28 серпня 2014 року справа № 823/2096/14
м. Черкаси
15 год. 30 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Чубар Т.М.,
при секретарі - Шепель А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області до відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, в якому просить визнати бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області Саламахи М.В. такою, що порушує вимоги Закону України «Про виконавче провадження», яка полягає у невжитті заходів щодо розшуку майна боржника та перевірки його майнового стану, а також зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області Саламаху М.В. вжити передбачені законодавством заходи з примусового виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду за виконавчим листом № 2/2370/2281/2011 від 15.04.2011р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 25.06.2011р. на виконанні у відділі державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 2а/2370/2281/2011 від 15.04.2011р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області заборгованості в сумі 1 540 грн. 80 коп. Позивач вважає, що жодних дій, спрямованих на фактичне примусове виконання вищезгаданого виконавчого листа відділом державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області вчинено не було, чим порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження».
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. (далі - по тексту Закон № 606-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» № 202/98-ВР від 24.03.1998р. органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.
Відкривається виконавче провадження державним виконавцем на підставі виконавчого документа, як-то виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу тощо (стаття 17 Закону № 606-XIV).
Судом встановлено, що 25.06.2011р. начальником відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області Басовською З.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 27345712 з виконання виконавчого листа № 2а/2370/2281/2011, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 15.04.2011р., про стягнення з ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області заборгованості в сумі 1 540 грн. 80 коп.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що з 02.08.2013р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області Саламахою М.В. проводились заходи щодо виявлення майна боржника, за результатами яких виявлено зареєстрований за ОСОБА_2 вантажний автомобіль та причіп. Як наслідок, відповідачем винесено постанову про арешт та затримку транспортного засобу. Листом ВДАІ Тальніського РВ УМВС України в Черкаській області № 798 від 20.08.2013р. повідомлено про те, що за прийнятими мірами розшуку автомобіля HYNDAI H 200, державний номер НОМЕР_1, 1998 року випуску, та причіпу ПВА, державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, що належать ОСОБА_2, знайти та встановити дані транспортні засоби неможливо. У зв'язку з відсутністю іншого майна та розшуком вищевказаних транспортних засобів відділом державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 27345712 від 25.12.2012р. відповідно до п. 4 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається, як зазначалось вище, на те, що жодних дій, спрямованих на фактичне примусове виконання виконавчого листа № 2а/2370/2281/2011, відповідачем вчинено не було, чим порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження».
Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що відповідно до статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 32 Закону № 606-XIV визначено наступні заходи примусового виконання рішень:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Так, згідно статті 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
При цьому суд зауважує, що відповідно до статті 30 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Частинами 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, з свого боку, не надав суду жодних доказів в спростування викладених в адміністративному позові обставин, які б підтверджували вжиття протягом тривалого часу - півтора року передбачених Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. заходів своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій з виконання виконавчого листа № 2а/2370/2281/2011, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 15.04.2011р., про стягнення з ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області заборгованості в сумі 1 540 грн. 80 коп., зокрема вжиття заходів щодо розшуку майна боржника або перевірки його майнового стану (ч. 4 статті 38 Закону № 606-XIV).
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області в частині визнання протиправною бездіяльності відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області (адже відповідачем не надано жодного документа, що свідчив би про вчинення виконавчих дій старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області Саламахою М.В.), що полягає у невжитті згідно Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. заходів примусового виконання виконавчого листа № 2а/2370/2281/2011, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 15.04.2011р., про стягнення з ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області заборгованості в сумі 1 540 грн. 80 коп., як-то: розшук майна боржника та перевірка його майнового стану.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області вжити передбачені законодавством заходи з примусового виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду за виконавчим листом № 2/2370/2281/2011 від 15.04.2011р. суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище, виконання рішень є виключною компетенцією державних виконавців. Як наслідок, суд не може підміняти державний орган та давати вказівки, які б свідчили про вирішення судом питань, які належать до виключної компетенції суб'єкта владних повноважень, а в даному випадку, зобов'язувати вжити заходів з примусового виконання рішення.
Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області вжити передбачені законодавством заходи з примусового виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду за виконавчим листом № 2/2370/2281/2011 від 15.04.2011р. задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції, що полягає у невжитті згідно Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. заходів примусового виконання виконавчого листа № 2а/2370/2281/2011, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 15.04.2011р., про стягнення з ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області заборгованості в сумі 1 540 грн. 80 коп., як-то: розшук майна боржника та перевірка його майнового стану.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.М. Чубар
Повний текст постанови виготовлений 01 вересня 2014 року.