25 листопада 2013 року справа № 823/3307/13-а
09 год. 40 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Чубар Т.М.,
секретар - Дуженко С.А.,
за участю представника позивача управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області Надьон А.Л. - за довіреністю № 20/09 від 02.01.2013р.,
представника відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкасах Черкаської області Білоконь Л.Я. - за довіреністю № 1347/01-17 від 23.04.2013р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкасах Черкаської області про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, в якому просить визнати дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкасах Черкаської області в частині відмови від прийняття до відшкодування сум виплаченої пенсії неправомірними та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3 637 грн. 77 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не приймає до заліку та не відшкодовує позивачеві витрати на виплату пенсії пенсіонерам, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав, за липень, серпень та вересень 2013 року в розмірі 3 637 грн. 77 коп.
Представник відповідача заперечує проти адміністративного позову, мотивуючи тим, що відповідно до статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхові виплати здійснюються з того часу, коли відповідні підприємства передали Фонду документи, які підтверджують право цих працівників на такі страхові виплати, або таке право встановлене в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують одержувати страхові виплати від роботодавця. Документи щодо призначення соціальних виплат, передбачені статтями 35, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», до Фонду не надавались, тому рішення про призначення соціальних виплат громадянам, які одержали каліцтво на підприємствах, розташованих на території країн СНД, не приймались. Окрім того, представник відповідача зазначає, що питання відшкодування понесених позивачем витрат на виплату адресної допомоги з метою захисту його порушеного права має вирішуватись виключно на централізованому рівні у зв'язку з чим позов повинен подаватися на рівні центральних органів сторін.
Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачем у липні, серпні та вересні 2013 року були понесені витрати з виплати та доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в загальному розмірі 3 637 грн. 77 коп., що підтверджується Актами щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за липень, серпень та вересень 2013 року, а також Списками осіб, які не прийняті до заліку на відшкодування витрат, понесених при виплаті пенсії, за відповідний період.
Разом з тим, відповідачем при проведенні щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не прийнято до відшкодування виплачені позивачем суми пенсії по інвалідності перелічені вище на загальну суму 3 637 грн. 77 коп., що підтверджується Таблицями розбіжностей до інформації про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень, серпень та вересень 2013 року.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР від 14.01.1998р. (далі по тексту - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття, інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсійне страхування, що включає: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до п. 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 5 ч. 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23.09.1999р. (далі по тексту - Закон № 1105-XIV) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, передбачений статтею 21 Закону № 1105-XIV.
Відповідно до цієї статті Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Згідно з ч. 4 статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплене ч. 2 статті 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до п. 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно статті 2 Закону № 1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Таким чином, витрати, понесені органами Пенсійного фонду України у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР), підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 21-1087во06, від 12 червня 2012 року № 21-165а12 та 21 травня 2013 року № 21-129а13.
Відповідно до ч. 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбаченої п. 1 ч. 1 статті 237 цього Кодексу.
Статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Стосовно посилання представника відповідача на знаходження в особовій справі ОСОБА_3 акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, який згідно Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦСПС від 20.05.1966р. № 15, не затверджений головним інженером, при розслідуванні відсутній інженер по техніці безпеки, акт підписаний лише двома членами комісії, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 37 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
Представником позивача долучено до матеріалів справи акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, форми Н-1 від 25.06.1970р., згідно якого 25.06.1970р. о 16 год. 30 хв. ОСОБА_3, який працював тимчасовим робітником по переробці тари на Миронівському міському споживчому товаристві, при переробці ящикової дерев'яної тари відскочив цвях та потрапив в око. Означений акт на час розгляду справи є чинним, нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_3 визнаний пов'язаним з виробництвом.
Твердження представника позивача про отримання ОСОБА_9 травми при виконанні робіт, що здійснювались за домовленістю між останнім та учбовим закладом без укладеного трудового договору, у зв'язку з чим відсутні підстави для здійснення відповідних страхових виплат, спростовується п. 6 Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦСПС від 20.05.1966р. № 15, згідно якого розслідування в порядку, передбаченому вказаним Положенням, підлягають нещасні випадки, якщо вони відбулися: поза територією організації під час виконання роботи по завданню організації (на комунікаціях тепло і електромережі, зв'язку, на ремонтних роботах житлового фонду організації і т.і.), а також з робітниками і службовцями, які доставляються на місце роботи і з роботи на транспорті організації. Якщо нещасний випадок стався з учнем, який відбував практику під керівництвом представника підприємства, то він розслідується адміністрацією цієї організації із зазначенням в акті навчального закладу. Якщо ж практикою керував представник навчального закладу, то розслідування і облік ведуться навчальним закладом. При цьому на всі без винятку нещасні випадки незалежно від порядку їх розслідування слід складати акти за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, який саме і є підставою для здійснення відповідних виплат.
За таких обставин суд дійшов висновку про достатність підстав для визнання неправомірними дій відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкасах Черкаської області щодо відмови у прийнятті до відшкодування суми коштів на виплату пенсії по інвалідності громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, а також стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкасах Черкаської області на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області заборгованості з виплати пенсій по інвалідності за період з 01.07.2013р. по 30.09.2013р. в розмірі 3 637 грн. 77 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкасах Черкаської області щодо відмови у прийнятті до відшкодування суми коштів на виплату пенсії по інвалідності громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкасах Черкаської області, ідентифікаційний код 25875030, на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, ідентифікаційний код 37930126, заборгованість з виплати пенсій по інвалідності за період з 01.07.2013р. по 30.09.2013р. в розмірі 3 637 (три тисячі шістсот тридцять сім) грн. 77 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.М. Чубар
Повний текст постанови виготовлений 29 листопада 2013 року.