Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/461/14 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
22.09.2014 м.Кіровоград
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
законного представника - ОСОБА_11
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження за апеляціями прокурора, потерпілої ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 2.04.2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 30.12.2010 року Компаніївським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 30.06.2012 р. умовно - достроково на 1 рік 6 місяців 23 дні,
-засуджено за ч.1 ст.304 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням ОСОБА_7 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_7 частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30.12.2010 року, і остаточно до відбування призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
-засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
за ч.2 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Іванці, Новоукраїнського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_4 , проживаючого АДРЕСА_1 , та у АДРЕСА_5 , раніше судимого:
-02.08.2012 р. Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 122 КК України до одного року позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим терміном на 1 рік;
-11.12.2012 р. Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 186 КК України до штрафу в сумі 850 грн.,
засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки .
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації;
Вироком засуджено також неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно якого апеляції не надходили.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_12 9100 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_12 3000 грн. матеріальної шкоди та 1500 грн. моральної шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та законного представника неповнолітнього ОСОБА_10 - ОСОБА_11 на користь потерпілого ОСОБА_13 3980 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди.
Вироком місцевого суду обвинувачені визнані винними та засуджені за вчинення таємного викрадення чужого майна за таких обставин:
8.09.2013 р. у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неповнолітнього ОСОБА_10 , які перебували в с. Губівка Компаніївського району Кіровоградської області, виник умисел на таємне викрадення бичка, 6-ти місячного віку, загальною вагою 150 кг., згідно довідки фермерського господарства «Шматков» вартість 1 кг. живої ваги великої рогатої худоби станом на 28.09.2013 року становила 10 грн., який випасався за межами с. Губівка та належав ОСОБА_14 . Реалізовуючи свій злочинний намір, впевнившись, що їх ніхто не бачить, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відвели бичка з пасовища, розташованого за межами с. Губівка Компаніївського району, після чого ОСОБА_9 зарізав бичка, а ОСОБА_10 допомагав йому. Після того, як бичок був забитий, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зателефонували ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які під'їхали на автомобілі «Шевроле Лачетті» д/н НОМЕР_1 та забрали тушу забитого бичка, з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_14 матеріальні збитки на суму 1500,00 грн.
Крім того, 01.10.2013 р. близько 15 год. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неповнолітнім ОСОБА_10 , перебуваючи в с. Червоновершка Компаніївського району Кіровоградської області викрали телицю 6-ти місячного віку, вагою 170 кг., яка випасалась на пасовищі на території фруктового саду, та належала потерпілій ОСОБА_12 . Так ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , впевнившись в тому, що їх ніхто не бачить, відв'язали телицю та відвели в інший край саду, де ОСОБА_9 забив її, після чого зателефонували ОСОБА_8 , який під'їхав на автомобілі «Шевроле Лачетті» д/н НОМЕР_1 та забрав тушу забитої телиці, з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_12 матеріальні збитки на суму 1700,00 грн.
Крім цього, 07.10.2013 р. точного часу встановити не представилось можливим, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_10 прибули на автомобілі «Шевроле Лачетті» д/н НОМЕР_1 в с. Губівка Компаніївського району Кіровоградської області, де перебували в гостях у знайомих та залишились ночувати. Після опівночі, 08.10.2013 р., точного часу встановити не представилось можливим, у ОСОБА_7 , який перебував в с. Губівка Компаніївського району Кіровоградської області виник умисел на таємне викрадення барана, загальною вагою 30 кг., згідно довідки фермерського господарства «Шматков» вартість 1 кг. живої ваги худоби станом на 08.10.2013 року становила 8 грн., який перебував в загоні та належав потерпілому ОСОБА_13 . Реалізовуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_7 за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_10 , при цьому достовірно знаючи, що обвинувачений ОСОБА_10 є неповнолітнім та маючи намір на втягнення останнього в злочинну діяльність, запропонував неповнолітньому ОСОБА_10 викрасти барана, наказавши йому привести барана з загону домоволодіння, розташованого в с. Губівка Компаніївського району, на що останній погодився та вивів барана за село, якого в подальшому ОСОБА_15 зарізав та разом з ОСОБА_10 поклали в багажник автомобіля «Шевроле Лачетті» д/н НОМЕР_1 , завдавши потерпілому ОСОБА_13 матеріальні збитки на суму 240,00 грн.
Крім цього, тієї ж ночі 08.10.2013 р., точного часу встановити не представилось можливим, у ОСОБА_7 , який перебував в с. Губівка Компаніївського району Кіровоградської області виник умисел на таємне викрадення барана, загальною вагою 30 кг., згідно довідки фермерського господарства «Шматков» вартість 1 кг. живої ваги худоби станом на 08.10.2013 року становила 8 грн., який перебував в загоні та належав потерпілому ОСОБА_13 . Реалізовуючи свій злочинний намір, впевнившись, що його ніхто не бачить, ОСОБА_7 піймав барана та кинув в багажник автомобіля «Шевроле Лачетті» д/н НОМЕР_1 , завдавши потерпілому ОСОБА_13 матеріальні збитки на суму 240,00 грн.
Крім цього, 08.10.2013 р., точного часу встановити не представилось можливим, після викрадення двох баранів, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неповнолітнім ОСОБА_10 , перебуваючи в с. Губівка Компаніївського району Кіровоградської області викрали бичка, вагою 350 кг., згідно довідки фермерського господарства «Шматков» вартість 1 кг. живої ваги великої рогатої худоби станом на 08.10.2013 року становила 10 грн., який перебував біля загородки з баранами та належав потерпілому ОСОБА_13 . Так ОСОБА_7 побачивши біля загородки домоволодіння в с. Губівка бичка, відвів його за межі села та припнув, після чого запропонував іншим учасникам зарізати бичка та продати, на що інші учасники спочатку відмовились, але після вмовлянь ОСОБА_7 погодились. ОСОБА_9 взяв ножа та зарізав бичка, ОСОБА_10 йому допомогав, тушу погрузили в багажник автомобіля «Шевроле Лачетті» д/н НОМЕР_1 , з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_13 матеріальні збитки на суму 3500,00 грн.
18.07.2013 р. близько 15 год. у ОСОБА_9 виник умисел, спрямований на таємне викрадення коня рудої масті віком 10 років, вагою 500 кг., згідно довідки фермерського господарства «Шматков» вартість 1 кг. живої ваги коня станом на 18.07.2013 року становила 10 грн., який знаходився на пасовищі на території фруктового саду в с. Червоновершка Компаніївського району Кіровоградської області та належав потерпілій ОСОБА_12 . Реалізовуючи свій злочинний намір ОСОБА_9 відв'язав коня та викрав, з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_12 матеріальні збитки на суму 5000,00 грн.
Крім цього, в 2010 році, точної дати та часу встановити не представилось можливим, ОСОБА_8 , перебуваючи на ринку в м. Кіровограді по вул. Кропивницького, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи мисливського ножа, який без передбаченого законом дозволу, незаконно зберігав та переміщав в салоні автомобіля «Шевроле Лачетті» д/н НОМЕР_1 , та який згідно висновку судової експертизи холодної зброї № 105 від 24.10.2013 р. являється холодною зброєю.
Також, 08.10.2013 р. точного часу встановити не представилось можливим, ОСОБА_7 перебуваючи в с. Губівка Компаніївського району Кіровоградської області, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 є неповнолітнім, посягаючи на основи суспільної моралі у сфері розвитку та виховання молодого покоління, впливаючи на рівень злочинності серед неповнолітніх, наказав ОСОБА_10 скоїти крадіжку барана, який перебував у загоні на території домоволодіння без номера в с. Губівка Компаніївського району Кіровоградської області, після чого шляхом пропозиції викрасти бичка викликав у неповнолітнього бажання вчинити інший злочин, а саме - крадіжку бичка, які належали потерпілому ОСОБА_13 , на що неповнолітній ОСОБА_10 дав свою згоду.
