Справа № 404/4607/14-а
Номер провадження 2-а/404/409/14
11 серпня 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі: головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Гуйван О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про оскарження протоколу ДАІ та постанови про адміністративне правопорушення, -
У червні 2014 р. ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про оскарження протоколу ДАІ та постанови про адміністративне правопорушення. Просить поновити строк звернення до суду, визнати неправомірним притягнення його до адміністративної відповідальності. Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АА2 № 510674 від 11.07.2013 року. Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
На його обґрунтування зазначив, що згідно постанови серії АА2 № 510674 від 11.07.2013 року на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за порушення п. 3.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність по ч.1 ст. 122 КУпАП. Відповідно постанови 11.07.2013 року о 11:50 год. керуючи автомобілем КІА д/н НОМЕР_1, рухаючись по автомобільній дорозі М-12 (Стрий-Тернопіль-Вінниця-Кіроворгад-Знам»янка) на 259 км здійснив рух в зону дії знака 3.1. «Рух заборонено», чим порушив вимоги п. 3.1 ПДР.
Просить суд визнати неправомірним притягнення його до адміністративної відповідальності. Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АА2 № 510674 від 11.07.2013 року. Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, представник позивача надав заяву про слухання справи за його відсутності.
Відповідач - повідомлявся в порядку ч.9 ст. 35 КАС України, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не вказав, заяви про відкладення розгляду справи не надав.
Згідно ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вважаючи, що позивач та відповідач повідомлені належним чином, суд ухвалив: справу вирішувати на підставі наявних у ній доказів, за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Пунктом 2 ч.1 ст. 18 КАС України (із змінами згідно Законом № 808-VI від 25.12.2008 року) передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання ( перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАІ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адміністративного стягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
В судовому засіданні встановлено, що 11.07.2013 р. посадовою особою, яка має спеціальне звання, старшим ІДПС ВЗС ОСОБА_2 винесена постанова серії АА2 № 510674, згідно до якої позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, в зв'язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. (а.с. 3). Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 11.07.2013 року о 11:50 год. керуючи автомобілем КІА д/н НОМЕР_1, рухаючись по автомобільній дорозі М-12 (Стрий-Тернопіль-Вінниця-Кіроворгад-Знам»янка) на 259 км здійснив рух в зону дії знака 3.1. «Рух заборонено», чим порушив вимоги п. 3.1 ПДР.
Суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням порядку, передбаченого Законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух», ПДР України, КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, Інструкції і питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, а тому підлягає скасуванню.
У доданому до постанови протоколі про адміністративне правопорушення інспектором ДПС не зазначено, як було виявлене правопорушення, якими доказами підтверджується факт порушення позивачем ПДР України. Інспектор ДПС не прийняв до уваги заперечення позивача та його пояснення і виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення лише на підставі складеного протоколу про адміністративне правопорушення, без посилання на будь-які докази.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км. на год., проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, початок руху, зміни напрямку руху, проїзду спеціальних транспортних засобів - тягнуть за собою накладання штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 3.1. ПДР водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10 - 18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.1, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-як фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно п.1.11. Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото - і кінозйомки, відеозапису» передбачено, що працівники Державтоінспекції під час винесення постанови про накладення стягнення за адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватися вимог статей 33, 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача суб'єктом владних повноважень - інспектором ДПС - вчинено низку порушень, а саме, в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчиненні порушення, будь-які письмові докази на підтвердження порушення позивачем ПДР, який не визнавав себе винним у скоєнні правопорушення і про що зазначив інспектору у протоколі; крім цього, письмові пояснення позивача при складанні протоколу про адміністративну відповідальність на окремому аркуші не відбиралися; жодні свідки правопорушення не допитувались.
З огляду на встановленні в судовому засіданні обставини та визначенні відповідно до них правовідносини, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про визнання оспорюваної постанови протиправною, скасувати, закрити провадження в адміністративній справі за відсутністю складу правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись 2 ст. 122, п.1 ст. 247, ст. 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 10-11, 71, 86, 100, 160-164 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про оскарження протоколу ДАІ та постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 510674 від 11.07.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України, а справу про адміністративне правопорушення закрити, за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу такого правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Н. Ю. Іванова