ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13615/14 01.09.14
За позовом Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Сатіс"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"
про відшкодування шкоди 37 419,36 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
від позивача Сушко В.Б.; довіреність №16/14 від 02.01.2014
від відповідача не з'явилися
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "САТІС" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 37 419,36 грн., з яких 37 019,36 грн. - сума страхової виплати, 400,00 грн. - вартість експертизи, крім того судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також просили покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом договору добровільного страхування, укладеного між позивачем і страхувальником. Позивачем на підставі вказаного договору було виплачено указаній страхувальником особі страхове відшкодування в сумі 38 019,36 грн.
Позивач на підставі правил, встановлених ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до відповідача, як до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність винної у скоєнні ДТП особи, із вимогою про виплату страхового відшкодування. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без виконання, що й призвело до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 37 419,36 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 прийнято позовну заяву приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "САТІС" до розгляду, порушено провадження у справі №910/13615/14 та призначено розгляд справи на 28.07.2014.
В судовому засіданні 28.07.2014 судом оголошено перерву до 01.09.2014.
В судове засідання 01.09.2014 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки в суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав.
Відповідно до абзацу 3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/13615/14.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.09.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
14.01.2014 між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "САТІС", страховиком, (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут прикладних проблем екології, геофізики та геохімії» в особі директора Якимчука Миколи Андрійовича (далі - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №224-008360 (надалі - Договір), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля «NISSAN X-TRAIL» (далі - застрахований ТЗ), державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення Відповідачем його грошового зобов'язання за Договором обов'язкового страхування, Відповідач на заяву позивача від 13.03.2014 №21/1 відповіді не надав, вимоги викладені в ній не задовольнив. Наведена обставина призвела до звернення Позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з Відповідача страхового відшкодування в сумі 37 419,36 грн., з яких 37 019,36 грн. - сума страхової виплати, 400,00 грн. - вартість експертизи.
02.02.2014 в м. Києві на вул. Берковецька, 6, ТЦ «ЕПІЦЕНТР» відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ та транспортного засобу «Деу Леганза» із державним реєстраційним номером НОМЕР_3, яким керувала гр. ОСОБА_3.
Факт ДТП підтверджується довідкою від 11.02.2014 № 9343395 про ДТП (засвідчена копія наявна в матеріалах справи).
Застрахованим ТЗ на момент скоєння ДТП на законних підствах керував його власник, що підтверджується належним чином засвідченою копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.02.2014 у справі №759/1738/14-п встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм гр. ОСОБА_3 у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом стягнення штрафу в сумі 340,00 грн.
Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
11.02.2013 Страхувальник звернувся із заявою до Страховика про виплату страхового відшкодування на підставі Договору добровільного страхування.
У відповідності до звіту від 06.02.2014 №2789/4, здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно - Асистуюча Компанія «Фаворит», яке діє на підставі Сертифікату від 09.03.2011 №11452/11 суб'єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінюваних складових застрахованого транспортного засобу, становить 38 019,36 грн. Вартість послуг Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно - Асистуюча Компанія «Фаворит» стосовно проведення автотоварознавчого дослідження становить 400,00 грн., що підтверджується ориніналом платіжного доручення від 10.02.2014 №3056.
Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).
Позивач на підставі Договору добровільного страхування 12.02.2014, заяви Страхувальника про виплату страхового відшкодування на користь ФО-П ОСОБА_4 здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 38 019,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.02.2014 №3062, оригінал якого наявний в матеріалах справи.
За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, Позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від Відповідача страхового відшкодування, виплаченого Страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно належним чином засвідченої копії Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АЕ №1879729, станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.). Враховуючи визначені полісом серія АЕ №1879729 розмір франшизи - 1 000,00 грн., встановлений розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, право на відшкодування якого перейшло до позивача, - 38 019,36 грн., Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 37 019,36 грн.
Стосовно відшкодування витрат у розмірі 400,00 грн. на проведення автотоварознавчого дослідження, то відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачається вичерпний перелік витрат, які відшкодовуються страховою компанією у разі пошкодження транспортного засобу. Таким чином, витрати, які не передбачені ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, на проведення автотоварознавчої експертизи не входить до суми страхового відшкодування, оскільки такі витрати не є складовою фактичного розміру збитків.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє Позивачу у задоволенні вимог в цій частині.
Судом встановлено, що до Позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та Страховиком за полісом АЕ №1879729 (відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.
Позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до Відповідача із заявою від 13.03.2014 №21/1 про виплату страхового відшкодування. Однак, Відповідач зазначену вимогу залишив без належної відповіді та реагування, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок Позивача не провів.
У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.
Відповідачем не надано доказів на спростування твердження Позивача, що страхове Товариство з додатковою відповідальністю"Гарантія" не здійснило відшкодування шкоди, а відтак строк виконання відповідачем зобов'язання по страховому відшкодуванню шкоди, завданої автомобілю «NISSAN X-TRAIL», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на день звернення ПрАТ "Страхова компанія "САТІС" до суду за захистом своїх прав настав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 37 019,36 грн. шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору розподіляються між Позивачем та Відповідачем пропорційно до задоволених позовних вимог.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, офіс 32-33; код ЄДРПОУ 31282951) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "САТІС", (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 22, офіс 4; код ЄДРПОУ 22963118) суму страхового відшкодування у розмірі 37 019,36 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 807,47 грн.
3. В іншій частині у позові відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6. Дата складання повного тексту рішення 15.09.2014.
Cуддя А.В.Митрохіна