11 червня 2014 року м. Миколаїв Справа № 486/3003/13-а
10:15
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001
доЮжноукраїнської ОДПІ Головного управління Міндоходів Миколаївської області, вул. Енергобудівників, 5, Южноукраїнськ,Миколаївська область, 55002
провизнання бездіяльність неправомірню, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (з урахуванням уточнень до позовної заяви) про:
- визнання неправомірною бездіяльності відповідача, щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошових доходів населення за період з 2008 р. по березень 2012 р.;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошових доходів населення за період з 2008 року по березень 2012 року, в розмірі 7 311 грн. 23 коп. (сім тисяч триста одинадцять гривень 23 коп.).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем під час його трудової діяльності, при виплаті заробітної плати систематично було порушено його права, а саме індексація виплачувалась епізодично та не в повній мірі.
Відповідач заперечив проти позову та просив суд відмовити позивачу в задоволені позову.
Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
ОСОБА_1 працював з 14.08.2006 року по 15.03.2012 року в Южноукраїнській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.
Позивач працював на посаді старшого державного податкового інспектора юридичного відділу з травня 2007 року до звільнення, відповідно до наказу № 65-о від 29.05.2007 року.
15.03.2013 року наказом №51-0 позивача було звільнено відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників).
Відповідно до ст.. 24 Закону України „Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Згідно ст.. 95 КЗпП України, встановлено що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 (надалі Порядок), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплати праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
У разі підвищення працівнику заробітної плати, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що місяць, в якому відбулося підвищення грошових доходів населення, в тому числі за рахунок виплат, передбачених пунктом 2 Порядку, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації. Обчислення індексу для подальшої індексації починається з наступного за базовим періодом. При цьому сума збільшення грошових доходів має перевищувати суму індексації, яка б мала бути нарахована за відповідний місяць.
При проведенні такого порівняння береться заробітна плата до підвищення (з урахуванням посадового окладу, доплат, надбавок, передбачених чинним законодавством) в рахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація.
Відповідно до розрахунку індексації заробітної плати позивача за період січень 2008 р. - лютий 2012 р., перший базовий місяць в розрахунковому періоді - лютий 2008 р., в якому відбулось підвищення окладів усім працівникам.
В жовтні 2008 року у позивача змінилася вислуга років, що спричинило збільшення суми надбавки з 5% до 10%. Збільшення доходу склало 68,40 грн. Індексація на момент підвищення доходу складала 54,52 грн. Збільшення доходу у сумі перевищує суму індексації (68,40 - 54,52 = 13,88грн.)
Базовим місяцем став жовтень 2008 року.
У січні 2009 року надбавка за високі досягнення в праці збільшилась з 20% до 30%. Збільшення доходу склало 125,40 грн. Індексація - 0 грн. Сума підвищення постійних складових заробітної плати більше за суму можливої індексації (125,40 - 0,00 = 125,40 грн.)
Базовим місяцем став січень 2009 року.
В травні 2010 року змінилась вислуга року позивача, що потягло за собою збільшення надбавки з 10% до 20%, і збільшення доходу на 148,20 грн. Індексація складала 116,69 грн. Збільшення доходу у сумі перевищує суму індексації (148,20 - 116,69 = 31,51 грн.)
Базовим місяцем став травень 2010 року.
В березні 2011 року надбавка за високі досягнення в праці збільшилась з 30% до 40%). Збільшення доходу склало 136,80 грн. Індексація - 48,93 грн. Збільшення доходу у сумі перевищує суму індексації (136,80 - 48,93 = 87,87 грн.)
Базовим місяцем став березень 2010 року.
Суд не приймає до уваги твердження позивача відносно того, що надбавки йому за високі досягнення не мали постійного характеру. Оскільки як вбачається із наданого до суду відповідачем розрахунку, надбавки позивачу виплачувались постійно.
Отже, доплати які платились позивачу, а саме надбавки за ранг, вислугу років, високі досягнення в праці є виплатами, що передбачені законодавством та входять в загальну суму доходу, мали постійний характер виплати, тобто перекривали індекс індексації.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -
1. В задоволені позову відмовити.
2. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя В. С. Брагар