26 серпня 2014 року 12:04 810/3076/14
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Мкртчян Н.Ц., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області, Яготинського районного відділу Головного управління МВС України в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі-відповідач-1), Яготинського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі-відповідач-2), про визнання протиправним та скасування наказу №722 від 17.04.2014, зобов'язання вчинити певні дії - поновити на державній службі, та про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним наказом його незаконно звільнено з органів внутрішніх справ за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, оскільки він цього порушення не скоїв; при оформленні стосовно нього протоколу про адміністративне порушення було допущено порушення; постанова суду про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення (ч.1 ст.130 КУпАП) ще не набрала законної сили та оскаржена ним в апеляційному порядку. Позивач вважає, що з цих підстав спірний наказ є незаконним, а тому підлягає скасуванню з поновленням його на посаді, стягненням заробітної плати за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Представники відповідачів позову не визнали, у його задоволенні просили відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.
ОСОБА_1 з 2011 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, перед звільненням обіймав посаду міліціонера-водія обслуговування персоналу і охорони Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області.
21 березня 2014 р. співробітник ДПС взводу №3 ДПС із забезпечення супроводження УДАІ ГУ МВС В Київській області спільно з працівниками ВІОС УКЗ ГУ МВС в Київській області в м. Яготині на вул. Незалежності під час відпрацювання о 21:10 зупиненив автомобіль ВАЗ-2108, н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який керував цим транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому порядку за допомогою приладу "Драгер" АRBL-0608 у присутності свідків. Було встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (1.22 проміле). За наслідками відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення серії ВХ1№299845 за ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 визнав свою провину та обіцяв більше такого не робити, про що ним безпосередньо зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
На підставі матеріалів про вказане адміністративне правопорушення Яготинським районним судом Київської області у справі №382/705/14-п (провадження №3/382/14/14) 24 квітня 2014 р. винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Судом у цій постанові встановлено, що 21.03.2014 о 21:10 ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Яготин по вул. Незалежності, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (А) Правил дорожнього руху України, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, результатами тестування на алкоголь, поясненням очевидців ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Крім цього, ОСОБА_1 у протоколі визнав свою вину повністю, підписав протокол, чим підтвердив правильність зазначених в ньому відомостей, тому його заперечення під час розгляду справи в суді прийняти до уваги не можна.
Цю постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку. Постановою Апеляційного суду Київської області від 13.06.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Яготинського районного суду Київської області від 24.04.2014 - без змін.
Відповідно до затвердженого в.о. начальника ГУ МВС України в Київській області 16.04.2014 висновку, складеного про результати службового розслідування, факт порушення дисципліни ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтверджено. Службовим розслідуванням установлено, що 21.03.2014 близько 21 год. в м. Яготині на вул. Незалежності, 109 сержант міліції ОСОБА_1 керував транспортним засобом (автомобіль ВАЗ-2108, н.з. НОМЕР_2) у стані алкогольного сп'яніння. Факт сп'яніння ОСОБА_1 підтверджено результатами застосування приладу «Драгер». У ході службового розслідування ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, а ОСОБА_4 пояснив, що 21.03.2014 транспортним засобом він не керував. За наслідками службового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 запропоновано звільнити з органів внутрішніх справ.
18 квітня 2014 р. керівником Головного управління МВС України в Київській області за наслідками службового розслідування винесено наказ №722 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОВС області, згідно з яким за порушення службової дисципліни, яке виявилось у порушенні вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, п.2.9 Правил дорожнього руху України, наказів МВС України та Головного управління щодо дотримання транспортної дисципліни, а саме: керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, міліціонера-водія обслуговуючого персоналу і охорони Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області сержанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 63 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Зокрема, у цьому наказі зазначено, що 21.03.2014 мобільною групою Головного управління під час відпрацювання о 21.10 Яготинського району в м. Яготині під час нагляду за дорожнім рухом працівниками взводу № 3 роти ДПС із забезпечення супроводження УДАІ ГУМВС України в Київській області спільно з працівниками ВІОС УКЗ ГУ на вул. Незалежності, 109 було зупинено автомобіль ВАЗ-2108, н.з. НОМЕР_2, під керуванням міліціонера-водія обслуговуючого персоналу і охорони Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області сержанта міліції ОСОБА_1, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Після проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» АRBL 0608 було встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 1.22% проміле. Цього ж дня відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ВХ1 № 299845 за ст. 130 КУпАП. Під час складання протоколів пасажир автомобіля ВАЗ-2108, н.з. НОМЕР_2, слідчий слідчого відділення Яготинського РВ лейтенант міліції ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, без відповідних документів на право керування автомобілем самовільно пересів за кермо транспортного засобу та намагався залишити місце зупинки. Старшим інспектором ДПС взводу № 3 роти ДПС із забезпечення супроводження УДАІ ГУМВС України в Київській області лейтенантом міліції Миялем О.Ю. було прийнято рішення про його зупинку. ОСОБА_4 від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер» АRBL 0608 відмовився, у зв'язку з чим було прийнято рішення доставити його до медичного закладу для проведення огляду працівниками медичної установи. Під час огляду ОСОБА_4 лікарем Яготинської ЦРЛ Буйновським О.Л. було зроблено висновок від 21.03.2014 № 71 про те, що ОСОБА_4 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Цього ж дня відносно ОСОБА_4 складено адміністративний протокол серії ВХ-1 №299754, відповідальність за яким передбачена ст. 130 КУпАП України, та адміністративний протокол серії ВХ-1 № 299755 за ч.1 ст.126 КУпАП України.
