Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"23" вересня 2014 р. Справа № 911/3606/14
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до Комунального госпрозрахункового підприємства «Мислін», Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка
про стягнення 27245,48 грн.
секретар судового засідання Колісник Ю.І.
за участю представників:
від позивача: Жигадло І.Б. (довіреність №42/10 від 30 грудня 2013 року);
від відповідача: не з'явився.
Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального госпрозрахункового підприємства «Мислін» (далі - відповідач) про стягнення 27245,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про реструктуризацію заборгованості за №14/12-273 від 5 червня 2012 року, а саме, відповідач не повністю погасив існуючу заборгованість, в результаті чого до суду передано вимогу щодо стягнення з відповідача боргу у розмірі 22079,44 грн. Додатково, за прострочення виконання умов договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1658,10 грн., штраф в розмірі 1545,56 грн., інфляційні втрати в розмірі 1683,56 грн. та 3% річних в розмірі 278,82 грн.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 22 серпня 2014 року та призначено справу до розгляду на 9 вересня 2014 року.
Відповідно до ухвали суду від 9 вересня 2014 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 23 вересня 2014 року.
Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 22 серпня 2014 року та від 9 вересня 2014 року, у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
23 вересня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між позивачем (за договором - кредитор) та відповідачем (за договором - боржник) 5 червня 2012 року укладено договір про реструктуризацію заборгованості за №14/12-273.
Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор та боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу (далі - реструктуризація), що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу від 23 вересня 2009 року за №06/09-693-БО-17 (договір поставки природного газу).
Згідно пункту 2.1 договору загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до пункту 1.1 цього договору, складає 331191,60 грн. станом на 31 березня 2012 року, що підтверджується актом звірки розрахунків.
Пунктом 2.2 договору передбачено графік погашення заборгованості (том 1, а.с. 12-14).
Відповідно до пункту 3.4 договору за прострочення виконання зобов'язань, вказаних у п. 2.2 цього договору, боржник зобов'язується сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30 квітня 2022 року, а в частині зобов'язань за договором - до повного їх здійснення.
Відповідач взяті на себе зобов'язання у повному обсязі не виконав, а саме, не сплатив встановлену договором заборгованість, в результаті чого за період з листопада 2013 року по липень 2014 року, за ним утворилась заборгованість у розмірі 22079,44 грн.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не погасив існуючу перед позивачем заборгованість за період з листопада 2013 року по липень 2014 року. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 22079,44 грн. заборгованості підлягає задоволенню.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Як встановлено судом, розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 1658,10 грн. за період, який наведений у розрахунку, що доданий позивачем до позовної заяви, є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно, кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Розмір штрафу у сумі 1545,56 грн., що передбачений пунктом 3.4 договору є обґрунтований та підлягає стягненню з відповідача.
У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір 3% річних, визначений позивачем, складає 278,82 грн.
Зазначений розмір 3% річних є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, складає 1683,56 грн.
Зазначений розмір інфляційних втрат є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Комунального госпрозрахункового підприємства «Мислін» (08110, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Шкільна, 1, код 30514378) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) - 22079 (двадцять дві тисячі сімдесят дев'ять) грн. 44 коп. заборгованості, 1658 (одна тисяча шістсот п'ятдесят вісім) грн. 10 коп. пені, 1545 (одна тисяча п'ятсот сорок п'ять) грн. 56 коп. 7% штрафу, 278 (двісті сімдесят вісім) грн. 82 коп. 3% річних, 1683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн. 56 коп. інфляційних втрат та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 24 вересня 2014 року
Суддя Заєць Д.Г.