здійснення кожного з видів діяльності орендаря) з подальшим застосуванням для кожної зони відповідних орендних ставок і фіксуванням площ зон у договорі оренди; 2) при використання однієї і тієї самої площі для різних цілей може враховуватись внесок кожного виду діяльності у річну виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) орендаря; 3) при періодичному (сезонному) використання однієї і тієї самої площі для різних виді діяльності може враховуватись структура напрямів використання майна у часі, з подальшим застосуванням для кожної зони відповідних орендних ставок.
Зазначене передбачає необхідність узгодження між сторонами у договорі оренди цільового призначення орендованого майна по кожному з видів господарської діяльності.
На підтвердження факту розповсюдження періодичних друкованих видань позивачем подано копії договорів на розповсюдження місцевих газет, за якими позивач є виконавцем, а також свідоцтва про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, з якими позивач уклав зазначені договори
Проте, відповідно до акту перевірки виконання позивачем умов договору та використання об'єкта оренди від 05.12.2013 р., яка була проведена Управлінням майна комунальної власності в межах повноважень, визначених пунктами 3.2.2., 3.2.17., 3.2.33. Положення про управління майна комунальної власності Сумської міської ради, було встановлено, що в орендованих приміщеннях за адресою: м. Суми, вул. 4-та Продольна, 76, позивачем здійснюється торгівля товарами промислової групи, розповсюдження лотерей, поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку, надання рекламних послуг, розміщення рекламних носіїв вказаної продукції та послуг тощо. Також, у вказаному акті зазначено, що лише частина орендованого відповідачем приміщення використовується під надання послуг поштового зв'язку.
Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що розповсюдження періодичних друкованих видань по передплаті або продаж їх у роздріб є лише одним із видів діяльності позивача у орендованому приміщенні за адресою: м. Суми, вул. 4-та Продольна, 76, у зв'язку з чим посилання позивача на необхідність застосування у даному спорі положень Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та встановлення пільгової орендної ставки на все приміщення є безпідставним, а позовні вимоги необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» і вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В позові відмовити.
Повний текст рішення підписано 26.09.2014 р.
Суддя О.В. Коваленко