Дослідженням матеріалів справи також встановлено, що матеріали про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення також розглядались Яготинським районним судом Київської області, за результатами чого прийнято рішення про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Апеляційного суду Київської області від 02.06.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, постанову Яготинського районного суду Київської області від 24.04.2014 щодо ОСОБА_4 скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Колегія суддів в постанові взяла до уваги пояснення ОСОБА_4 та свідків, врахувала те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог закону і містить некоректні відомості, а також те, що всі сумніви щодо доведеності винності порушником слід тлумачити на його користь, у зв'язку з чим дійшла висновку, що при апеляційному розгляді справи не доведено в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Із наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлений 24.04.2014, копію цього наказу ним отримано.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 5 цього Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Приписами статті 16 цього Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 18 цього Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби. У разі подання скарги виконання накладеного дисциплінарного стягнення не припиняється. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Відповідно до пункту 3.17 наказу МВС України №81 від 16.03.2007 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу» до працівників, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, необхідно приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ, а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді. Інформацію про такі випадки доводити до відома всього особового складу.
Аналогічна вимога міститься у пункті 3.8 наказу ГУ МВС України в Київській області №184 від 26.03.2007 «Про заходи зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу», згідно з яким стосовно працівників, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, слід приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ.
Надаючи оцінку наявним у справі доказам, суд бере до уваги, що постановою від 24.04.2014 Яготинського районного суду Київської області по справі №382/705/14-ц (провадження №3/382/142/14) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення. Зокрема, судом встановлено обставини, які згідно з ч.1 ст.72 КАС України не підлягають доказуванню у цій адміністративній справі, а саме те, що 21.03.2014 він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Ця постанова суду набрала законної сили.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, у ході судового розгляду справи факт порушення позивачем дисципліни, який виразився в управлінні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, підтвердився. Позивача звільнено саме за вчинення цього порушення.
Крім того, факт перебування за кермом саме ОСОБА_1 підтверджується також і постановою апеляційного суду Київської області від 02.06.2014 у справі стосовно ОСОБА_4, згідно з якою автомобілем управляв не ОСОБА_4 У судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив, що саме ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, сів за кермо та хотів перепаркувати автомобіль.
Що стосується доводів позивача про його непричетність до вчинення вказаного правопорушення та про допущені порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, то ці доводи не стосуються предмету доказування у справі і були перевірені судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відтак, відповідач обґрунтовано зробив висновок про вчинення позивачем порушення дисципліни - керування транспортним засобом у стані сп'яніння, яке є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
При цьому при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідач керувався вимогами відомчих нормативно-правових актів стосовно прийняття безальтернативного рішення про вид відповідальності винної особи - звільнення з органів внутрішніх справ.
З урахуванням наведеного суд визнає, що відповідачем дотримано вимоги законодавства при звільненні позивача з органів внутрішніх справ, а наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області від 18.04.2014 №722 є таким, що прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, при звільненні з позивачем здійснено розрахунок, докази наявності заборгованості по заробітній платі перед позивачем у справі відсутні.
Щодо вимог позивача про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, то вони можуть бути задоволені лише за наявності протиправного рішення, дій чи бездіяльності, тобто є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, а тому відмова у задоволення первинних вимог є підставою для відмови у задоволенні і похідних від них вимог. Оскільки судом встановлено правомірність оскаржуваного позивачем наказу, то вимоги позивача про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу також задоволенню не підлягають.
За таких обставин, позов є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для присудження відповідачу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 вересня 2014 р.