22.09.14р. Справа № 904/5215/14
За позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10003/0528 філії - Дніпропетровського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Новомосковськ Дніпропетровської області
про стягнення 1 905,51 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: Кравцов В.В., довіреність № 7358/07/30 від 31.03.2014 року, представник;
від відповідача: Нещерет Л.Г., довіреність № б/н від 11.07.2014 року, представник.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням уточнень до позову (а.с. 97 том 1) просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10003/0528 філії - Дніпропетровського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" переплату пенсії у сумі 1 905,51 грн. Судовий збір у сумі 1 827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 15/117/59 від 25.08.2009 року в частині щодо повернення пенсії ОСОБА_3 у сумі 1905,51 грн. за квітень 2014 року, перерахованої йому для виплати на банківський рахунок, що обслуговується відповідачем та не використаної за призначенням у зв'язку зі смертю пенсіонера 21.03.2014 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених у позові підстав.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень проти позову посилається на те, що банком було укладено з ОСОБА_4 договір на відкриття йому карткового рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою для зарахування сум пенсій та інших надходжень. Після того як від позивача надійшли кошти, відповідач 07.04.2014 року зарахував їх на картковий рахунок пенсіонера з наступним направленням їх в порядку погашення кредиту ОСОБА_4 перед банком. На той час будь-яких повідомлень від позивача про смерть пенсіонера ОСОБА_4 до банку не надходило. Розпорядження позивача про повернення коштів надійшло тільки 23.04.2014 року, однак на той час кошти на поточному (картковому) рахунку одержувача ОСОБА_4 були відсутні, що унеможливлює їх повернення (а.с. 37 - 39 том 1).
У судовому засіданні представник відповідача підтримав відзив на позов з наведених у ньому підстав.
04.08.2014 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про припинення провадження у справі з підстав непідвідомчості спору господарському суду.
При цьому відповідач посилається на те, що позивач є суб'єктом владних повноважень, укладений між ними договір є адміністративним, а тому спір є публічно-правовим і відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Розгляд справи призначався на 11.08.2014 року, 09.09.2014 року на 22.09.2013 року.
Ухвалою господарського суду від 09.09.2014 року за клопотанням відповідача строк розгляду спору продовжено на 15 днів до 01.10.2014 року.
У судовому засіданні 22.09.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
25.08.2009 року між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", яке відповідно до статуту у новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором 12.06.2011 року (номер запису - 10701050205016740), змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - Банк, Відповідач), був укладений договір № 15/117/59 (далі - Договір), відповідно до параграфу 1 статті 1 якого банк виконує функції виплати пенсій пенсіонерам з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) допомоги на поховання та недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю зазначених пенсіонерів, а також одноразової грошової допомоги членам сімей померлих пенсіонерів, що виплачується згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 1393 (з наступними змінами) та інші допомоги і виплати (далі - пенсії та допомоги).
Параграфом 1 статті 8 договору передбачено, що суми пенсій, зараховані на поточний рахунок одержувача по місяць його смерті включно, разом з відсотками є його спадщиною і розподіляються відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до параграфу 2 статті 8 договору з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, банк, при отриманні письмового повідомлення від фонду про його смерть, припиняє нарахування сум пенсій та допомог на поточний (картковий) рахунок.
Згідно з параграфом 3 статті 8 договору суми пенсій, що зараховані на поточний (картковий) рахунок одержувача разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, банк повертає фонду, за умови наявності сум на поточному (картковому) рахунку одержувача, у містах - не пізніше наступного банківського дня, а в сільській місцевості - не пізніше трьох банківських днів, після отримання письмового розпорядження від фонду про повернення коштів.
На підставі висновку № 83/28474 про призначення пенсії за вислугу років згідно з Законом України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», затвердженого начальником УФРЕ УМВС України в Дніпропетровській області 11.11.2005 року, дирижеру оркестру при УМВС України в Дніпропетровській області капітану міліції ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільненому у відставку за віком за наказом №208 від 31.10.2005 року, призначена пенсія з 31.10.2005 року у сумі 1753/17 грн. (пенсійний лист № 028177) (а.с. 131 том 1).
За актом приймання передачі діючих пенсійних справ № 8 від 26.02.2007 року пенсійна справа стосовно ОСОБА_4 № 28474 була передана та прийнята на облік головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (а.с. 124 - 127 том 1).
З метою виконання умов укладеного між сторонами договору в частині зарахування пенсій на поточні (карткові) рахунки пенсіонерів 10.08.2007 року між відповідачем та ОСОБА_4 був укладений договір № 1358 про відкриття карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою (а.с. 42 - 47, 108 - 113 том 1).
