Справа № 815/5239/14
24 вересня 2014 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.,
секретаря Швеця В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області (далі Інспекція), в якому позивач просив зобов'язати відповідача винести припис та прийняти інші передбачені законом заходи впливу до ТОВ «Росвен Інвест Україна» за ведення агресивної підприємницької діяльності, у вигляді постійних телефонних дзвінків, відправлення СМС на його адресу без його згоди з вимогами про сплату заборгованості по договору споживчого кредиту від 25.11.2011 року №401070723.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з січня 2013 року працівники ТОВ «Росвен Інвест Україна» дзвонять йому по телефону з вимогою сплатити заборгованість. На його вимоги не дзвонити, а звертатись до суду не реагують. Оскільки відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач здійснює державний захист прав споживачів, та згідно з п.3 ч.5 ст.19 Закону забороняється агресивна форма підприємницької діяльності, він звернувся до відповідача з заявою про прийняття заходів по захисту його прав на особисте життя, зупинення телефонних дзвінків, відправлення СМС на його адресу без його згоди з боку ТОВ «Росвен Інвест Україна». Проте він отримав відповідь від відповідача, яку він вважає відмовою виконувати свої обов'язки по захисту його прав.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та пояснив, що він звернувся до відповідача за захистом своїх прав як споживач від дій не банку, а ТОВ «Росвен Інвест Україна», яке з січня 2013 року майже кожен день дзвонять йому по мобільному телефону з вимогами заплатити заборгованість, замість звернення до суду, про що ним було їм рекомендовано, оскільки він цю заборгованість не визнає.
22.08.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про захист його прав, як споживача, від дій ТОВ «Росвен Інвест Україна», оскільки Законом України «Про захист прав споживачів» забороняється агресивна форма підприємницької діяльності, яку і здійснює ТОВ «Росвен Інвест Україина» за допомогою постійних телефонних дзвінків, електронних повідомлень без згоди позивача, направленням йому повідомлення про підозру його у шахрайстві з повідомлення підготовки заяви до прокуратури про вчинення ним злочину. Вважає отриману ним відповідь відмовою відповідача виконувати свої обов'язки по захисту його прав, оскільки в ній лише констатується факт укладення ним договору кредиту з банком, та жодним чином не відображено про дії ТОВ «Росвен Інвест Україна».
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити та пояснила, що 22.08.2014 року Інспекція розглянула заяву позивача, з якої вбачається що відносини між позивачем та ПАТ «Альфа-Банк» базуються на укладеному кредитному договорі від 25.11.2011 року № 401070723. По суті заяви, щодо накладення інспекцією заборони на дії банку та третіх осіб, пов'язаних з докучанням шляхом розсилки повідомлень та здійснення дзвінків, пов'язаних з виплатою заборгованості за кредитним договором, не відносяться до повноважень територіальної інспекції центрального органу з питань захисту прав споживачів, оскільки відповідно до ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Положення про інспекцію з питань захисту прав споживачів в Одеській області, затвердженого Головою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від. 29.11.2011 року, Інспекція має право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг якість продукції, додержання обов'язків щодо вимог безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.
Відповідно до ч.4 ст. 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» органам державної влади забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатися у діяльність банку, за винятком визначених Законом. Також представник відповідача зазначила, що в діях банку не передбачається агресивна форма підприємницької діяльності, а лише відносини покупця та кредитора, оскільки згідно ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено права споживачів до укладання кредитної угоди, під час користування кредитними коштами, а також у випадку дострокового повернення кредиту, зокрема, п.8 ст.11 передбачає, що споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує відсотки з користування кредитом та вартість всіх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом, у зв'язку з чим Інспекція не проводила перевірок.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що позивач 25.11.2011 року уклав з ПАТ «Альфа-Банк» договір № 401070723 споживчого кредиту на 8432.06 грн. для купівлі побутової техніки, який засвідчено підписами сторін (а.с.4-7)
Через 17 днів, 12.12.2011 року, позивачем був повністю сплачено кредит, перерахувавши банку 8432.06 грн., про що мається копія квитанції «Укрпошти» (а.с.8)
23.12.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу № 2013-1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступив на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» своє Право Вимоги заборгованості за Кредитним договором (а.с.9).
13.01.2014 року до відповідача була висунута вимога про погашення простроченої заборгованості, згідно якої ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел Ел Сі» діючи на підставі Договору доручення № CE RW-2 від 02.04.2013 року укладеного між ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел Ел Сі» та ТОВ «Росвен Інвест Україна», від імені ТОВ «Росвен Інвест Україна» спираючись на умови Кредитного договору вимагає протягом 14 (чотирнадцяти» календарних днів, зокрема, строком до 29.01.2014 року, сплатити прострочену заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 13.01.2014 року складає 807,14 гривень (а.с.12).
22.08.2014р. до Інспекції з питань захисту прав споживачів звернувся відповідач з вимогою захисту його прав (а.с.10).
У своєї заяві (скарги) позивач провив відповідача прийняти заходи по захисту його прав як споживача від агресивної підприємницької діяльності ТОВ «Росвен Інвест Україна», працівники якого кожен день дзвонять йому по мобільному телефону, по робочому та домашньому телефону, з вимогами заплатити заборгованість, замість звернення до суду,
Інспекція надала 27.08.2014 року за №3276/9 відповідь на заяву (скаргу) позивача, якою повідомила заявника, що його відносини з ПАТ «Альфа-Банк» базуються на укладеному кредитному договорі, тобто спір є цивільним та вирішується в порядку цивільного процесуального Кодексу України в судовому порядку. Накладення інспекцією заборони на дії банку та третіх осіб, пов'язаних з докучанням шляхом розсилки повідомлень та здійснення дзвінків, пов'язаних з виплатою заборгованості за кредитним договором, не відносяться до повноважень Інспекції. Крім того, Законом України «Про банки і банківську діяльність» органам державної влади забороняється будь-яким чином впливати на діяльність банку. Також заявнику рекомендовано з метою непорозумінь, пов'язаних з користуванням банківського кредиту, звернутись до ПАТ звернутись до «Альфа-Банк» (а.с.11)
Суд вважає, що при наданні позивачу вказаної відповіді на його звернення про захист прав споживача, Інспекцією як суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому суд виходить з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Закону України № 1023-XII від 12.05.1991 року «Про захист прав споживачів» (далі Закону України № 1023-XII), Законом України № 877-V від 05.04.2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон України № 877-V, розробленим відповідно до вимог цих Законів Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року №310 ( далі Порядок №310), Положенням про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011року № 206 (далі Положення №206).
Преамбулою Закону України № 1023-XII встановлено, що він, крім іншого, визначає механізм захисту прав споживачів та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно зі ст.5 Закону України № 1023-XII держава забезпечує споживачам захист їх прав. Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Відповідно до п.1 Положення №206 територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Згідно п.3 Положення завданням інспекцій є реалізація повноважень Держспоживінспекції України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Згідно ст. 4 Закону України № 1023-XII споживачі мають право на: захист своїх прав державою та можливість звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
Пунктом 1.1 Порядку №310 встановлено, що він визначає механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання.
Відповідно до п.1.4 Порядку органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.
Таким чином, законодавством визначений порядок здійснення державного контролю стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме проведення перевірки суб'єкта господарювання.
Дослідивши відповідь відповідача від 27.08.2014 року за №3276/9 позивачу на його звернення (скаргу) про порушення прав споживача суд встановив, що відповідачем недотриманий порядок здійснення цього контролю. Крім того, у відповіді відповідач посилаючись на заборону впливати на діяльність банків, взагалі не вирішував питання про здійснення вказаного контролю шляхом перевірки ТОВ «Росвен Інвест Україна», про що просив заявник, якій на дії банку не скаржився, а просив захисту своїх прав споживача від агресивної підприємницької діяльності саме ТОВ «Росвен Інвест Україна», про яке у відповіді від 27.08.2014 року за №3276/9 будь-яке питання не вирішувалось.
Проте саме Закон України № 1023-XII права споживача у разі придбання продукції у кредит (ст.11) та визначає поняття нечесної та агресивної підприємницької діяльності, які заборонені цим Законом (ст.19).
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо Статтею 86 КАС України визначено, що, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Статтею 11 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Позивач просить зобов'язати відповідача винести припис та прийняти інші передбачені законом заходи впливу до ТОВ «Росвен Інвест Україна» за ведення агресивної підприємницької діяльності, проте таки заходи має право застосувати Інспекція лише за результатами перевірки суб'єкта господарювання. Між тим, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин суд вважає необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про захист його прав споживачів.
При цьому суд вважає необхідним встановити відповідно до ст.163 КАС України строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови суду по спливу одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-164 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Інспекцію з питань захисту прав споживачів в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про захист прав споживача.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Зобов'язати Інспекцію з питань захисту прав споживачів в Одеській області подати по спливу одного місяця з дня набрання постановою законної сили до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови суду щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про захист прав споживача.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.
Суддя Катаєва Е.В.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Інспекцію з питань захисту прав споживачів в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про захист прав споживача.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
29 вересня 2014 року