22.09.14р. Справа № 904/5419/14
За позовом: приватної виробничо-комерційної фірми "Афра-Українська", м. Дніпропетровськ
до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
про стягнення 38 585,00 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: Фрідман В. Б., довіреність №1 від 10.07.2014 р., представник; Пецентій В. М., паспорт серія НОМЕР_1, виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВД України у Дніпропетровській області 13 липня 2007 року, керівник
Від відповідача: Гайворонський О.Г., довіреність № 708-О від 21.02.2014 року, провідний юрисконсульт
Приватна виробничо-комерційна фірма "Афра-Українська", м. Дніпропетровськ, звернулася до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, збитки у розмірі 38 500,00грн. та штрафні санкції у розмірі 85,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.01.2013р. з рахунку підприємства згідно договору банківського обслуговування №644171 від 10.12.2002р. була списана сума 38 500,00грн. на картковий рахунок ОСОБА_4, 385,00грн. комісії за відомість та 185,95грн. комісії за перевід, в той час, як на поточному рахунку було лише 32 301,58грн. У зв'язку з тим, що на розрахунковому рахунку позивача не вистачало грошових коштів, щоб провести вищезазначені платежі, відповідачем було відкрито овердрафтів кредит у розмірі 6 769,37грн. 23.01.2013 року позивач звернувся до служби безпеки відповідача із заявою про неправомірне списання з його розрахункового рахунку грошових коштів та до органів внутрішніх справ із заявою про скоєння злочину. 01.03.2013р. відповідачем було повернуто на рахунок позивача суму 185,95грн. та 385,00грн. Позивач вважає, що списання зазначеної суми грошових коштів, сталося з вини банку, який не забезпечив належне виконання умов договору банківського рахунку, в зв'язку з чим, вимагає відшкодування збитків у сумі 38 585,00грн. за рахунок банку.
Відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Згідно Умов та Правил надання банківських послуг, що є невід'ємною частиною договору банківського рахунку на комплексне обслуговування №110346 від 22.10.2010р., відповідальність за відповідність власників ЕЦП і веріфікованих телефонів особам, які вказані в картках із зразками підписів і відбитком печатки, несе клієнт. У разі виникнення підозри про несанкціоноване використання коду електронного підпису клієнта, веріфіцированого телефону або проведенні платежів не уповноваженою на те особою, клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це банк за допомогою голосового зв'язку і у письмовій формі. Відповідач зазначає, що Банк не несе відповідальність за:
- відповідність інформації, зазначеної у платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ;
- достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів/страхових внесків (обов'язкових платежів;
- якщо інформація про рахунки Клієнта, карті, контрольної інформації Клієнта, ідентифікатор користувача, паролі системи Приват24, паролі (ніку) або проведених Клієнтом операціях стане відомою іншим особам у результаті недобросовісного виконання Клієнтом умов їх зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації в каналах зв'язку під час використання цих каналів.
Кредитний ліміт стосовно справжнього розділу Умов та Правил надання банківських послуг являє собою суму грошових коштів, у межах якої банк проводить оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно затвердженої банком методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників. Клієнт має право повідомити банк про незгоду із запропонованим Банком лімітом у строк не пізніше двох банківських днів від дати отримання від Банку повідомлення про перерахунок ліміту. Оскільки операція по перерахунку коштів з рахунку позивача, була здійснена з коректним введенням логіну і пароля клієнта для входу до ПК "Приват 24", перерахування грошових коштів є обґрунтованим. Відповідач вважає, що порушення було допущено саме з боку позивача, який надав доступ третім особам до інформації про власні рахунки, або засоби ідентифікації і аутентифікації.
У судовому засіданні 11.08.2014р. оголошено перерву до 08.09.2014р., з 08.09.2014р. до 16.09.2014р., з 16.09.2014р. до 22.09.2014р.
У судовому засіданні 22.09.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
17.02.2009р. між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та приватною виробничо-комерційною фірмою "Афра-Українська" був укладений договір банківського рахунку на комплексне обслуговування №110346.