У апеляціях:
-прокурор просить вирок місцевого суду скасувати та ухвалити новий вирок щодо ОСОБА_7 . Наполягає на тому, що в цій частині вирок суду є незаконним через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості та особі обвинуваченого, оскільки судом не враховано, що той будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та в період умовно-дострокового звільнення вчинив нові злочини. Просить призначити більш суворе покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років;
-потерпіла ОСОБА_12 просить змінити вирок районного суду та призначити покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання без застосування ст. 75 КК України, оскільки суд не врахував того, що обвинувачені щиро каялися та обіцяли протягом місяця, відведеного на апеляційне оскарження, відшкодувати збитки, однак не зробили цього, що свідчить про відсутність каяття. Просить призначити реальне покарання;
-обвинувачений ОСОБА_7 просить змінити вирок суду, оскільки він не втягував неповнолітнього ОСОБА_16 у злочинну діяльність, він і до зустрічі з ним вчиняв злочини, а тому за ст.304 він засуджений незаконно, також просить врахувати, що він не знав про вік ОСОБА_16 , та не пропонував, не умовляв та не залякував його з метою вчинення правопорушень. Просить виправдати його в цій частині та застосувати до нього Закон України “Про амністію у 2014 році”, оскільки він має на утриманні малолітню дитину.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність призначення ОСОБА_7 більш суворого покарання, потерпілу ОСОБА_12 , яка підтримала свою апеляцію та просила призначити покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 без застосування ст.75 КК України, та стягнути шкоду, яку вони заподіяли, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляцію та доповнення до неї, просив виправдати його за ст. 304 КК України та звільнити від покарання , застосувавши ЗУ“Про амністію у 2014 році”, обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які просили вирок щодо них залишити без зміни, а апеляцію потерпілої без задоволення, захисника-адвоката ОСОБА_6 , який просив вирок щодо ОСОБА_7 змінити, виправдати його за ч.1 ст.304 КК України, оскільки той не втягував ОСОБА_16 у злочинну діяльність, а та застосувати до ОСОБА_7 ЗУ “Про амністію у 2014 році”, оскільки у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дитина. А тому він підпадає під дію ст.1 вказаного Закону, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілої не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_7 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які вони засуджені, обґрунтований дослідженими судом доказами і являється правильним.
Так, допитані у якості обвинувачених у судовому засіданні першої інстанції обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнали повністю і показали, що дійсно, скоїли крадіжки бичків та баранів з с. Губівка та с. Червоновершка Компаніївського району, так як необхідні були кошти на власні потреби, тушки забитої худоби, викрадені по першим двом епізодам в подальшому продали, в по третьому епізоду туші двох баранів та бичка були вилучені працівниками міліції. Крім того, обвинувачений ОСОБА_15 пояснив, що дійсно в липні 2013 року викрав коня, якого в подальшому здав заготівельникам та наступного дня отримав приблизно 1400-1500 грн. Обвинувачений ОСОБА_8 також пояснив, що в 2010 році на ринку придбав ніж для рибалки, який без передбаченого законом дозволу возив з собою в автомобілі "Шевроле Лачетті". ОСОБА_9 маючи навички забиття худоби саме вказаним ножем різав викрадених тварин.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_9 показав, що ініціатором крадіжки першого бичка в с. Губівка був ОСОБА_7 , який наказав йому та ОСОБА_10 зарізати бичка. По другому епізоду вони поїхали в с. Червоновершка, де побачили теля, після чого у них виник умисел на його викрадення, який вони одразу реалізували, при цьому ОСОБА_8 чекав їх в машині. Після вчинення першої крадіжки - 28.09.2013 р. він з ОСОБА_10 збирався на концерт, присвячений дню міста Кіровограда, та під час розмови назвав ОСОБА_10 «малим». ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спитали чому він так назвав ОСОБА_10 , на що він- ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_10 являється неповнолітнім, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стали з нього насміхатися. Аналогічні показання надав і обвинувачений ОСОБА_8 , згідно яких розмова про неповнолітній вік ОСОБА_10 дійсно відбулася саме на день міста, тобто 28.09.13 р., при цьому всі чули, що ОСОБА_10 16 років. Також ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_7 під час вчинення злочинів давав вказівки іншим учасникам, в тому числі і неповнолітньому ОСОБА_10 . Під час вчинення крадіжки барана саме ОСОБА_7 наказав ОСОБА_10 привести барана, на що неповнолітній погодився. Також ОСОБА_7 під час вчинення третьої крадіжки вмовляв ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 викрасти бичка, якого він відвів за село, однак всі відмовлялися. ОСОБА_7 продовжував наполягати, вмовляв близько 15 хвилин та коли вони погодилися, наказав ОСОБА_10 допомагати ОСОБА_9 різати бичка.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_10 показав, що 28.09.2013 р. ініціатором крадіжки бичка в с. Губівка був ОСОБА_7 , який побачив бичка та запропонував зарізати його. Саме в цей день був день міста. Він та ОСОБА_9 після крадіжки ввечері збиралися на концерт, і саме в той вечір ОСОБА_9 під час розмови повідомив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 що йому - ОСОБА_10 16 років. По епізоду крадіжки барана показав, що саме ОСОБА_7 наказав йому «взяти» барана, якого ОСОБА_9 зарізав. Після чого ОСОБА_7 наказав йому та ОСОБА_9 зарізати теля, однак вони відмовились. Тоді ОСОБА_7 запропонував особисто ОСОБА_10 викрасти теля, на що останній відповів, що треба подумати. Потім всі вчотирьох сіли в машину та зібралися їхати до дому, і ОСОБА_7 знову запропонував зарізати бичка, якого він відвів за село. Спочатку всі учасники відмовлялися, однак ОСОБА_7 наполягав та продовжував вмовляти, після чого вони погодилися та зарізали бичка, якого поклали в багажник, де було два барана, та відвезли в м. Кіровоград.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав частково та пояснив суду, що восени 2013 року він познайомився з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , згодом стали разом проживати на одній квартирі, також з ними проживав і ОСОБА_8 . Восени всі вчотирьох поїхали до села Губівка Компанїівського району, де за попередньою змовою викрали одного бичка, при цьому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 різали бичка, а він та ОСОБА_8 забирали тушку на автомобілі, щоб відвезти в м. Кіровоград та продати. Кошти витрачали на продукти харчування та оплату оренди автомобіля. По епізоду викрадення другого бичка з с. Червоновершка Компаніївського району та по епізоду викрадення бичка і двох баранів з с. Губівка Компаніївського району свою вину також визнав повністю. У скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.304 КК України вину не визнав, пояснивши, що не знав про неповнолітній вік ОСОБА_10 та вказівок про вчинення крадіжок йому не давав, ніякого фізичного та психологічного примусу відносно неповнолітнього не застосовував.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 пояснила суду, що 18.07.2013 року вона випасала коня на околицях с. Червоновершка Компаніївського району Кіровоградської області на території покинутого фруктового саду. Близько 17 год. виявила, що кінь зник. Вона разом з сім'єю почали шукати коня, однак не знайшли. Наступного дня її син пішов у с. Марївка Компаніївського району та від місцевих жителів дізнався, що 18.07.2013 р. до села приїздив автомобіль, який потім поїхав із села з конем. Кінь був 9 річного віку та використовувався в господарстві. Крім цього, 01.10.2013 р. на околицях с. Червоновершка Компаніївського району Кіровоградської області вона випасала теличку 6-ти місячного віку. Близько 15 год. її донька за садом пасла корову, чула голос телички, після чого прийшла до дому та розповіла про це. Коли вони пішли подивитись на теличку, виявили, що вона зникла.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що у вересні 2013 р. у нього зник бичок чорної масті, який перебував в с. Губівка Компаніївського району у спільному випасі. Коли він приїхав та став шукати бичка, біля річки знайшов рештки (шкуру та голову), після чого повідомив міліцію. Також пояснив, що в ту саму ніч коли зник бичок, також зникли належні йому два барана, які також випасалися у спільному загоні в с. Губівка Компаніївського району. Туші вказаних тварин в подальшому йому повернули, однак м'ясо було непридатне до вживання, в зв'язку з чим він зазнав як матеріальних, так і моральних втрат.
