Рішення від 23.09.2014 по справі 910/17744/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17744/14 23.09.14

За позовом Державної організації «Автобаза Державного управління справами»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про стягнення 21 491,50 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Демченко В.О. - довіреність б/н від 19.06.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна організація «Автобаза Державного управління справами» звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення 21 491,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну Державної організації «Автобаза Державного управління справами» (яка є власником транспортного засобу марки Шкода державний номер НОМЕР_1) в результаті ДТП було завдано матеріальної шкоди, автомобілем марки Тойота державний номер НОМЕР_2 (який належить ОСОБА_2 і застрахований в Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»). В зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути з відповідача 17 514,39 грн. - вартості відновлювального ремонту, 3 977,11 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.09.2014 року.

23.09.2014 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого визнав позовні вимоги в частині стягнення 15 127,16 грн. матеріального збитку, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

В судове засідання 17.09.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.09.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 23.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2009 року в м. Києві на перехресті вулиць Костянтинівська-Хорива, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися транспортний засіб марки «Шкода» державний номер НОМЕР_1 (власником якого є Державна організація «Автобаза Державного управління справами», далі по тексту - позивач) під керуванням ОСОБА_3 (який перебуває у трудових відносинах з позивачем) та транспортний засіб марки "Тойота" держаний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2, у результаті чого транспортному засобу марки «Шкода» державний номер НОМЕР_1, було завдано пошкодження.

Відповідно до рахунку №с-017157 від 13.03.2012 року та Акту виконаних робіт №АСК-000541 від 04.05.2012 року ТОВ «Автоцентр Прага Авто на кільцевій», вартість відновлювального ремонту транспортному засобу марки «Шкода» державний номер НОМЕР_1 склала - 17 514,39 грн.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Подільського районного суду м. Києва (суддя Зубець Ю.Г.) від 14.06.2012 року справа №2607/6875/2012, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки "Тойота" держаний номер НОМЕР_3, ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (далі по тексту - відповідач) на підставі полісу АВ №2215307.

В зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає що в зв'язку з тим що ДТП сталося з вини ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в відповідача, то й відповідач має відшкодувати позивачу суму вартості відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 17 514,39 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно з п. 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Законодавством України, а саме Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено порядок розрахунку розміру заподіяної шкоди.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. У цьому Законі: майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності; Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладені норми суд зазначає, що оцінка майна для визначення розміру відшкодування має бути обов'язково проведена.

Так, відповідно до Дослідження НОМЕР_1_19.03-4 складеного 19.03.2012 року, визначено що матеріальні збитки завдані транспортному засобу марки «Шкода» державний номер НОМЕР_1 склали 15 127,16 грн.

Враховуючи вищевикладене та відзив відповідача на позовну заяву, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 17 514,39 грн. - вартості відновлювального ремонту, підлягають частковому задоволенню в розмірі 15 127,16 грн. (з урахуванням Дослідження НОМЕР_1_19.03-4 складеного 19.03.2012 року, яким визначено вартість завданого збитку).

Щодо позовних вимог прос стягнення пені в розмірі 3 977,11 грн. суд зазначає наступне.

23.09.2014 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив по позовну заяву, в якому просив суд застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктами 2, 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що позивач розраховує пеню з 14.06.2012 року, а звернувся до суду 22.08.2014 року, що являється пропуском річного строку позовної давності щодо стягнення пені.

Позивачем не наведено поважних причин, що призвели до пропуску строків позовної давності.

В зв'язку з вищевикладеним суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 17 514,39 грн. - вартості відновлювального ремонту, 3 977,11 грн. - пені, підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 15 127,16 грн. - вартості відновлювального ремонту.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗДОЛБУНІВСЬКА, будинок 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Державної організації «Автобаза Державного управління справами» (04071, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПЕТРІВСЬКА, будинок 12-28, код ЄДРПОУ 19134105) 15 127 (п'ятнадцять тисяч сто двадцять сім) грн. 16 коп. - вартості відновлювального ремонту, 1 285 (одну тисячу двісті вісімдесят п'ять) грн. 97 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 25.09.2014 року.

Попередній документ
40644272
Наступний документ
40644275
Інформація про рішення:
№ рішення: 40644274
№ справи: 910/17744/14
Дата рішення: 23.09.2014
Дата публікації: 01.10.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.09.2014)
Дата надходження: 22.08.2014
Предмет позову: про стягнення 21 491,50 грн.