За пунктом 1.1. цього договору банк відкриває клієнту картковий рахунок №26254172519628 в гривнях для обліку по ньому коштів до запитання і операцій за платіжною карткою на умовах цього договору та відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, правил МПС та Тарифів на послуги банку.
Договором також передбачено, що банк відкриває клієнту відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредиту у сумі 17 500,00 грн. на умовах отримання клієнтом пенсії шляхом її зарахування на картрахунок (пункт 2.2. договору)
За умовами пункту 2.7. договору при виникненні заборгованості за договором усі суми, зараховані на картрахунок направляються на погашення заборгованості.
Відповідно до відомості № 20 (в 10003/5280) на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10003/5280 філії Дніпропетровського обласного управління ВТ «Ощадбанк» за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року пенсіонеру ОСОБА_4 (пенсійна справа № 28474) визначена до перерахування на його поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 пенсія за квітень 2014 року у сумі 1 905,51 грн. (а.с. 128 - 130 том 1).
З виписки по картковому рахунку пенсіонера ОСОБА_4 № 0030-НОМЕР_1 вбачається, що 07.04.2014 року надійшла пенсія у сумі 1 905,51 грн., яка того ж дня була повністю направлена банком на погашення заборгованості ОСОБА_4 перед банком по кредиту відповідно до умов укладеного між ними договору № 1358 від 10.08.2007 року про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою (а.с. 134 том 1).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18 том 1).
Листами № 8620/10/30 від 11.04.2014 року та № 12342/10102 від 29.05.2014 року позивач звернувся до відповідача з розпорядженням про повернення пенсії у сумі 1 905,51 грн. у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 (а.с. 19 - 21 том 1).
У відповідь відповідач листом № 480 від 23.04.2014 року та № 658 від 03.06.2014 року повідомив про неможливість повернення вказаної пенсії, посилаючись на відсутність грошових коштів на картковому рахунку ОСОБА_4, на підтвердження чого надав виписку з його карткового рахунку за період з 01.04.2014 року по 23.04.2014 року (а.с. 22 - 24 том 1).
Відмова відповідача повернути на вимогу позивача залишок зайво перерахованої ним пенсії за квітень 2014 року у сумі 1 905,51 грн. на користь ОСОБА_4, який помер 21.03.2014 року і є причиною виникнення спору.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно з абзацом другим пункту 13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999 року (із змін. і доп.) у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення. Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.
Із вказаними нормативними приписами повністю узгоджуються і положення параграфу 3 статті 8 укладеного між сторонами договору, за якими, окрім того, передбачено, що повернення пенсії Фонду після смерті пенсіонера можливе тільки за умови наявності сум на картковому рахунку одержувача.
За обставинами справи на момент звернення позивача з вимогою будь-які кошти на картковому рахунку пенсіонера ОСОБА_4 були відсутні.
Також, відповідно до частин першої, третьої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами.
Статтею 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, зокрема, що банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Відповідно до пунктів 1.4., 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, власником рахунку в банку є особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції. Згідно з положеннями глав 5, 12 Інструкції, стягувачами, що мають право ініціювати списання коштів з рахунків клієнтів без їх відома, є органи державної виконавчої служби (на підставі виконавчих документів, установлених законами України) та органи державної податкової служби (щодо стягнення податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою чи територіальною громадою).
За змістом пунктів 1.3., 1.39., 1.40. статті 1, пункту 7.1.2. статті 7 та статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" грошові кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність отримувача; примусовим списанням є списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом; стягувачем вважається особа, яка може бути ініціатором переказу коштів з рахунка платника на підставі виконавчих документів, визначених законом; банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів на поточному рахунку, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Згідно з пунктом 22.9 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту, у разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.
Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що власником коштів, виплачених особі, яка отримує пенсію, є безпосередньо одержувач виплат, а не банківська установа, у якій відкрито банківський рахунок одержувача цих виплат.
Кошти у сумі 1 905,51 грн., які були зараховані на картковий рахунок пенсіонера ОСОБА_4 і були спрямовані банком на погашення кредиту до отримання вимоги позивача про повернення пенсії, також не є власністю відповідача і він не несе обов'язку щодо їх повернення позивачу за власний рахунок.
Клопотання відповідача про припинення провадження у справі за непідвідомчістю спору господарському суду задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
За змістом статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Так, за частиною четвертою статті 3 цього Кодексу сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.
Отже, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
У справі, що розглядається, наявний спір між сторонами про право, який знаходиться у площині господарсько-виробничих відносин. Публічно-правовий спір між сторонами відсутній.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.09.2014 року.
Суддя І.І. Колісник