Із показів свідка ОСОБА_19 вбачається, що 18.07.2013 р. близько 17 год. до дому прийшла сестра та повідомила, що зник кінь. Він пішов шукати коня, однак не знайшов, сліди від копит вели в бік с. Марївка. Наступного дня від мешканців с. Марївка він дізнався, що приблизно в 15-30 год. бачили коня, якого везли на автомобілі «Газель». Крім цього, 01.10.2013 р. сестра повідомила про зникнення телички, яка випасалася в саду за с. Червоновершка. Її одразу почали шукати, однак не знайшли. Після чого повідомили міліцію.
Крім того, вина обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неповнолітнього ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення підтверджується:
- протоколом огляду місця події від 19.07.2013 р. (т.1, а.с.11-12);- довідкою про вартість 1 кг. живої ваги коня, яка станом на 18.07.2013 р. становила 10 грн. (т.1, а.с.13);- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.10.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_9 , в ході якого останній розповів та показав про обставини викрадення коня в с. Червоновершка Компаніївського району Кіровоградської області, що належав ОСОБА_12 (т.1, а.с.62); - протоколом огляду місця події від 12.10.2013 р. (т.1, а.с.67);- довідкою про вартість 1 кг. живої ваги великої рогатої худоби, яка станом на 28.09.2013 р. становила 10 грн. (т.1, а.с.71); - протоколом проведення слідчого експерименту від 23.10.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_9 , в ході якого останній детально розповів та показав про обставини викрадення бичка неподалік с. Губівка Компаніївського району Кіровоградської області, що належав ОСОБА_14 (т.1, а.с.80-81); - протоколом проведення слідчого експерименту від 23.10.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_8 , в ході якого останній детально розповів та показав про обставини викрадення бичка неподалік с. Губівка Компаніївського району Кіровоградської області, що належав ОСОБА_14 (т.1, а.с.83-84);- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.10.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_7 , в ході якого останній детально розповів та показав про обставини викрадення бичка неподалік с. Губівка Компаніївського району Кіровоградської області, що належав ОСОБА_14 (т.1, а.с.86-87);- протоколом огляду місця події від 02.10.2013 р. (т.1, а.с.99-100);- протоколом огляду місця події від 15.10.2013 р. (т.1, а.с.102);- паспортом великої рогатої худоби НОМЕР_2 від 31.07.2012 р., відповідно до якого ОСОБА_12 являється власником тварини - бичка породи «Червона степова» (т.1 а.с. 103); - довідкою про вартість 1 кг. живої ваги великої рогатої худоби, яка станом на 01.10.2013 р. становила 10 грн. (т.1, а.с.104);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.10.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_10 , в ході якого останній детально розповів та показав про обставини викрадення теля з території саду с. Червоновершка Компаніївського району Кіровоградської області (т.1, а.с.135-136); - протоколом проведення слідчого експерименту від 18.10.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_8 , в ході якого останній детально розповів та показав про обставини викрадення теля з території саду с. Червоновершка Компаніївського району Кіровоградської області (т.1, а.с.138-139); - протоколом проведення слідчого експерименту від 16.11.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_7 , в ході якого останній детально розповів та показав про обставини викрадення теля з території саду с. Червоновершка Компаніївського району Кіровоградської області (т.1, а.с.141-142); - протоколом огляду місця події від 08.10.2013 р. та фото таблицею до нього (т.1 а.с.145-148); - протоколом огляду місця події від 08.10.2013 р. (т.1 а.с.149); - протоколом огляду місця події від 08.10.2013 р. та фото таблицею до нього (т.1 а.с.151-155); - довідкою про вартість 1 кг. живої ваги великої рогатої худоби, яка станом на 08.10.2013 р. становила 8,00 грн. (т.1, а.с.167);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.10.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_7 , в ході якого останній детально розповів та показав про обставини викрадення баранів та бичка з подвір'я домоволодіння без номера в АДРЕСА_6 );
