ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/14713/14 18.09.14
За позовом Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 7"
до Комунального підприємства "Київкомунсервіс"
про стягнення 75 071,83 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Грет Я.П.
від відповідача: Степанець О.П.
Комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційна організація - 7" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київкомунсервіс" (далі-відповідач) про стягнення з відповідача 75 071,83 грн. основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо надання послуг згідно договору №27-5 про надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню побутових відходів, крім токсичних та особливо небезпечних від 25.06.2010 р., які фактично виконує позивач за власний рахунок.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
29.07.2014 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника у відпустці.
Розгляд справи відкладався в порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
04.09.2014 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав клопотання, в якому просить суд збільшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 103 411, 31 грн.
Розглянувши подане позивачем клопотання про збільшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.
Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд визнає подане клопотання таким, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає його до розгляду.
У судовому засіданні 04.09.2014 р. представник відповідача надав відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
У судовому засіданні 04.09.2014 р. оголошувалася перерва до 18.09.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України.
10.09.2014 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав заперечення на відзив відповідача.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 18.09.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
25.06.2010 р. між Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційна організація - 7" та Комунальним підприємством "Київкомунсервіс" укладено договір №27-5 про надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню побутових відходів, крім токсичних та особливо небезпечних, умовами якого передбачено, що відповідач надає позивачу послуги по збиранню з місць розташування контейнерів, вивезенню та утилізації або захороненню побутових відходів, крім токсичних та особливо небезпечних з місць розташування контейнерів (контейнер майданчиків), які знаходяться в зоні обслуговування позивача відповідно до довідки дислокації з дотриманням нормативно-правових актів у сфері послуг з вивезення побутових відходів на умовах даного договору.
Згідно з п.п. 2.3. та 2.4. договору, оформлення наданих послуг здійснюється актами виконаних робіт щодо надання послуг, які складаються кожного місяця між позивачем та відповідачем. В актах виконаних робіт щодо послуг вказується загальна вартість послуг, надана відповідачем за місяць - у гривнях. Порядок розрахунків за отримані послуги по збиранню та вивезенню побутових відходів в частині розщеплення сплати населенням за утримання будинків і споруд та прибудинкової території визначається окремою трьохсторонньою угодою між Комунальним підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», Комунальним підприємством «ГІОЦ» та Комунальним підприємством «Київкомунсервіс». Остаточні розрахунки здійснюються відповідно до актів виконаних робіт.
Відповідно до п. 2.7. договору, акти виконаних робіт складаються відповідачем у двох примірниках кожного місяця та підписуються і скріплюються печатками сторін не пізніше п'яти робочих днів після останнього числа місяця, в якому надавались послуги.
Згідно до п. 4.2.1. договору, відповідач зобов'язаний надавати послуги відповідно до законодавства про відходи, санітарних норм, правил, Правил надання послуг з вивезення відходів, затверджених Кабінетом Міністрів України та даного договору.
Строк дії договору встановлюється з дня підписання його сторонами і до 2011 р. (п. 8.1. договору.)
З наявного в матеріалах справи акта звірки взаєморозрахунків від 31.07.2014 р., підписаного сторонами, станом на 01.08.2014 року підтверджується наявність заборгованості відповідача в розмірі 103 411, 31 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 р. у справі № 910/14886/13 за позовом Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 7" до Комунального підприємства "Київкомунсервіс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" про стягнення 316 499,64 грн. було встановлено, правомірність п. 2.4. договору №27-5 про надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню побутових відходів, крім токсичних та особливо небезпечних від 25.06.2010 р., а саме між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» та Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційна організація - 7" було укладено договір № 470 на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, житлового і нежитлового фонду від 01.11.2011 р., відповідно до умов якого саме позивачу делеговано повноваження на укладення договору з відповідачем на вивезення твердих побутових відходів та саме позивач має право на отримання надмірно сплачених населенням в рахунок оплати вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів грошових коштів.
Позовні вимоги Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 7" було задоволено в повному обсязі та стягнуто з Комунального підприємства "Київкомунсервіс" грошові кошти в сумі 316 499, 64 грн. та 6 329, 99 грн. судового збору.
Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 12.02.2014 р. у справі № 910/14886/13 рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 р. у справі № 910/14886/13 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 р. у справі № 910/14886/13 залишено без змін.
Отже, відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, факти, встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 р. у справі № 910/14886/13 не доказуються при розгляді даної справи.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором, зокрема повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 103 411, 31 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №27-5 про надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню побутових відходів, крім токсичних та особливо небезпечних від 25.06.2010 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних є:власник, споживач, виконавець, виробник. У разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач без достатніх правових підстав зберігає грошові кошти, належні позивачу, у сумі 103 411, 31 грн.
У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За приписами п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Таким чином, оскільки грошові кошти у сумі 103 411, 31 грн. на даний час обліковуються у відповідача без достатніх правових підстав, вимога позивача про стягнення зазначеної суми є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, враховуючи положення ст. 49 ГПК України, суд покладає судовий збір, сплачений позивачем, на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 7" задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Київкомунсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 23, ідентифікаційний код - 33745659), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 7" (03164, м. Київ, вул. Підлісна, буд. 3, ідентифікаційний код - 36114019) 103 411 (сто три тисячі чотириста одинадцять) грн. 31 коп. - заборгованості та 2 068 (дві тисячі шістдесят вісім) грн. 23 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 29.09.2014 р.
Суддя Бондарчук В.В.