25 червня 2014 року м. Миколаїв Справа № 814/530/14
10:30
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,
за позовомДержавного підприємства "Спеціалізований морський порт "Октябрьск", а/я 170,Миколаїв,54052
доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України, пр.Шевченко,15/1,м.Одеса 65058
проскасування рішення від 13.02.2014 р. № 0000045104,
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-І від 13.02.14 №0000045104 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв вказане рішення оскільки позивач своєчасно та в повному обсязі сплатив суми єдиного внеску до державного бюджету.
Відповідач-І заперечив проти позову і зазначив, що позивач перерахував єдиний внесок з пропуском встановленого строку. В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Відповідач-ІІ заперечень суду не надав, у письмових поясненнях зазначив, що позивач помилкового перерахував єдиний внесок на його рахунок у ГУДКСУ в Миколаївській області та на вимогу позивача ці кошти перераховані відповідачу-І.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, заслухавши пояснення сторін суд, -
ДП "Спеціалізований порт "Октябрьск" зареєстроване як юридична особа та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
30.01.14 відповідачем-І проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2013 року.
30.01.14 за результатами перевірки відповідачем-І було складено акт №4/47-4/19290012, у висновках якого зазначено, що на порушення ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.10 №2464-VI (далі Закон №2464), встановлена несвоєчасна сплата позивачем узгодженої суми зобов'язання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2013 року у сумі 249 591,52грн.
В акті перевірки вказано, що позивач самостійно визначив зобов'язання по сплаті єдиного внеску за вересень 2013 року в сумі 1 632 403,83грн. З урахуванням переплати в сумі 1 382 812,31грн. позивач повинен був сплатити до 20.10.13 єдиний внесок у сумі 249 591,52грн., а фактично сплатив його 22.10.13 на підставі платіжного доручення №3980 на суму 463 350,37грн.
13.02.14 на підставі даного акту відповідачем було прийняте рішення №0000045104 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нарахований штраф у сумі 24 959,15грн. та пеню 249,59грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач подав звіт за вересень 2013 року в якому самостійно визначив суму єдиного внеску, що підлягає сплаті в розмірі 1 632 403,83грн.
На особовому рахунку позивача, на граничний термін сплати єдиного внеску, рахувалась переплата по в сумі 1 382 812,31грн.
Частиною 8 ст.9 Закону №2464 встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідно до вказаної норми позивач повинен був сплатити єдиний внесок за вересень 2013 року, з урахуванням переплати, до 20.10.13 в сумі 249 591,52грн.
У період з 01.10.13 по 16.10.13 позивач перерахував єдиний внесок у загальний сумі 1 442 199,13грн. на казначейські рахунки відповідача-ІІ.
Позивач пояснив суду, що у вказаній сумі була в т.ч. сума 249 591,52грн. за вересень 2013 року, а решта суми це сплата єдиного внеску під час кожної виплати заробітної плати, як це встановлено абз.2 ч.8 ст.9 Закону №2464.
Відповідно до абз.2 ч.8 ст.9 Закону №2464 - платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Також позивач пояснив суду, що платіжне доручення від 22.10.13 №3980 на суму 463 350,37грн. це сплата єдиного внеску за жовтень 2013 року, і воно немає відношення до сплати єдиного внеску за вересень 2013 року.
Суд зазначає, що у призначенні платежу платіжного доручення від 22.10.13 №3980 вказано: "Внески ЄСВ із зарплати за жовтень 2013р", тому суд вважає, що відповідач-І помилково, а тому безпідставно врахував вказане платіжне доручення, як сплату єдиного внеску за вересень 2013 року.
Що стосується відповідного бюджету до якого позивач повинен був перерахувати єдиний внесок, суд зазначає наступне:
Як вже було встановлено судом позивач перерахував єдиний внесок у загальний сумі 1 442 199,13грн. на казначейський рахунок відповідача-ІІ.
21.10.13 позивач, листом №18/01-7/1391, просив відповідача-ІІ перерахувати вказані кошти на казначейський рахунок відповідача-І.
25.10.13 відповідач-ІІ, прийняв висновок №788-20, на підставі якого, в період з 31.10.13 по 07.11.13 1 442 перерахував відповідачу-І кошти в сумі 1 442 199,13грн.
Суд зазначає, що при проведенні перевірки та прийняті оскаржуємого рішення відповідач-І взагалі не прийняв до уваги факт перерахування позивачем цих коштів, та відповідно не дав оцінку правильності (до якого бюджету чи на чий з відповідачів рахунок) та своєчасності перерахування цих коштів.
Отже, суд вважає, що вказана операція не була предметом дослідження при перевірці, а тому й суд не надає оцінці цієї операції, оскільки суд досліджує та оцінює лише ті обставини, які були предметом перевірки.
Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що оскільки відповідач-І, проводячи перевірку послався на документ (платіжне доручення від 22.10.13 №3980), який, як встановлено судом, взагалі не відноситься до предмету перевірки, тому висновки акта перевірки є помилковими та безпідставними. Як наслідок, прийняте позивачем-І рішення теж є безпідставним.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення відповідача-І від 13.02.14 №0000045104 підлягає скасуванню.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі присудити на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 13.02.14 №0000045104 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
3.Присудити на користь Державного підприємства "Спеціалізований порт "Октябрьск" судові витрати у розмірі 182,70 грн. з Державного бюджету України.
4.Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя В. С. Брагар