ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/10574/14 18.09.14
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування"
до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
про стягнення 12 279,35 грн.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "ХДІ страхування" з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 12 279,35 грн.
У позові зазначили, що 30.11.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "ХДІ страхування" (страховик) та Обласним комунальним закладом "Сумський обласний психоневрологічний диспансер" (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 040-002310-61, відповідно до якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, зокрема, автомобіля Део, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
18.11.2011 року в м. Суми сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у ПАТ "ХДІ страхування" автомобіля Део, який належить ОКЗ "Сумський обласний психоневрологічний диспансер", під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ГАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Део, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
21.03.2012 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 12 789,35 грн. на користь СТО страхувальника.
Постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 12.12.2011 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (Поліс № АА/1810943).
Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача суми страхового відшкодування, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 18.11.2011 р. в м. Суми.
У позові Публічне акціонерне товариство "ХДІ страхування" просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" суму страхового відшкодування у розмірі 12 279,35 грн.
Під час розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у сумі 7 952,89 грн. у зв'язку з неправильним розрахунком суми заборгованості.
Вказана заява була прийнята судом до розгляду відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Сторони в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, подали клопотання про розгляд справи без участі своїх представників.
Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив, в якому зазначив, що частина суми страхового відшкодування була перерахована страхувальнику - Обласному комунальному закладу "Сумський обласний психоневрологічний диспансер", а інша частина - позивачу, отже, підстав для задоволення позовних вимог немає. Просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Судом встановлено, що 30.11.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "ХДІ страхування" (страховик) та Обласним комунальним закладом "Сумський обласний психоневрологічний диспансер" (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 040-002310-61, відповідно до якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, зокрема, автомобіля Део, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
18.11.2011 року в м. Суми сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у ПАТ "ХДІ страхування" автомобіля Део, який належить ОКЗ "Сумський обласний психоневрологічний диспансер", під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ГАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Део, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 12.12.2011 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 454 від 16.01.2012 р. розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Део, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, склав 13 755,61 грн., а відповідно до рахунку - фактури СТО № ЗН-000181 від 25.01.2014 р. - 16 198,62 грн.
На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 040-002310-61 від 30.11.2010 р. ПАТ "ХДІ страхування" виплатило особі, якій належить автомобіль Део, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (ОКЗ "Сумський обласний психоневрологічний диспансер") страхове відшкодування в сумі 12 789,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4454 від 21.03.2012 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно зі ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність особи, якій належить автомобіль ГАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована у Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1810943 (ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.).
Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право на страхове відшкодування до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".
Разом з тим, як встановлено судом, потерпіла сторона - ОКЗ "Сумський обласний психоневрологічний диспансер" звернувся до ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" з заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП, яка сталась 18.11.2011 р. в м. Суми, на підставі чого відповідачем була виплачена сума страхового відшкодування у розмірі 8 919,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 52706 від 08.08.2012 р.
Крім того, 20.09.2012 р. позивач - ПАТ "ХДІ страхування" звернувся до відповідача із вимогою за вих. № 1101 про досудове врегулювання спору та відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 12 789,35 грн.
У відповідь на вказану вимогу ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" сплатила ПАТ "ХДІ страхування" суму страхового відшкодування у розмірі 4 326,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 82141 від 12.12.2013 р.
Таким чином, сума страхового відшкодування внаслідок ДТП, яка була виплачена відповідачем як потерпілій особі, та ПАТ "ХДІ страхування" (в порядку регресу) складає 13 245,61 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" страхового відшкодування в сумі 12 279,35 грн. не підлягають задоволенню, оскільки у останнього не має правових підстав для її сплати.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 8.4.13 договору добровільного страхування наземного транспорту № 040-002310-61 від 30.11.2010 р. страховик має право вимагати від страхувальника повернення виплаченого страхового відшкодування (або відповідної його частині), у випадку, якщо буде з'ясовано обставини, які повністю або частково позбавляють страхувальника на права на страхове відшкодування відповідно до умов договору, а, отже ПАТ "ХДІ страхування" має право звернутись до ОКЗ "Сумський обласний психоневрологічний диспансер" для повернення різниці сплаченої суми страхового відшкодування.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування в сумі 12 279,35 грн. відмовити.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 18 вересня 2014 року.
Повний текст рішення підписаний 23 вересня 2014 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна