Справа № 687/1710/14-к
№1-кп/687/102/2014
15 вересня 2014 року Чемеровецький районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Чемерівці кримінальне провадження на підставі обвинувального акту щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, працюючої завідуючою дитячим садочком «Берізка», раніше не судимої,
обвинуваченої за ч.1 ст.366, ч. 2 ст. 191 КК України та угоду про визнання винуватості,
ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді завідуючої дитячого садочку «Берізка», який перебуває на балансі Закупненської селищної ради, та таким чином в силу наданих їй повноважень, будучи службовою особою, склала та власноручно заповнивши договори купівлі-продажу м'ясної продукції для харчування вихованців вищевказаного дошкільного навчального закладу, відповідно до якого приватний підприємець ОСОБА_5 в період часу з січня 2011 року до травня 2014 року, крім червня та липня 2011-2012 років, поставив для даного ДНЗ м'ясну продукцію в різних кількостях, з приводу отримання та оплати якої ОСОБА_3 складала та видавала закупівельні акти, куди на кожний місяць вносила завідомо неправдиві відомості, а саме здійснила завищення ваги отриманого від ОСОБА_5 м'яса в кількості 2 кг. по закупівельній вартості 45 грн. за один кілограм та які в подальшому надавала на затвердження голові Закупненської селищної ради та бухгалтерію Закупненської селищної ради для нарахування відповідної плати за поставлену м'ясну продукцію, привласнюючи таким чином на протязі вищевказаного періоду часу поставок м'ясної продукції грошові кошти в сумі 3150 грн., вчинивши таким чином службове підроблення.
Крім того, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді завідуючої дитячого садочку «Берізка», який перебуває на балансі Закупненської селищної ради, та таким чином в силу наданих їй повноважень, будучи службовою особою, на підставі складених та підписаних нею договорів купівлі-продажу м'ясної продукції для харчування вихованців вищевказаного дошкільного навчального закладу, відповідно до якого приватний підприємець ОСОБА_5 в період часу з січня 2011 року до травня 2014 року, крім червня та липня 2011-2012 років, поставив для даного ДНЗ м'ясну продукцію в різних кількостях, з приводу отримання та оплати якої ОСОБА_3 склала та видавала закупівельні акти. Куди на кожний місяць вносила завідомо неправдиві відомості, а саме здійснила завищення ваги отриманого від ОСОБА_5 м'яса в кількості 2 кг. по закупівельній вартості 45 грн. за один кілограм та які в подальшому надавала на затвердження голові Закупненської селищної ради та бухгалтерію Закупненської селищної ради для нарахування відповідної плати за поставлену м'ясну продукцію після чого, особисто розраховувалась із ОСОБА_5 за поставлене ним м'ясо, при цьому привласнюючи кожного місяця вказаного періоду часу по 90 грн., таким чином здійснивши привласнення бюджетних грошових коштів на загальну суму 3150 грн. Під час підготовчого судового засідання прокурором суду для затвердження була надана укладена між прокурором та обвинуваченим угода про визнання винуватості.
Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода про визнання винуватості відповідає вимогам законодавства України.
Дії ОСОБА_3 слідчими органами вірно кваліфіковані як складання офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто кримінальне правопорушення, передбачене за ч.1 ст. 366 КК України, та привласнення ввірених грошових коштів, здійснене шляхом зловживання службовою особою своїх службових повноважень, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 191 КК України.
У підготовчому засіданні обвинувачена, якій зрозумілі права та наслідки укладення угоди, безумовно та беззастережно пояснила про повне визнання вини та всіх обставин інкримінованого їй злочину.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади та займатися певною діяльністю строком на 1 рік, за ч.2 ст.191 КК України у вигляді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади та займатися певною діяльністю строком на 2 роки.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади та займатися певною діяльністю строком на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 буде звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 1 рік.
Суд перевірив, що форма та зміст угоди відповідають Закону, інтересам суспільства та принципам призначення покарань та принципам законності і гуманізму.
Відповідно до ст. 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у відкритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбуття з випробовуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
В угоді зазначено дата її укладення, вона скріплена підписами сторін.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, суд виходить з наступного.
У відповідності приписів ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.2 ст.191 КК України.
Згідно ст. 12 КК України злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , віднесений до злочинів середньої тяжкості.
Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 1 ст. 366, ч.2 ст.191 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
На підставі пояснень обвинуваченого судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані матеріали кримінального провадження №42014240260000012 на предмет наявності скарг підозрюваної, поданих нею під час кримінального провадження.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечить вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.
Обвинувачена ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Визначене сторонами покарання відповідає принципам призначення покарання та вимогам Закону.
При призначені покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 є щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 не встановлено.
При визначенні та перевірці покарання суд враховує і те, що обвинувачений визнав вину у скоєному, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, а від так сторони цілком виправдано погодились на призначення обвинуваченому покарання згідно санкції ч. 1 ст. 366, ч.2 ст.191 КК України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_6 не обиралися.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 04.09.2014 року у кримінальному провадженні №42014240260000012, укладену між прокурором у кримінальному провадженні та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винною в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч. 2 ст. 191 КК України, та призначити покарання: за ч.1 ст.366 КК України у вигляді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади та займатися певною діяльністю строком на 1 рік, за ч.2 ст.191 КК України у вигляді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади та займатися певною діяльністю строком на 2 роки.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади та займатися певною діяльністю строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання і призначити іспитовий строк терміном на 1 рік.
Речові докази у справі: папку з документами обліку отримання та витрат продукції для ДНЗ «Берізка», яка знаходиться при матеріалах провадження - повернути ДНЗ «Берізка».
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до апеляційного суду Хмельницької області через Чемеровецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає чинності з дня закінчення терміну на його оскарження.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники кримінального провадження вправі отримати у суді копію вироку.
Суддя підпис ОСОБА_1
З оригіналом згідно
Суддя ОСОБА_1