25 червня 2014 року м. Миколаїв Справа № 814/1256/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,
за позовомПриватного акціонерного товариства "КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД", вул. Чкалова, 8/28(В.Космонавтів,83-а,54000Миколаї,їКременчук,Полтавська область,39612
доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 05.05.2014р. № 0000962200,
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 05.05.14 №0000962200.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток, оскільки позивач правомірно відніс до витрат суми страхових внесків по страхуванню фінансових ризиків (несплата коштів за отриманий товар).
Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач не обґрунтовано включив до витрат суми страхових внесків по страхуванню угод по яким товар ним був отриманий у кількості меншої від застрахованих ризиків. В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, заслухавши пояснення сторін суд, -
ПАТ "Кременчуцький лікеро-горільчаний завод" зареєстроване як юридична особа та є платником податків. Філія "Південний регіон" (далі Філія) є територіально відокремлений структурний підрозділ позивача без статусу юридичної особи.
04-14.04.14 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Філії позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.12.12 по 31.12.13.
22.04.14 за результатами перевірки відповідачем було складено акт №1476/14-02-03-043/38468586, у висновках якого крім іншого зазначено, що перевіркою встановлено порушення Філією п.138.1, п.138.2 ст.138, п.140.1.5 ст.198 ПК України, з врахуванням вимог п.п.14.1.36, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 228 916грн. за 2013 рік.
В акті перевірки відповідач вказує, що Філією до ряд.05 Декларації "Витрати операційної діяльності" Декларації з податку на прибуток за 2013 рік включено суму страхування фінансових ризиків в розмірі 2 000 000грн., з яких в залежності від обсягу фактичного придбання товарів у контрагентів-постачальників, по договорам поставки з якими Філією в 2013 році проведено страхування фінансових ризиків неможливості проведення взаєморозрахунків в розмірі 795 179,32грн. Відхилення складає 1 204 820,68грн.
05.05.14 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000962200, яким Філії визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 228 916грн. та штрафними санкціями на суму 57 229грн.
Що стосується того кому (позивач чи Філія) відповідач повинен був надіслати податкове повідомлення-рішення, суд зазначає наступне:
Відповідно до п.п.47.1.1 п.47.1 ст.47 ПК України - юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.
Відповідач в запереченнях вказує, що оскільки Філія є платником податку на прибуток, тому саме Філії було направлене податкове повідомлення-рішення, як це передбачено п.58.1 ст.58 ПК України.
Пунктом 58.1 ст.58 ПК України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Виходячи з аналізу вказаних норм суд зазначає, що не зважаючи на те, що Філія є платником податку на прибуток відповідач повинен був направити податкове повідомлення-рішення саме позивачу, оскільки п.58.1 ст.58 ПК України визначає загальний порядок надіслання (вручення) платнику податків податкового повідомлення-рішення, а п.п.47.1.1 п.47.1 ст.47 ПК України визначає порядок дій у випадку, коли таким платником податку є відокремлений підрозділ юридичної особи.
Що стесується порушень встановлених відповідачем у акті перевірки, суд зазначає наступне:
Відповідач вважає, що Філія мала право відносити до витрат суму страхових платежів по страхуванню фінансових ризиків по угодам з контрагентами-постачальниками, тільки на суму фактично отриманого товару. Якщо угода не була виконана у повному обсязі, то відповідно Філія не має право відносити до витрат суму страхових платежів за ризики по не отриманому товару.
Як вбачається з матеріалів справи позивач уклав з ПАТ "Страхова компанія "Золотий вік" генеральний договір про співпрацю в галузі страхування від 04.01.13.
В рамках зазначеної угоди позивачем в особі Філії укладалися договори страхування фінансових ризиків, за умовами яких позивач в особі Філії зобов'язаний був відшкодувати збитки постачальникам внаслідок невиконання (неналежного виконання) своїх зобов'язань зі сплати грошових коштів за товар по договорам укладеним з постачальниками товарів.
Позивач в особі Філії на умовах укладених договорів страхування сплатив страховику - ПАТ "СК "Золотий вік" страхові внески.
Відповідно, Філією було включено до складу витрат страхові внески на загальну суму 2 000 000грн., в т.ч. по постачальникам: ПП "Бель" - 240 000грн., ТОВ "Землемер-проект" - 160 000грн., ТОВ "Прем'єр ДистрибьюшнКомпані" - 300 000грн., ПАТ "ОДЕСАВИНПРОМ" - 240 000грн., ПАТ "Галіція дистилері" - 260 000грн., ТОВ "ИРБИС" - 800 000грн.
Факт сплати стартових внесків відповідачем не заперечується.
Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, зокрема складаються із інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.
Згідно із пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 ПК України, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
Виходячи з налізу вказаних норм суд зазначає, що чинне законодавство не зобов'язує платника податку включати до складу витрат суми страхування фінансових ризиків в залежності від обсягу фактичного придбання товарів від контрагентів-постачальників.
Витрати із страхування ризиків виникають в момент сплати страхових сум та включаються до складу витрат.
Суд зазначає, що страхувалися події та ризики, які мали настати в майбутньому, і той факт, що ці події не настали та відповідно не настануть ризики, не зобов'язує платника податків коригувати (зменшувати) витрати.
Отже, суд вважає, що Філія правомірно включила до витрат 2 000 000грн. по страхуванню фінансових ризиків у 2013 році.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.05.14 №0000962200 підлягає скасуванню.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі присудити на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 05.05.14 №0000962200.
3. Присудити на користь Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький лікеро-горільчаний завод" судові витрати у розмірі 487,20грн. з Державного бюджету України
4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя В. С. Брагар