22.10.2010р. на виконання договору банківського рахунку на комплексне обслуговування №110346 між банком та приватною виробничо-комерційною фірмою "Афра-Українська" був укладений договір банківського обслуговування, який складається з заяви, Умов та Правил надання банківських послуг, Умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, розміщеним на сайті www. privatbank.ua, https://clivent-bank.privatbank.ua Тарифів банку, картки із зразками підписів та відбитку печатки. Згідно заяви від 22.10.2010р. позивач просив банк відкрити поточний рахунок в національній валюті № 26007110346003.
На виконання договору банківського рахунку на комплексне обслуговування Банком були надані директору приватної виробничо-комерційної фірми "Афра-Українська" ключі та паролі доступу програмного комплексу (скорочено ПК) "Приват 24" з правом тільки особистого користування. Відповідні документи про доручення повноважень третім особам, в частині використання електронного цифрового підпису (скорочено ЕЦП) та доступу в ПК "Приват 24" до установи банку від клієнта не надходили. В картці зі зразками підписів та відбитку печатки вказана тільки інформація про директору приватної виробничо-комерційної фірми "Афра-Українська" з відображенням його підпису.
22.01.2013р. з поточного рахунку, який належить приватній виробного-комерційній фірмі "Афра-Українська", за допомогою Електронного цифрового підпису (далі ЕЦП) були здійснені платежі на загальну суму 38 500,00грн.
23.01.2013р. приватна виробничо-комерційна фірми "Афра-Українська" звернулась до Банку з проханням провести службове розслідування на предмет несанкціонованого зняття 22.01.2013р. коштів з поточного рахунку № 26007110346003. у сумі 38 500,00грн.
Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" було проведено службову перевірку, під час якої встановлено, що 22.01.2013р. з поточного рахунку № 26007110346003, який належить приватній виробничо-комерційній фірмі "Афра-Українська", за допомогою ЕЦП в 17:17 був здійснений платіж на суму 38 500,00грн. Вказані грошові кошти були перераховані на платіжну картку № НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_4 В наведену дату, грошові кошти, перераховані з рахунку позивача, були зняті ОСОБА_4
Позивач вважає, що Банком не виконані умови п.2.1.12 договору №110346 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 10.12.2002р. в частині забезпечення схоронності коштів позивача, що стало підставою для неправомірного списання грошових коштів, та, відповідно, є правопорушенням у сфері господарювання, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до п. 2.10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку.
Загальний порядок здійснення переказу коштів в Україні, а також відповідальність суб'єктів переказу регулюються Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Згідно із п. 18.3 ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи.
Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ. У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - учасник платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу (п. 18.4 ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні").
Відповідно до п. 22.6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України / реєстраційним (обліковим) номером платника податків / реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.
Згідно Умов та Правил надання банківських послуг (п.п.1.5.13., 3.7.11, 3.7.12 відповідальність за відповідність власників ЕЦП і верифікованих телефонів особам, які вказані в картках із зразками підписів і відбитком печатки, несе клієнт. У разі виникнення підозри про несанкціоноване використання коду електронного підпису клієнта, веріфіцированного телефону або проведенні платежів не уповноваженою на те особою клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це банк за допомогою голосового зв'язку і в письмовій формі.
Відповідно до п. 3.5.17 Умов та Правил надання банківських послуг банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів страхових внесків (обов'язкових платежів).
Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карті, контрольної інформації Клієнта, ідентифікатор користувача, паролі системи Приват24, паролі (ніку) MobileBanking або проведена Клієнтом операціях стане відомою іншим особам у результаті недобросовісного виконання Клієнтом умов їх зберігання і використання та / або прослуховування або перехоплення інформації в каналах зв'язку під час використання цих каналів (п. 1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг).
Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації (п. 1.5.13 Умов та Правил надання банківських послуг).
