,Справа № 472/568/14-ц
"28" серпня 2014 р. смт. Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Орленко Л.О.,
при секретарі - Крамарчук Л.Б.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
14 квітня 2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
На обґрунтування позову вказав, що він є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 1-753, виданого 12.11.2013 року Веселинівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області. На даний час за цією адресою зареєстрована відповідачка ОСОБА_2 та син ОСОБА_3, оскільки він з відповідачкою перебував в зареєстрованому шлюбі з 02.10.2004 року по 29 березня 2011 року, але подружнє життя не склалося, тому 29.03.2011 року рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області шлюб між ними було розірвано. В даний час відповідачка проживає з іншим чоловіком за адресою АДРЕСА_2, проте зареєструвати місце проживання за фактичною адресою відмовляється з надуманих причин. Тому він звернувся до суду з позовом за захистом свого права і просить суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, які втратили право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі і з тих же підстав та просив суд визнати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, які втратили право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1, оскільки вони в цьому будинку не проживають з січня 2011 року.
Представник позивача ОСОБА_4 вважає, що позов підлягає повному задоволенню, оскільки відповідачка з сином сторін не проживають в будинку з січня 2011 року, а тому втратили право користування цим житловим будинком відповідно до Закону.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, суду пояснила, що в даний час вона не бажає виписуватися, так як їй ніде з сином зареєструватися.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_2., яка діє в інтересах неповнолітнього, позов не визнала і вказала, що вона не бажає, щоб сина знімали з реєстрації в цього будинку, оскільки у неї не має свого власного будинку, де б вона з сином могла зареєструватися.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_2, законного представника неповнолітнього ОСОБА_2, дослідивши матеріали у справі, в межах заявлених вимог та наданих доказів дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 1-753, виданого 12.11.2013 року Веселинівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області. - (а.с. 5,6).
Як вбачається з будинкової книги відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані в АДРЕСА_1 з 26 листопада 2009 року. - (а.с. 8-12).
Відповідно до акту від 26 лютого 2014 року відповідачка ОСОБА_2 в даному будинку не проживає та її місце проживання не відоме. - (а.с. 14)
Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку) користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2011 року шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 було розірвано. - (а.с. 7).
Матеріалами справи встановлено, що відповідачка разом з сином ОСОБА_3 з січня 2011 року не проживають у АДРЕСА_1, з 2012 року відповідачка проживає з іншим чоловіком та спочатку проживали в АДРЕСА_2, а нині проживають в АДРЕСА_3. Будь-яких доказів, які б свідчили про вимушене непроживання відповідачки з сином ОСОБА_3 на спірній площі, судом не добуто. Згідно зі ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.
Як з'ясовано в судовому засіданні і таке підтверджується актом від 26.02.2014 р., складеним депутатом Веселинівської селищної ради та сусідами позивача, відповідачка не проживає у спірному будинку з січня 2011 року. На момент розгляду справи відповідачка з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживають в АДРЕСА_3. Враховуючи, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, і що такі перешкоди створюються відповідачкою позивачеві, оскільки відповідачка добровільно не бажає знятися з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, що перешкоджає позивачеві продати свій будинок, та те, що малолітній син сторін після розірвання шлюбу залишився проживати з відповідачкою і нині разом з нею проживають в АДРЕСА_3, то суд, дослідивши наведені докази та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 втратили право користування жилим приміщенням, розташованим в АДРЕСА_1, в зв'язку з чим підлягають зняттю з реєстрації за вказаною адресою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 59, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Л.О. Орленко