Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"23" вересня 2014 р. Справа № 911/3565/14
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентбейс», м. Київ
до Закритого акціонерного товариства «Кременчуцьке управління механізації будівництва», Київська область, м. Сквира
про стягнення 130609,28 грн.
секретар судового засідання Колісник Ю.І.
за участю представників:
від позивача: Корнєєва Ю.О. (довіреність б/н від 13 серпня 2014 року);
від відповідача: не з'явився.
вільний слухач: ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентбейс» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Кременчуцьке управління механізації будівництва» (далі - відповідач) про стягнення 130609,28 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги №0110 від 1 жовтня 2012 року та додаткової угоди №1 від 25 листопада 2012 року до договору про надання поворотної фінансової допомоги №0110 від 1 жовтня 2012 року, а саме, відповідач не повернув грошові кошти, отримані згідно умов договору, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 105392,90 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 6439,51 грн., інфляційні втрати в розмірі 13484,13 грн., та 3% річних в розмірі 5292,74 грн.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 21 серпня 2014 року та призначено справу до розгляду на 9 вересня 2014 року.
Відповідно до ухвали суду від 9 вересня 2014 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 23 вересня 2014 року.
У судовому засіданні 23 вересня 2014 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 105392,90 грн., пеню в розмірі 1928,29 грн., інфляційні втрати в розмірі 13484,13 грн., та 3% річних в розмірі 5292,74 грн.
На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.
23 вересня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між позивачем (за договором - позикодавець) та відповідачем (за договором - позичальник) 1 жовтня 2012 року укладено договір поворотної фінансової допомоги за №0110.
Пунктом 1.1 договору встановлено, що позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього договору, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений договором строк.
Згідно пункту 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 25 листопада 2012 року) розмір позики становить 210392,90 грн.
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №1 грошові кошти у розмірі 105392,90 грн. будуть передані у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування на наступні реквізити: одержувач: Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ; код: 34987562; рахунок №37315001003835; Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області; МФО: 831019; Призначення платежу: виконавчий збір та витрати. Боржник ЗАТ «Кременчуцьке управління механізації будівництва».
Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить 14 календарних днів.
Згідно пункту 5.1 договору після закінчення строку, визначеного в п. 4.1 цього договору, позичальник зобов'язується протягом одного календарного дня повернути позикодавцеві позику.
Відповідно до пункту 6.1.4 договору в разі несвоєчасного виконання позичальником п. 5.1 цього договору, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню у розмірі 0,01% від суми позики за кожен день прострочення, але не більше подвійної річної облікової ставки НБУ.
На виконання умов договору позивач платіжним дорученням №4 від 26 листопада 2012 року сплатив грошові кошти у розмірі 105392,90 грн. на наступні реквізити: одержувач: Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ; код: 34987562; рахунок №37315001003835; Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області; МФО: 831019; Призначення платежу: виконавчий збір та витрати. Боржник ЗАТ «Кременчуцьке управління механізації будівництва».
В порушення умов договору відповідач не повернув грошові кошти, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 105392,90 грн.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не виконав умови договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 105392,90 грн. підлягає задоволенню.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Як встановлено судом, розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 1928,69 грн. за період, який наведений у розрахунку, що доданий позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог, є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір 3% річних, визначений позивачем, складає 5292,74 грн.
Зазначений розмір 3% річних є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, складає 13484,13 грн.
Зазначений розмір інфляційних втрат є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки, позивачем зменшено розмір позовних вимог, судовий збір у розмірі 90,21 грн. грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Кременчуцьке управління механізації будівництва» (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Рози Люксенбург, 66, код 01270492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентбейс» (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 21, код 37554349) - 105392 (сто п'ять тисяч триста дев'яносто дві) грн. 90 коп. заборгованості, 1928 (одна тисяча дев'ятсот двадцять вісім) грн. 69 коп. пені, 13484 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 13 коп. інфляційних втрат, 5292 (п'ять тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 74 коп. 3% річних та 2521 (дві тисячі п'ятсот двадцять одна) грн. 97 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 24 вересня 2014 року
Суддя Заєць Д.Г.