ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12686/14 18.09.14
За позовом Приватного підприємства «МЕДСЕРВІС-ПАРТНЕР»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-ДС"
про стягнення 223 041,95 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Коробчук В.П.
від відповідача: не з'явились
Приватне підприємство «МЕДСЕРВІС-ПАРТНЕР» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-ДС» (далі-відповідач) про стягнення 223 041,95 грн., з яких: 193 185,68 грн. - основної заборгованості, 21 250,42 грн. - втрат від інфляції, 8 605,85 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не повернуто невикористану частину авансового платежу в сумі 193 185,68 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача, витребування доказів та неналежне виконання сторонами вимог суду.
Зокрема, ухвалою суду від 21.07.2014 р., витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» у строк до 21.08.2014 р. належним чином засвідчену копію договору постачання №30/03-065, укладеного між Приватним підприємством «МЕДСЕРВІС-ПАРТНЕР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» і документи, якими підтверджуються виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 р. повторно зобов'язано відповідача надати суду витребувані документи.
У судових засіданнях представник позивача підтримував заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, причин неявки суду не повідомив, проте був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 18.09.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Між Приватним підприємством «МЕДСЕРВІС-ПАРТНЕР» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форум-ДС» існували договірні зобов'язання на підставі Договору постачання № 30/03-065, на виконання якого 30.03.2011 р. позивачем було перераховано відповідачу 283 500,00 грн. авансового платежу за поставку бетону відповідно до рахунку №ТФ-0014 від 30.03.2011 р. (копія виписки по особовому рахунку позивача за 30.03.2011 р. в матеріалах справи).
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим позивачем направлено лист від 26.11.2012 р. № 103/Б, у якому позивач просить припинити дію Договору постачання №30/03-065, укладеного між Приватним підприємством «МЕДСЕРВІС-ПАРТНЕР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС», і повернути невикористану частину авансового платежу в розмірі 193 185,68 грн. на розрахунковий рахунок позивача.
Згідно відмітки вхідного штампу, лист від 26.11.2012 р. № 103/Б отримано відповідачем 27.11.2012 р. із присвоєнням номеру вхідної кореспонденції 114/11-12 (копія листа в матеріалах справи).
Листом від 07.12.2012 р. № 12-07/12 відповідач повідомив, що не має можливості повернути невикористану частину авансового платежу в розмірі 193 185,68 грн., проте сума внесена до кредитного реєстру і у разі надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» кредитних коштів, зазначену суму буде перераховано на розрахунковий рахунок позивача в грудні місяці (копія листа в матеріалах справи).
Згідно Акту звірки взаємних розрахунків за період 2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» і Приватним підприємством «МЕДСЕРВІС-ПАРТНЕР» станом на 31.12.2012 р. за відповідачем утворилась заборгованість на користь позивача у розмірі 193 185,68 грн. (копія в матеріалах справи).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач невикористану частину авансового платежу на суму 193 185,68 грн. не повернув. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 21 250,42 грн. - інфляційних втрат, 8 605,85 грн. - 3% річних.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проаналізувавши зміст зобов'язання, що виникло між сторонами на підставі укладеного Договору постачання № 30/03-065, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою дані правовідносини виникли із договору поставки.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов Договору постачання № 30/03-065 перерахував відповідачеві 283 500,00 грн. згідно виставленого відповідачем рахунку № ТФ-0014 від 30.03.2011 р., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача № 26001106609001 за 30.03.2011 р.
Судом встановлено, що станом на 31.12.2012 р. сторони дійшли згоди щодо розміру утвореної заборгованості відповідача перед позивачем на суму 193 185,68 грн.
Відповідач заборгованість перед позивачем у розмірі оплаченого товару не повернув, товар не передав, доказів зворотного суду не надав.
Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Так, судом було встановлено вище, що позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення передоплачених коштів у розмірі 193 185,68 грн., однак відповідач такого обов'язку не виконав.
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання щодо повернення позивачеві перерахованих коштів. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 193 185,68 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 21 250,42 грн. - інфляційних втрат за період з 01.01.2013 р. до 30.04.2013 р. та 8 605,85 грн. - 3% річних за період з 28.12.2012 р. по 23.06.2014 р.
Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат і 3% річних, та встановив, що в останньому допущено помилку у визначенні суми нарахування, однак остаточна сума розрахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних не перевищує суму, розраховану судом виходячи із фактичної суми заборгованості з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та за відповідний період такого прострочення.
За таких обставин, визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача 193 185,68 грн. - основної суми заборгованості, 21 250,42 грн. - інфляційних втрат та 8 605,85 грн. - 3% річних.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Приватного підприємства «МЕДСЕРВІС-ПАРТНЕР» задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-ДС" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 1, ідентифікаційний код - 34352350), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «МЕДСЕРВІС-ПАРТНЕР» (03115, м. Київ, вул. Котельникова, буд. 35, оф. 81, ідентифікаційний код - 25390545) 193 185 (сто дев'яносто три тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 68 коп. - заборгованості, 21 250 (двадцять одну тисячу двісті п'ятдесят) грн. 42 коп. - інфляційних втрат, 8 605 (вісім тисяч шістсот п'ять) грн. 85 коп. - 3% річних, 4 460 (чотири тисячі чотириста шістдесят) грн. 85 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 19.09.2014 р.
Суддя Бондарчук В.В.