ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа №910/13824/14 01.09.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА"
до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»
про відшкодування шкоди у розмірі 15 935,14 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача не з'явилися
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОВІДНА" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю"Гарантія" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 15 935,14 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом договору добровільного страхування, укладеного між позивачем і страхувальником. Позивачем на підставі вказаного договору було виплачено страхувальникові страхове відшкодування в сумі 16 935,14 грн.
Позивач на підставі правил, встановлених ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до відповідача, як до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність винної у скоєнні ДТП особи, із вимогою про виплату страхового відшкодування. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без виконання, що й призвело до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 15 935,14 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2014 порушено провадження у справі №910/13824/14 та призначено розгляд справи на 28.07.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 розгляд справи відкладався на 01.09.2014, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.
Представники позивача в судове засідання 01.09.2014 не з'явилися, 11.08.2014 надійшла заява №03-17/11259 від 08.08.2014, відповідно до якої просили суд розглядати справу без участі представника.
Представники відповідача в судове засідання 01.09.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/13824/14 від 11.07.2014 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання представники сторін були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/13824/14.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.09.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
14.12.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (далі - Страховик, Позивач) та Публічним акціонерним товариством «ВТБ БАНК» (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0662562/0103/12 (надалі - Договір), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, в тому числі автомобіля "Volkswagen Caddy" (далі - застрахований ТЗ), державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідний страховий випадок настав 16.01.2013 на вул. Леніна, 4 в м. Севастополь відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "Volkswagen Caddy", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу "БАЗ А079.14", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував гр. ОСОБА_1.
В результаті ДТП автомобіль "Volkswagen Caddy", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено. Факт настання ДТП підтверджується довідкою МВС України від 05.04.2013 №9143798 (засвідчена копія наявна в матеріалах справи).
З матеріалів справи вбачається, що автомобілем марки "Volkswagen Caddy", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент скоєння ДТП, на законних підствах керував співробітник Страхувальника, що підтверджується належним чином засвідченими копіями Подорожнього листа службового легкового автомобіля Серія 10-ААГ №021544 від 16.01.2013 та Витягу з наказу про прийняття на роботу гр. ОСОБА_2 №1640-к від 01.06.2010.
Постановою Сакського районного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 у справі №115/625/13-п встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм гр. ОСОБА_1, у зв'язку з чим, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
14.02.2013 Страхувальник звернувся із заявою до Страховика про виплату страхового відшкодування на підставі Договору добровільного страхування.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до звіту від 08.02.2013 №02368, здійсненого товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТНЕР - ЦЕНТР", яке діє на підставі Сертифікату від 15.05.2012 №13417/12 суб'єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінюваних складових застрахованого транспортного засобу, становить 17 356,83 грн.
Згідно виставленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 рахунку на оплату від 07.03.2013 №Ш-00000025 загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Volkswagen Caddy" складає 16 935,14 грн.
Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди, Позивачем було перераховано на користь Страхувальника, страхове відшкодування в сумі 16 935,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.04.2013 №0023346, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, Позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від Відповідача страхового відшкодування, виплаченого Страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно інформації, наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України, станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія", що підтверджується Полісом серії №АВ/4846992 (франшиза - 1000,00 грн.). Враховуючи визначені полісом №АВ/4846992 розмір франшизи - 1000,00 грн., встановлений розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, право на відшкодування якого перейшло до Позивача, - 16 935,14 грн., Відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 15 935,14 грн.
Судом встановлено, що до Позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та Страховиком за полісом №АВ 4846992 (відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.
Позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до відповідача із заявою від 28.04.2014 №03-17/4470 про виплату страхового відшкодування. Однак, Відповідач зазначену вимогу залишив без належної відповіді та реагування, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок Позивача не провів.
У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.
Відповідачем не надано доказів на спростування твердження Позивача, що страхове Товариство з додатковою відповідальністю"Гарантія" не здійснило відшкодування шкоди, а відтак строк виконання Відповідачем зобов'язання по страховому відшкодуванню шкоди, завданої автомобілю "Volkswagen Caddy", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на день звернення ПрАТ "Страхова компанія "ПРОВІДНА" до суду за захистом своїх прав настав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 15 935,14 грн. шкоди заподіяної внаслідок ДТП є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, офіс 13; код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25; код ЄДРПОУ 23510137) 15 935,14 грн. - на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Дата складання повного тексту рішення 15.09.2014.
Cуддя Митрохіна А.В.