17 вересня 2014 року 810/5107/14
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,
при секретарі судового засідання Погоржевська М.О.,
за участю:
відповідача - Уласовця А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправної бездіяльності,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, в якому просить визнати незаконним перебування його автомобіля Мазда 3, номерний знак НОМЕР_1 під арештом за постановою 38707854 від 06.06.2013 року з 02.11.2013 року по 05.08.2014 рік; визнати протиправною та незаконною бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Двірника С.М. та державного виконавця Найди Т.Ю., яка полягає в умисному не скасуванні постанови 38707854 від 06.06.2013 року про арешт майна, за період з 02.11.2013 року по 05.08.2014 рік; визнати грубим порушенням начальника та державного виконавця ст. 31 Закону України « Про виконавче провадження».
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. Суду пояснив, що відповідач систематично вчиняє дії і приймає рішення про накладення арешту на належне йому майно - автомобіль. Уперше арешт на автомобіль та оголошення його у розшук здійснювались державним виконавцем у зв'язку з примусовим виконанням виконавчого напису нотаріуса про стягнення з позивача боргу на користь банку. У подальшому, оскільки позивач сплатив борг добровільно, виконавче провадження підлягало закінченню із скасуванням арешту та інших заходів, спрямованих на примусове виконання виконавчого документа. Однак, державний виконавець протиправно і безпідставно виніс постанову про стягнення з позивача виконавчого збору і наклав арешт на його майно з інших підстав. Після судових рішень, якими держаного виконавця було зобов'язано повернути виконавчий документ стягувачу, визнано незаконними дії по стягненню виконавчого збору, скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження з приводу його стягнення, відповідач продовжує вчиняти незаконні дії з приводу арешту автомобіля, вишукуючи для цього різні правові підстави, а також вчиняє бездіяльність з приводу невжиття заходів, що передбачені законодавством.
Представник відповідача позову не визнав, мотивуючи тим, що арешт автомобіля накладався на підставі постанови державного виконавця від 18.06.2010 ВП №19622633 з приводу стягнення з позивача виконавчого збору. Вказана постанова державного виконавця судами не скасована, є діючою, тому підлягає примусовому виконанню. Крім того, 05.08.2014, після проведеної перевірки і скасування постанови державного виконавця від 06.06.2013 ВП № 38707854 про арешт майна та заборону його відчуження, державна виконавча служба прийняла нову постанову від 05.08.2014 № 41292163, якою було накладено арешт на майно позивача з метою стягнення виконавчого збору у сумі 9221,78 грн. Наголошував, що і начальник виконавчої служби, і державний виконавець діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що 11 травня 2010 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинив виконавчий напис № 3244 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 92217,87 грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна - транспортного засобу Мазда 3.
Постановою державного виконавця РВ ДВС Білоцерківського Вовкотруб Н.І. від 04.06.2010 ВП № 19622633 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису, боржнику (ОСОБА_2.) встановлено термін для добровільної сплати боргу - до 10.06.2010.
У зв'язку з несплатою добровільно суми боргу постановою державного виконавця РВ ДВС Білоцерківського Вовкотруб Н.І. від 10.06.2010 ВП № 19622633 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 в межах суми боргу та оголошено заборону на його відчуження.
16 червня 2010 року державний виконавець РВ ДВС Білоцерківського Вовкотруб Н.І. прийняла постанову про оголошення у розшук та затримання автомобіля Мазда 3, 2008 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, вилучення ключів та технічного паспорту.
18 червня 2010 року у зв'язку з несплатою боржником суми боргу у строк, встановлений для добровільного виконання рішення, постановою від 18.06.2010 ВП №19622633 державний виконавець РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Вовкотруб Н.І. постановила стягнути з ОСОБА_2 виконавчий збір у сумі 9221,78 грн.
Однак, як з'ясувалось згодом, ОСОБА_2 виконав свої зобов'язання перед банком добровільно поза межами виконавчого провадження, у зв'язку з чим ПАТ "Укрсоцбанк" двічі звертався до Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції із заявами про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документу стягувачеві (заяви від 28.01.2011 та від 12.07.2012), однак державний виконавець з формальних причин відмовив стягувачу в закінченні виконавчого провадження та повернення виконавчого документа. Арешт майна позивача увесь цей час тривав.
Не погоджуючись з цими діями державного виконавця, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 в адміністративній справі № 2а-5794/12/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013, суд зобов'язав Районний відділ Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції винести постанову про повернення Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" виконавчого документу про стягнення з ОСОБА_2 на користь АКБ "Укрсоцбанк" 92217, 87 грн. Крім того, суд зобов'язав відповідача вчинити дії щодо звільнення з-під арешту заставленого майна: автомобіля марки Мазда, модель 3, 2008 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1, та нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2.
6 липня 2013 року вказане рішення суду було виконано відповідачем. Постановою від 06.06.2013 ВП №19622633 державний виконавець РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Найда Т.Ю. постановила повернути стягувачу виконавчий документ - виконавчий напис нотаріуса від 11.05.2010 № 3244 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 92217,87 грн., а також припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання.
постановою від 06.06.2013 ВП №19622633 державний виконавець РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Найда Т.Ю. постановила звільнити з-під арешту майно, що належить ОСОБА_2 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Цього ж дня державний виконавець РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Найда Т.Ю. прийняла дві інші постанови:
від 06.06.2013 ВП №38707854 про відкриття виконавчого провадження з приводу стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у сумі 9221,78 грн. на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 18.06.2010 № б/н;
від 06.06.2013 ВП №38707854 про накладення арешту на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_1, у межах суми стягнення - 9371,78 грн., а також про заборону відчуження будь-якого майна, що належить боржнику - ОСОБА_2
Запис про публічне обтяження на підставі постанови державного виконавця від 06.06.2013 ВП №38707854 внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зі змісту якого вбачається, що накладено арешт на автомобіль MAZDA 3, 2008 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2
Не погоджуючись з цими рішеннями державного виконавця, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 в адміністративній справі № 810/4362/13-а (з урахуванням ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2014 з приводу роз'яснення судового рішення), суд постановив скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Найди Т.Ю. від 06.06.2013 ВП №38707854 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 9221,78 грн. При цьому суд, констатував, що ОСОБА_2 сплатив борг у добровільному порядку, про що неодноразово було повідомлено відповідача представниками стягувача. З моменту відкриття виконавчого провадження відповідачем (РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ) не вчинялися будь-які дії примусового характеру, направлені на виконання напису від 11.05.2010 № 3244 у розумінні поняття "заходи примусового виконання", що визначене Законом України "Про виконавче провадження", тому останній не набув права на винесення постанови про стягнення з позивача виконавчого збору, так як виконавчий збір стягується від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.
На виконання вказаних судових рішень та виконавчого листа № 810/4362/13-а, виданого 13.11.2013 Київським окружним адміністративним судом, 19 листопада 2013 року начальник РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Двірник С.М. прийняв постанову від 19.11.2013 ВП № 38707854 про скасування процесуального документу, якою скасував документ "Постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором)" від 06.06.2013, видану державним виконавцем РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Найдою Т.Ю.
Жодних дій чи рішень з приводу скасування арешту та майно ОСОБА_2 посадовими особами Державної виконавчої служби вчинено не було.
19.11.2013, державний виконавець РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Найда Т.Ю. прийняла нову постанову від 19.11.2014 ВП № 41292163 про відкриття виконавчого провадження з приводу стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у сумі 9221,78 грн. на підставі виконавчого документа - раніше згадуваній постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.06.2010 № б/н.
У подальшому, після чергового звернення позивача до суду з даним позовом, в якому серед позовних вимог була й вимога про оскарження постанови державного виконавця від 06.06.2013 ВП №38707854 щодо накладення арешту на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_2, у тому числі автомобіля MAZDA 3, 2008 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1, начальник РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Двірник С.М. 5 серпня 2014 року здійснив перевірку виконавчого провадження ВП № 41292163, за результатами якої прийняв постанову від 05.08.2014, згідно з якою:
скасував постанову державного виконавця від 06.06.2013 ВП №38707854 про накладення арешту на майно боржника (ОСОБА_2.) та оголошення заборони на його відчуження;
постановив вилучити запис № 8 про публічне обтяження за № 13784386 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вчиненого на підставі постанови державного виконавця від 06.06.2013 ВП №38707854 про арешт на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Цією ж постановою начальник РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Двірник С.М. наклав новий арешт на майно боржника (ОСОБА_2.) та оголосив заборону на його відчуження в межах суми стягнення при виконанні постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.06.2010 № б/н., а також зобов'язав державного виконавця Карпенко Н.В. внести відомості щодо накладення арешту до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Як убачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 19.08.2014, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про визнання нечинним запису щодо публічного обтяження рухомого майна, що належить ОСОБА_2, на підставі постанови державного виконавця від 06.06.2013 ВП №19622633; підстава - постанова про перевірку виконавчого провадження від 05.08.2014.
Водночас, 06.08.2014 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис № 14481567 про публічне обтяження у вигляді арешту рухомого майна, що належить ОСОБА_2, на підставі постанови державного виконавця РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 05.08.2014 ВП № 41292163.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, визначаються положеннями Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження". При цьому, суд оцінює рішення та дії посадових осіб державної виконавчої служби ретроспективно з точки зору дії закону в часі: рішення та дії оцінюються судом на підставі норм, що діяли на момент їх вчинення.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Окрім того, відповідно до ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку встановленому цим законом.
Згідно ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, судом встановлено, що впродовж тривалого періоду часу посадові особи відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції систематично вчиняли протиправні дії та приймали рішення, спрямовані на обмеження прав гр. ОСОБА_2 щодо вільного користування та розпорядження належного йому майном шляхом накладення арешту на це майно, а також чинили бездіяльність, що виявилась у невжитті заходів для припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання (оголошення у розшук та затримання автомобіля) на підставі постанови державного виконавця від 06.06.2013 ВП №19622633.
Крім того, з огляду на вищенаведене, судом вбачається бездіяльність з боку начальника відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції по контролю за діяльністю відділу, оскільки даним відділом неналежно виконувались покладені на нього обов'язки.
Отже, підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати незаконним перебування під арештом автомобіля Мазда 3, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, за виконавчим провадженням № 38707854 в період з 02 листопада 2013 року по 05 серпня 2014 року.
Визнати протиправною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції та начальника відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Двірника Сергія Миколайовича, щодо не скасування арешту майна за виконавчим провадженням № 38707854 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Василенко Г.Ю.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 вересня 2014 р.