Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"23" вересня 2014 р. Справа № 911/3542/14
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства «Київпассервіс», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська область, Іванківський район, с. Запрудка
про стягнення 8103,18 грн.
секретар судового засідання Колісник Ю.І.
за участю представників:
від позивача: Богданов О.В. (довіреність №1/06-14/574 від 5 червня 2014 року);
від відповідача: не з'явився.
Державне підприємство «Київпассервіс» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 8103,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на проведення заходу від 13 лютого 2013 року за №6/13, договору на проведення заходу від 22 лютого 2013 року за №12/13 та договору від 22 лютого 2013 року за №13/13, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за надані позивачем послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 4761,28 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 935,41 грн., інфляційні втрати у розмірі 744,92 грн., 3% річних у розмірі 188,48 грн. та 7% штрафу у розмірі 473,09 грн.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 20 серпня 2014 року та призначено справу до розгляду на 9 вересня 2014 року.
Відповідно до ухвали суду від 9 вересня 2014 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 23 вересня 2014 року.
Відповідач у судові засідання 9 вересня 2014 року та 23 вересня 2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 20 серпня 2014 та від 9 вересня 2014 року. Витребувані документи відповідач суду не надав. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
22 вересня 2014 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 5761,28 грн., пеню в розмірі 395,35 грн., інфляційні втрати в розмірі 744,92 грн., 3% річних в розмірі 188,48 грн. та 7% штрафу в розмірі 403,09 грн.
На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.
23 вересня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між позивачем (за договором - підприємство) та відповідачем (за договором - замовник) 13 лютого 2013 року укладено договір на проведення заходу за №6/13 та 22 лютого 2013 року укладено договори на проведення заходу за №12/13 та №13/13.
Пунктом 1.1 договорів (в редакції додаткових угод) встановлено, що замовник експонує під час виставки-ярмарку насіння овочів та квітів, засоби захисту рослин, інші супутні товари, а підприємство організовує виставку-ярмарок цих товарів.
Пунктом 2.1 договорів встановлено, що вартість проведення заходу, за домовленістю сторін, становить 1000,00 грн. в місяць.
Пунктом 2.2 договорів передбачено, що розрахунки між сторонами проводяться на підставі цього договору шляхом внесення плати на рахунок підприємства авансом до початку проведення заходу, а надалі - щомісячно до 5 числа місяця.
Згідно пункту 3.1.4 договорів замовник зобов'язується своєчасно і в повному обсязі внести підприємству плату згідно розділу 2 цього договору.
Відповідно до пункту 4.2 договорів при несвоєчасному внесенні плати замовником, відповідно до чинного законодавства, підприємство має право стягувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми належної до сплати та за весь період прострочення виконання зобов'язання.
На виконання умов договору №6/13 від 13 лютого 2013 року позивач у період: з березня 2013 року по червень 2013 року надав відповідачу послуги на загальну суму 3580,64 грн., однак, відповідач в порушення умов договору лише частково оплатив надані позивачем послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 1580,64 грн.
На виконання умов договору №12/13 від 22 лютого 2013 року позивач у період: з березня 2013 року по травень 2013 року надав відповідачу послуги на загальну суму 2687,78 грн., однак, відповідач в порушення умов договору лише частково оплатив надані позивачем послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 1580,64 грн.
На виконання умов договору №13/13 від 22 лютого 2013 року позивач у період: з березня 2013 року по червень 2013 року надав відповідачу послуги на загальну суму 3671,43 грн., однак, відповідач в порушення умов договору лише частково оплатив надані позивачем послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 2600,00 грн.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю виконав умови договорів. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договорів в розмірі 5761,28 грн. підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Розмір пені, нарахованої позивачем, у сумі 395,35 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Судом встановлено, що відповідач порушив строки виконання зобов'язання за зазначеними вище договорами понад тридцять днів.
Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 7% штрафу у розмірі 403,09 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 188,48 грн. та інфляційні втрати у сумі 744,92 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Київпассервіс» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 15а, код 33348385) - 5761 (п'ять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 28 коп. заборгованості, 395 (триста дев'яносто п'ять) грн. 35 коп. пені, 403 (чотириста три) грн. 09 коп. штрафу, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 48 коп. 3% річних, 744 (сімсот сорок чотири) грн. 92 коп. інфляційних втрат та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 24 вересня 2014 року
Суддя Заєць Д.Г.