ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 384/623/14-к №пр. 1-кп/384/65/2014
26 вересня 2014 року
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Вільшанка матеріали кримінального провадження №42014120240000007 за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Вільшанського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, інваліда третьої групи, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.366 КК України,
ОСОБА_4 вчинив службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей за таких обставин.
ОСОБА_4 призначений наказом № 10-К від 12.02.2010 року на посаду майстра лісу Вільшанського лісництва ДП “Голованівське лісове господарство” був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, що визначено посадовою інструкцією від 12.02.2010 року, затвердженою директором ДП “Голованівське лісове господарство” ОСОБА_5 , відповідно до якої він зобов'язаний, зокрема, складати акти про самовільні порубки, порушення правил пожежної безпеки, правил побічного користування лісом, випасу худоби, потрави лісових культур, правил і строків мисливства в лісі, передбачених статтями 49, 63-76 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.4 розділу “Функції та службові обов'язки”), затримувати осіб, які порушують протипожежні правила чи здійснили самовільний поруб лісу і доставляти їх у відповідні органи влади (п.8 розділу “Функції та службові обов'язки”); має право складати протоколи (акти) про всі лісові порушення і лісові пожежі (п.5 розділу “Права”).
В порушення вимог ст.ст.241, 254, 256 КУпАП та Інструкцієї з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Державного комітету лісового господарства України від 31.08.2010 року №262, ОСОБА_4 , свідомо ігноруючи вказані вимоги закону, розуміючи протиправність своїх дій, умисно склав протокол про адміністративне правопорушення №7 від 21.11.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому зазначив завідомо неправдиві відомості, підписавшись за нього у вказаному протоколі, що стало наслідком притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП України про самовільну рубку дерев, хоча достовірно знав, що ОСОБА_6 адміністративного правопорушення не вчиняв, крім того, у постанові №7 від 22.11.2013 року про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 85 грн. 00 коп. у графі "копію постанови особа отримала особисто" поставив свій підпис.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, не заперечуючи фактичних обставин справи, та не оспорюючи докази, підтвердив факт вчиненого ним злочину та показав суду, що у 2010 році був призначений на посаду майстра лісу Вільшанського лісництва, у його посадові обов'язки входило складання протоколів та актів про самовільні порубки дерев. У листопаді 2013 року склав протокол про адміністративне правопорушення на свого знайомого ОСОБА_6 про самовільну рубку дерев, хоча знав, що він адміністративного правопорушення не вчиняв, крім цього, підписався за нього у вказаному протоколі та у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності та сплатив штраф у розмірі 85 грн. 00 коп. за нього. Поряд з цим, в судовому засіданні ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від відбування покарання на підставі п."г" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році", оскільки він є інвалідом третьої групи, вину визнав повністю та щиро розкаявся. Обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. ОСОБА_4 у судовому засіданні дав покази правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні злочину. У зв'язку з цим після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення злочину, його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті у кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку. Аналізуючи та оцінюючи усі зібрані у кримінальному провадженні та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, допустимість, належність та достовірність яких не викликає жодних сумнівів, проводячи судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд вважає із достовірністю встановленою та доведеною вину ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Відповідно до ст. 12 КК України, вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України є злочином невеликої тяжкості. Обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно (Т.1 а.п. 87). Відповідно до довідки Вільшанської центральної районної лікарні ОСОБА_4 на диспансерному обліку у лікаря психіатра - нарколога не перебуває (Т.1 а.п. 90).
Згідно з довідками ЦОДІ ДІМ МВС України ОСОБА_4 не притягувався до кримінальної відповідальності (Т.1 а.п. 84). Пом'якшуючими покарання обставинами відповідно до ст. 66 КК України для обвинуваченого ОСОБА_4 є повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. У відповідності зі ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує всі обставини провадження та характеризуючі дані про особу, його вік та стан здоров'я, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, є інвалідом третьої групи, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікаря нарколога-психіатра не перебуває, відсутність по справі обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, які пом'якшують покарання, а саме: повне визнання вини, щире каяття у скоєному злочині, активне сприяння розкриттю злочину. За таких умов, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 основне покарання у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст. 366 КК України та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, що цілком відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого. Вказане покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_4 заявив клопотання про застосування до нього п. «г » ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» та звільнення його від відбування покарання.
Відповідно до ст. ст. 85, 86 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання. Згідно положень п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року №3/6.
Як вбачається з матеріалів справи, на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_4 визнаний інвалідом третьої групи, причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлена безстроково, про що свідчить копія пенсійного посвідчення Пенсійного фонду України №2029012951, серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_4 довічно Пенсійним фондом України 29 січня 2008 року та копія довідки до акту огляду МСЕК серії 2-18 ВБ №101327, видана Кіровоградським обласним МСЕК 21.03.2014 року. За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинив злочин невеликої тяжкості до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, раніше не судимий, наполягає на застосуванні амністії, після роз'яснення судом наслідків застосування амністії та відсутність заперечень учасників судового провадження, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_4 амністію та звільнити його від відбування призначеного основного та додаткового покарань.
Обмежень для застосування амністії, передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», не вбачається.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 491 грн. 40 коп. відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази по кримінальному провадженні відсутні.
Підстави для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двісті п"ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п"ятдесят) гривень з позбавленням права обіймати посади пов"язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк один рік.
На підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді штрафу в розмірі двісті п"ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п"ятдесят) гривень та додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов"язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 491 (чотириста дев'яносто одна) грн. 40 коп..
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Вільшанський районний суд Кіровоградської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя