Справа № 274/3730/14-ц
Провадження № 2/0274/1471/14
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
26.09.2014 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1
доДержавного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси"
простягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом, у якому просить стягнути на його користь з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" заборгованість по заробітній платі у розмірі 6 000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 109 Цивільного процесуального кодексу України позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
На момент вирішення судом питання про відкриття провадження у справі неможливо було зробити однозначний висновок щодо того, чи є правовідносин, які виникли між сторонами у справі, трудовими.
Між тим, після надходжень письмових пояснень від Житомирської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" (а. с. 70 - 72), зважаючи на матеріали справи, суд приходить до висновку, що спір між сторонами у справі виник не з трудових правовідносин, зважаючи на таке.
Між ОСОБА_1 та Житомирською філією Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" дійсно була укладена трудова угода від 29.05.2012 р., але строк дії цієї угоди становив один місяць, про що зазначено у пункті 1.2 (а. с. 17).
У подальшому між ОСОБА_1 та Житомирською філією Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" було укладено договір про надання послуг від 02.07.2013 р., тобто цивільно-правовий договір (а. с. 16).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить стягнути з Житомирської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" заборгованість за шість місяців, а саме - з грудня 2013 р. по травень 2014 р., посилаючись як на трудову угоду від 29.05.2012 р., так і на договір про надання послуг від 02.07.2013 р., вважаючи, що це є заборгованість з заробітної плати.
Однак, зважаючи на період, за який ОСОБА_1 просить стягнути заборгованість, суд приходить до висновку, що ця заборгованість не стосується трудової угоди від 29.05.2012 р., строк дії якої, як зазначалось вище, один місяць, тобто не є заборгованістю з заробітної плати, а стосується а договору про надання послуг від 02.07.2013 р., тобто є заборгованістю за надані послуги.
Таким чином, спір між сторонами у справі виник не з трудових, а цивільних правовідносин, а відтак на нього не розповсюджується правило частини першої статті 109 Цивільного процесуального кодексу України, зміст якої наводився раніше.
За загальним правилом, встановленим чистиною другою статті 109 Цивільного процесуального кодексу України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Разом з тим, частиною сьомою статі 110 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
З матеріалів справи випливає, що позов виник з діяльності Житомирської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси".
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що справа має розглядатись або за місцезнаходженням Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" (м. Київ), або за місцезнаходженням Житомирської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" (м. Житомир), тобто справа не підсудна Бердичівському міськрайонному суду Житомирської області.
Суд враховує, що ОСОБА_1 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, спір у справі виник з діяльності Житомирської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси", місцезнаходженням якої є м. Житомир, а відтак приходить до висновку, що доцільним є розгляд справи у м. Житомирі, а не у м. Києві.
Пунктом 2 частини першої статті 116 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
Розгляд справи по суті не розпочинався.
Частиною другою пункту 6 постанови від 12.06.2009 р. № 2 Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду (розгляду справи по суті - стаття 173 Цивільного процесуального кодексу України) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін (пункт 2 частини першої статті 116 Цивільного процесуального кодексу України).
Таким чином, дана справа має бути передана на розгляд Корольовському районному суду м. Житомира.
Керуючись статтями 107, 109, 110, 116, 208 - 210 Цивільного процесуального кодексу України,
Передати справу на розгляд Корольовському районному суду м. Житомира.
Роз'яснити, що:
- ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;
- у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;
- ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку особами, за участю яких її було постановлено, - протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, без участі яких її було постановлено, - протягом п'яти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області до Апеляційного суду Житомирської області.
Суддя В.В. Корбут