Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1970/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Ябчик Н. М.
Доповідач Белінська І. М.
Іменем України
18.09.2014 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Белінської І.М. - головуючої,
Карпенка О.Л.,
Потапенка В.І.,
при секретареві - Пітель Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Знам'янської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - управління Державного земельного агентства у Знам'янському районі, - про визнання права оренди на земельну ділянку в порядку спадкування за законом за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Знам'янського міськрайонного суду від 26 травня 2014 року,
У березні 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду із зазначеним позовом. Посилалась на те, що 13.06.2007 року між її чоловіком ОСОБА_6 та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 12,98 га, строком на 5 років, а 24.04.2012 року - додаткова угода, якою дія договору оренди земельної ділянки була продовжена до 13.06.2017 року. 17.07.2012 року було укладено також договір оренди водойми загальнодержавного значення, розташованій на цій земельній ділянці.
7.01.2014 року її чоловік помер.
Вважала, що вона, як спадкоємець за законом першої черги, має право на успадкування прав та обов'язків її чоловіка за договором оренди земельної ділянки та водного дзеркала, що передбачено ч.5ст.93 Земельного кодексу України.
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду від 26 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд дійшов висновку про те, що позивачка не довела факту порушення її право на спадщину на спірну земельну ділянку, оскільки нею не надано доказів відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення через порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Посилається на те, що її чоловік, підписуючи договір оренди земельної ділянки, у тому числі погоджуючись з умовою, викладеною у п.40 договору про те, що у разі смерті фізичної особи-орендаря право на орендовану земельну ділянку не переходить до його спадкоємців, не міг передбачити своєї передчасної смерті. У той же час договір оренди не припинив свою дію, оскільки орендар не прийняв такого рішення, а перехід права оренди на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря до спадкоємців не суперечить вимогам чинного законодавства. Суд не розглянув позов із заявлених нею підстав та необґрунтовано відмовив у прийнятті визнання позову відповідачем.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не мають підстав для скасування рішення суду в апеляційному порядку.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачка не навела обставин та не надала доказів наявності перешкод для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину прав та обов'язків орендаря за договором оренди земельної ділянки від 13.07.2007 року та договору оренди водойми загальнодержавного значення від 17.07.2012 року. Таке рішення ухвалене судом з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Посилання позивачки в апеляційній скарзі на те, що суд дійшов неправильного висновку про те, що вона не надала доказів факту прийняття нею спадщини, не відповідає змісту рішення, оскільки у задоволенні позову відмовлено з інших, вищенаведених, підстав.
Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
Встановлено, що ОСОБА_6, чоловікові позивачки, який помер 7.01.2014 року, належало, на підставі договору оренди землі від 13.06.2007 року, додаткової угоди до цього договору від 18.01.2012 року та договору оренди водойми загальнодержавного значення від 17.07.2012 року, укладених між ним як орендарем та відповідачем як орендодавцем, право користування земельною ділянкою водного фонду, розташованою на території Мошоринської сільської ради Знам»янського району Кіровоградської області, загальною площею 12,98 га, у тому числі: під ставками - 11,41 га, під сіножатями - 1,44 га та гідротехнічними спорудами - 0,13 га, а також водоймою загальнодержавного значення, загальною площею 11,54 га водного дзеркала, та гідротехнічною спорудою для риборозведення.
Порядок користування водними об'єктами на умовах оренди встановлено ст.51 Водного Кодексу. Оскільки земельна ділянка під водним об'єктом є складовою частиною об'єкта оренди за договором оренди водного об'єкту, то до правовідносин щодо користування водними об'єктами застосовуються, зокрема, норми Земельного Кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та інші законодавчі акти України.
Частиною 1 ст.7 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.
Пунктом 40, абз.2 договору оренди землі передбачено, що право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря не переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.
Смерть фізичної особи-орендаря є однією з підстав припинення договору оренди землі (п.4ч.1ст.31 ЗУ «Про оренду землі»).
За таких обставин, враховуючи, що за договором оренди земельної ділянки водного фонду, укладеного між ОСОБА_6 та Знам'янською міською радою, право оренди не переходить до спадкоємців фізичної особи-орендаря, який помер, - позивачка не може набути право користування вищезазначеним водним об'єктом на умовах укладених цією особою договорів оренди водного об'єкту (ставка та гідротехнічної споруди) в порядку спадкування за законом.
Оскільки визнання відповідачем позову за наведених обставин суперечить закону, суд першої інстанції, відповідно до ч.4ст.174 ЦПК України, правильно відмовив у прийнятті визнання відповідачем позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що суд першої інстанції ухвалив неправильне рішення, відмовивши їй у задоволенні позову.
Згідно із ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, ч.1ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Знам'янського міськрайонного суду від 26 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання нею законної сили.