Справа № 496/4506/14-к
26.09.2014 Біляївський районний суд Одеської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 .
Розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, раніше не судимого, не одруженого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов'язаного військової частини НОМЕР_1 , солдата,
- у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України
В С Т А Н О В И В :\
ОСОБА_5 , являючись військовослужбовцем 1 стрілецької роти НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони ( АДРЕСА_2 частина НОМЕР_1 ), яка на даний час дислокується за адресою: АДРЕСА_3 у військовій частині НОМЕР_3 , близько 18-ї години 30 хвилин 27.07.2014 року, знаходячись у військовому наметі де розміщувались військовослужбовці вищезазначеного військового формування, вчинив викрадення автомату АКС-74у № НОМЕР_4 вартістю 730 грн. 00 коп. та 20 шт. набоїв калібру 5,45мм., з кулею «ПС» вартістю 4 грн. 60 коп. та 10 шт. набоїв калібру 5,45 мм., з кулею «Т» вартістю 2 грн. 60 коп., а всього бойові припаси загальною вартістю 7 грн. 20 коп., тобто зброї та бойових припасів, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.410 КК України, - викрадення військовослужбовцем зброї та бойових припасів.
Відповідно до Указу Президента України від 06 травня 2014 року №454 «Про часткову мобілізацію», в Україні оголошено початок проведення часткової мобілізації.
На виконання зазначеного Указу 13 травня 2014 року ОСОБА_5 мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №3 солдата ОСОБА_5 внесено до списків особового складу частини для подальшого проходження військової служби в 1 стрілецьку роту НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони ( АДРЕСА_2 частина НОМЕР_1 ).
Надалі особовий склад вищезазначеного підрозділу був передислокований у АДРЕСА_3 до військової частини НОМЕР_3 , де виконував завдання за призначенням
Разом з ним, у вищезазначеному військовому формуванні на посаді номера обслуги 1 стрілецької роти військову службу за мобілізацією проходить солдат ОСОБА_6 .
Відповідно до витягу з наказу командира вищезазначеної військової частини № НОМЕР_5 від 23.05.2014 року за водієм, солдатом ОСОБА_6 закріплено автомат 5,45 мм АКС-74у № НОМЕР_4 .
Близько 18-ї години 30 хвилин, 27 липня 2014 року солдат ОСОБА_5 , знаходячись у військовому наметі 2 взводу 1 стрілецької роти, яка дислокується у АДРЕСА_3 у військовій частині НОМЕР_3 , вчинив викрадення автомату АКС-74у № НОМЕР_4 вартістю 730 грн. 00 коп. та 20 шт. набоїв калібру 5,45мм., з кулею «ПС» вартістю 4 грн. 60 коп. та 10 шт. набоїв калібру 5,45 мм., з кулею «Т» вартістю 2 грн. 60 коп., а всього бойові припаси загальною вартістю 7 грн. 20 коп., тобто зброї та бойових припасів, закріпленої за солдатом ОСОБА_6 .
Викрадену зброю та бойові припаси ОСОБА_5 сховав у особистому чорному рюкзаку та перемістив за територію військової частини.
Після цього, близько 23 години 00 хвилин, 27 липня 2014 року ОСОБА_5 з викраденим автоматом АКС-74у № НОМЕР_4 та 30 шт. патронами калібру 5,45мм. приїхав за адресою: АДРЕСА_2 та залишив викрадене майно у свого знайомого ОСОБА_7 , якому про цей факт відомо не було.
За скоєння вказаного діяння обвинуваченому ОСОБА_5 передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 410 КК України, а саме: викрадення військовослужбовцем зброї та бойових припасів.
Між старшим прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України молодшим радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим 26 вересня 2014 року укладена Угода згідно якої обвинувачений під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений вину свою визнав.
За згодою, сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченому за ч.1 ст. 410 КК України у виді 4 років позбавлення волі, із застосуванням вимог ст.. 75 КК України з випробуванням на два роки.
Обвинувачений розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є: а) для прокурора і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку.
Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п.1 ч.1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч.3 ст. 424 КПК України, йому роз'яснено і є зрозумілими.
б) для обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України.
Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого їм кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів йому роз'яснені і є зрозумілими.
Обвинувачений розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389№ КК України.
П. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затверджені угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Злочин в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
В судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України роз'яснені обвинуваченому.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, умови угоди не порушують права, свободи, інтереси сторін або інших осіб, чи суспільства.
За таких обставин суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 вересня 2014 року між старшим прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України молодшим радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 і призначити узгоджене сторонами покарання у виді 4 років позбавлення волі, із застосуванням вимог ст.. 75 КК України з випробуванням на два роки.
Керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 371, 374, 468 - 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 вересня 2014 року укладену між прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України молодшим радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 по вказаному кримінальному провадженню.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 4 років позбавлення волі, із застосуванням вимог ст.. 75 КК України з випробуванням на два роки.
Іспитовий строк рахувати з дня оголошення вироку.
Зарахувати в строк відбуття покарання, строк утримання під вартою з 30.07.2014 року по 26.09.2014 року.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу, у вигляді тримання під вартою, скасувати.
Звільнити ОСОБА_5 з під варти з залу суду.
Речові докази по справі, повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1