Обмін інформацією між банком і клієнтом можливий тільки після здійснення у банку процедури сертифікації її ключів ЕЦП, згенерованих клієнтом, а також після верифікації використовуваних для СМС-підпису телефонів. Під час сертифікації відкриті ключі ЕЦП клієнта заносяться в базу ключів банку, а верифіковані номери телефонів - в Єдину клієнтську базу банку. Відомості про сертифікацію ключів ЕЦП або верифікації телефонів клієнта встановлюються в кожному окремому випадку і підписуються сторонами. Відповідальність за відповідність власників ЕЦП і верифікованих телефонів особам, які вказані в картках іззразками підписів і відбитком печатки, несе клієнт. У разі виникнення підозри про несанкціоноване використання коду електронного підпису клієнта, веріфіцированного телефону або проведенні платежів не уповноваженою на те особою клієнт зобов'язанийнегайно повідомити про це банк за допомогою голосового зв'язку і в письмовій формі (п.п. 3. 7.9. 3. 7.10. 3.7.11 3.7.12. Умов та Правил надання банківських послуг).
З аналізу вищенаведених положень договору вбачається, що саме клієнт (позивач) відповідальний за достовірність оформлення наданих відповідачеві (банку) на виконання платіжних доручень з використанням ПК "Приват 24".
Банк не несе відповідальність за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також, за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів/внесків, обов'язкових платежів (п.1.19 даної Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).
Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до приписів ст.1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі ст.ст.22, 224 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, як-то: протиправної поведінки, самих збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також, вини боржника. За відсутності ж хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Отже, відповідно до вказаних норм, тягар доказування тієї чи іншої обставини покладається виключно на ту сторону, яка посилається на дані обставини, тобто, у даному випадку, на позивача, що в свою чергу, надало б господарському суду правові підстави для притягнення банку (відповідача) до цивільно-правової відповідальності шляхом відшкодування завданих позивачеві збитків.
В той же час, позивачем в обґрунтування позовних вимог жодних доказів на підтвердження фіктивності вищезгаданих платіжних документів суду не надано. Тобто, документального підтвердження наявності правових підстав для застосування до відповідача (банку) положень ст.ст.22, 224, 1073 ЦК України матеріали справи не містять.
Позивач звертався до органів внутрішніх справ із заявою про скоєння злочину, повідомляв, що 22.01.2013р. близько 17:57 невідома особа, таємно, з поточного рахунку підприємства № 26007110346003 незаконним шляхом перевела грошові кошти у сумі 38 500,00грн. на картку ОСОБА_4. Заява про злочин була зареєстрована за номером 12013040650000394.
Однак, факту несанкціонованого списання спірних грошових коштів саме відповідачем (банком) на час вирішення даного спору правоохоронними органами не встановлено (докази зворотного - відсутні).
Як вбачається з матеріалів справи операція по перерахунку коштів з рахунку позивача, була здійснена з коректним введенням логіну і пароля для входу до ПК "Приват 24", а отже, дана операція, була розцінена банком, як така, що проведена уповноваженою особою, що спростовує доводи позивача відносно порушення банком умов договору та здійснення безпідставного, помилкового списання грошових коштів.
Щодо відкриття банком овердрафтового кредиту у розмірі 6 769,37грн. у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку позивача, необхідних для проведення вищезазначеної операції, слід зазначити наступне.
Згідно умов та Правил надання банківських послуг, що є невід'ємною частиною договору банківського рахунку на комплексне обслуговування №110346 від 22.10.2010р. кредитний ліміт стосовно справжнього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" являє собою суму грошових коштів, у межах якої Банк проводить оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів і нормативних актів Національного банку України. Клієнт зобов'язується письмово повідомляти банк про незгоду із запропонованим банком лімітом.
Таким чином, списання коштів за рахунок кредитного ліміту, було здійснено Відповідачем правомірно, у відповідності до погоджених сторонами умов обслуговування банківського рахунку.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав задовольнити позовні вимоги позивача.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись, ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати віднести на позивача.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено, - 29.09.2014р.