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.10.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_20 , в ході якого останній детально розповів та показав про обставини викрадення бичка та вівці в с. Губівка Компаніївського району Кіровоградської області (т.1, а.с.202-203);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.10.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_10 , в ході якого останній детально розповів та показав про обставини викрадення бичка та вівці в с. Губівка Компаніївського району Кіровоградської області, вказавши, що саме ОСОБА_7 запропонував йому викрасти вівцю поки в домоволодінні всі спали, а потім наказав викрасти бичка (т.1, а.с.205-206);- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.10.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_9 , в ході якого останній детально розповів та показав про обставини викрадення бичка в с. Губівка Компаніївського району Кіровоградської області та що крадіжку було вчинено саме за ініціативою ОСОБА_7 (т.1, а.с.208-210);- протоколом огляду предмету від 09.10.2013 р., в ході якого оглянуто тушу бичка чорної масті та двох баранів (т.2 а.с.5);- висновком судової експертизи холодної зброї № 105 від 24.10.2013 р., згідно якого предмет загальною довжиною 240 мм. Являється холодною зброєю, виготовлений по типу мисливських ножів, саморобним способом із застосуванням промислового обладнання (т.2 а.с.75-79).
Виходячи із здобутих та досліджених у судовому засуданні доказів, наведених вище, вина всіх обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, за які вони засуджені, підтверджена, а їх дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки всі вони вчинили крадіжку, вчинену повторно або за порередньою змовою групою осіб.
Також дії ОСОБА_8 обґрунтовано кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України як носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, оскільки він окрім того вчинив незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, а дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.304 КК України, так як він скоїв втягнення неповнолітнього у злочинну діяльніть.
Призначаючи покарання обвинуваченим, суд обґрунтовано виходив із вимог ст.65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчинених злочинів, осіб обвинувачених, обставин, що пом'якшують і обтяжують їх покарання.
Вчинений обвинуваченими злочин за ч.2 ст. 185 КК України відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, вчинений ОСОБА_8 злочин за ч.2 ст. 263 КК України також відноситься до категорії середньої тяжкості, а вчинений ОСОБА_7 злочин за ч.1 ст. 304 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Як особа обвинувачений ОСОБА_7 за місцем ув'язнення характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, раніше судимий, новий злочин вчинив в період умовно-дострокового звільнення.
Обвинувачений ОСОБА_9 за місцем проживання характеризується позитивно, проживає разом з батьками, не працює, під час судового розгляду частково відшкодував потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду .
Обвинувачений ОСОБА_8 не працює, щиро кається, раніше не судимий.
З урахуванням викладеного, обставин справи, тяжкості злочину та його наслідків, вини обвинуваченого ОСОБА_7 та його ролі у вчиненому, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення районний суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням у межах санкції статті обвинувачення, оскільки обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, вчинив новий злочин в період умовно-дострокового звільнення, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, а тому його виправлення та попередження вчинення нових злочинів можливе лише в місцях позбавлення волі.
