21 серпня 2014 року Справа № 803/1466/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А. Я.,
розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ) звернулася в суд із позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по сплаті штрафних санкцій в сумі 1 020 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті штрафних санкцій за порушення граничного терміну подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік в розмірі 1 020 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не погашена, тому позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по сплаті штрафних санкцій в сумі 1 020 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року було відкрито скорочене провадження в даній адміністративній справі.
Відповідач заперечень проти позову не подав. Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, надіслана відповідачу, повернулась до суду 21 серпня 2014 року з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання», тобто не вручена адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що останній належним чином був повідомлений про розгляд справи. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.
Суд вважає можливим розглянути справу в порядку скороченого провадження відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у ній матеріалами.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 7 вересня 2011 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Станом на 9 липня 2014 року за відповідачем рахується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 020 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу по даному платежу.
Податковий борг по податку з доходів фізичних осіб виник за рахунок несплати відповідачем суми грошового зобов'язання донарахованого Ковельською ОДПІ ГУ Міндоходів згідно податкового повідомлення-рішення від 3 березня 2014 року № 000111310, яким відповідачу визначено штрафну санкцію за порушення граничного терміну подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік в розмірі 1 020 грн.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як вбачається з пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Податкове повідомлення-рішення від і3 березня 2014 року № 000111310 підприємцем ОСОБА_1 не оскаржувалась та на час розгляду справи є чинною.
Сума узгодженого грошового зобов'язання, згідно підпункту 14.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач вживав заходи спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: відповідачубуло надіслано податкову вимогу від 8 квітня 2014 року № 836-03, яка залишилася без належного реагування.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по сплаті штрафних санкцій в сумі 1 020 грн. підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження. Отже, постанова підлягає до негайного виконання.
Керуючись статтями 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (44340, Волинська область, Любомльський район, село Зачернеччя, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Зачернецької сільської ради заборгованість по сплаті штрафних санкцій в сумі 1 020 грн. (одна тисяча двадцять) грн.
Постанова підлягає до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А. Я. Ксензюк