Доводи ОСОБА_7 з приводу відсутності в його діях складу злочину, передбаченого ст. 304 ч.1 КК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються показаннями обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_16 про те, що на день міста Кіровограда 28.09.2013 року вони збиралися у місто на свято та Продан обізвав Жаровлю малим. Вовторнік та ОСОБА_17 запитали ОСОБА_18 , чому він так називає того, на що ОСОБА_18 повідомив, що ОСОБА_16 є неповнолітнім, йому 16 років, а ті стали насміхатися над ним. Дані обставини підтвердив і ОСОБА_17 , стверджуючи, що розмова мала місце на день міста. Також усі обвинувачені стверджували, що вони не хотіли вчиняти крадіжку барана та саме ОСОБА_21 наказав привести барана, на що той погодився, саме ОСОБА_21 давав вказівки усім, що робити по третьому епізоду, і оскільки вони не хотіли красти бичка він 15 хвилин умовляв усіх, на що вони потім погодилися, саме ОСОБА_21 наказав ОСОБА_16 допомагати Продану різати бичка. За викладених показів, підстав недовіряти яким у судової колегії немає, колегія вважає вину ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України доведеною у повному обсязі. При цьому твердження Вовторніка, що він не примушував неповнолітнього вчиняти правопорушення є безпідставними, оскільки втягнення полягає у впливі на свідомість неповнолітнього завдяки переконуванню в доцільності та вигідності певної поведінки. Воно здійснюється шляхом умовлянь, залякування, обману, розпалювання почуття заздрощів, або інших спонукань, розповідей про легкість і доступність певних дій, навчання способам та прийомам їх виконання тощо. Таке втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність означає дії, спрямовані на те, щоб викликати у неповнолітнього бажання взяти участь у вчиненні хоча б одного конкретного злочину, або отримати навички злочинної діяльності, які можуть бути застосовані згодом. Таким чином, спростовуються доводи ОСОБА_21 про відсутність складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 304 КК України, як безпідставні та направлені на уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.
На думку колегії суддів, саме з метою уникнення від відповідальності та з метою застосування амністії ОСОБА_21 наполягає на тому, що крадіжка бичка у ОСОБА_14 мала місце не 28.09.2013 року, а у інший день не пояснивши цьому причинини.
Оскільки даний злочин віднесений до тяжких, то клопотання ОСОБА_7 про застосування до нього Закону України “Про амністію у 2014 році” є таким, що не ґрунтується на даному Законі, оскільки відповідно до вимог ст. 1 указаного Закону він може бути застосований до перелічених осіб , які вчинили злочини, що не відносяться до тяжких, ОСОБА_21 не підпадає під дію ст.2 ЗУ“Про амністію у 2014 році” оскільки не відбув ? частину покарання. Також колегія не вбачає інших підстав для застосування амністії до ОСОБА_7 , оскільки він вчиняв кримінальні правопорушення під час умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, а відповідно до ст. 8 п. б) Закону України “Про амністію у 2014 році” амністія до таких осіб не застосовується.
Також не підлягає задоволенню прохання ОСОБА_7 про пом'якшення покарання та призначення не пов'язаного із позбавленням волі, оскільки він раніше притягувався по кримінальної відповідальності та до нього було застосовано умовно-дострокове звільнення, однак він на шлях виправлення не став, дані кримінальні правопорушення вчинив під час умовно-дострокового звільнення, що на думку колегії суддів свідчить про небажання ставати на шлях виправлення та стійку антисоціальну направленість особи обвинуваченого. Призначене покарання ОСОБА_21 є відповідним вчиненому та особі винного, підстав для його пом'якшення чи призначення більш суворого, як на тому наполягає прокурор не вбачається. Таке покарання буде обґрунтованим, виваженим та справедливим. Підстав для його зміни немає.
Також не підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги потерпілої, яка наполягає на призначенні реального позбавлення волі обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , оскільки районний суд обґрунтував своє рішення щодо даних обвинувачених та призначив покарання у відповідності до ролі та участі кожного із обвинувачених у вчиненні даних кримінальних правопорушень.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які повністю визнали свою вину, до кримінальної відповідальності притягується ОСОБА_8 вперше, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, ОСОБА_22 відшкодував значну частину заподіяної шкоди, місцевий суд прийшов до обгрунтованого висновку, що обвинуваченому ОСОБА_8 та ОСОБА_22 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, поклавши на них обов'язки , передбачені ст.76 КК України.
Судова колегія вважає, що саме таке покарання є обґрунтованим, відповідним та справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляції прокурора, потерпілої ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 2 квітня 2014 року стосовно ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 залишити без зміни.
Клопотання ОСОБА_7 про застосування до нього Закону України “Про амністію у 2014 році” залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, у той же строк з моменту отримання копії ухвали.
ОСОБА_26 ОСОБА_27 ОСОБА_28
(підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2