Справа: № 810/1272/13-а ( у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
23 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Башти М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТМ» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.03.2013 № 0000892301 та № 0000902301.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 05.03.2013 № 0000892301 та № 0000902301.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 15.02.2013 по 21.02.2013 Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «АТМ - Інвест» за період з 01.10.2012 по 31.10.2012 та з ТОВ «УБК № 2» за період з 01.06.2011 по 31.08.2011 та з 01.10.2011 по 31.10.2011.
В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:
1) ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України;
2) п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р. 19 Декларації) за жовтень 2011 р. на загальну суму 13 462 грн. 00 коп. та до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р. 25 Декларації) на загальну суму 294 803 грн. 00 коп. в тому числі за червень 2011 р. на загальну суму 27 094 грн. 00 коп., за жовтень 2011 р. на загальну суму 5 095 грн. 00 коп., за жовтень 2012 р. на загальну суму 181 153 грн. 00 коп.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 22.02.2013 № 171/22-2/23579149 на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.03.2013 № 0000892301 та № 0000902301, якими позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 429 103 грн. 00 коп., з яких за основним платежем - 294 803 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 134 300 грн. 00 коп. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13 462 грн. 00 коп.
Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області протиправними, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані всі первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської діяльності.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011 року (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно пп. «а» п. 198.1, п. 198.2., абз.1 п. 198.3. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Вивченням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 23.05.2011 між позивачем (підрядником) та ТОВ «УБК № 2» (субпідрядником) було укладено договір № 25/35 на виконання комплексу робіт з гідроізоляції і облицюванню чаш басейнів та монтажних робіт технологічного обладнання басейнів на об'єкті - «Загальноосвітня школа на діл. 11 в 9 мкр.ж/м Позняки у Дарницькому районі м. Києва» за яким субпідрядник зобов'язується виконати роботи по гідроізоляції і облицюванню чаш басейнів та монтаж і пусконалагоджувальні роботи технологічного обладнання басейнів загальноосвітньої школи на дільниці 11 у дев'ятому мікрорайоні ж/м. Позняки Дарницького району м. Києва відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.
На підтвердження виконання умов договору № 25/35 позивачем було надано податкові накладні з ПДВ (т.2, а.с.145, 154); акти виконаних робіт (т. 2, а.с.147 - 151).
Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями (т. 2, а.с.152-153, 163-167).
21.07.2011 між позивачем (замовником) та ТОВ «УБК № 2» (підрядником) було укладено договір на виконання загальнобудівельних робіт № 43 за яким підрядник зобов'язується власними силами за дорученням замовника на умовах, викладених у договорі, здійснити роботи на об'єкті замовника, а саме - «Спортивно-розважальний комплекс «П'ятий елемент», за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити їх. Загальна вартість договору становить 139 336 грн. 20 коп.
На підтвердження виконання умов договору № 43 позивачем було надано податкові накладні з ПДВ (т.1, а.с.168, 171); акти виконаних робіт (т.1, а.с.169, 172); платіжні доручення (т.1 а.с.170, 173).
21.07.2011 між позивачем (замовником) та ТОВ «УБК № 2» (підрядником) було укладено договір на виконання загальнобудівельних робіт № 44 за яким підрядник зобов'язався виконати роботи (по гідроізоляції та обкладенню зони СПА та допоміжних приміщень, робіт по облаштуванню дитячого басейну, на облаштуванню доріжок дитячого басейну, обкладенню стін та колон в приміщенні дитячого басейну, покриття підлоги керамічною плиткою, монтаж душових відділень) на об'єкті «Торгово-розважального-готельного комплексу з адміністративним приміщенням» за адресою: с. Ходосіївка, вул. Обухівське шосе, 1, Києво-Святошинський район Київської області.
На виконання умов договору № 44 позивачем було надано податкові накладні з ПДВ (т.2, а.с.7, 9, 12, 15, 18, 21, 24); платіжні доручення (т.2, а.с.8, 11, 14, 17, 20, 23); акти виконаних робіт (т.2, а.с.10, 13, 16, 19, 22).
Зазначені вище договори позивачем було укладено з метою забезпечення виконання раніше укладених ним договорів - № № 31, 38, 577/1, 2535, які власними силами виконати не мав можливості.
Так, роботи, отримані позивачем за договором № 43 були ним передані замовнику за договором № 31 від 08 червня 2012 р.; роботи, отримані позивачем за договором № 44 були ним передані замовнику за договором № 38 від 14 липня 2011 р. та від 577/1 від 07 квітня 2011 р.; роботи, отримані позивачем за договором № 25/35 були ним передані замовнику за договором № 473/1 від 07 квітня 2011 р.
08.06.2011 між позивачем (підрядником) та приватним акціонерним товариством «Спортивно-оздоровчий комплекс «МОНІТОР» (далі - ПАТ «Спортивно-оздоровчий комплекс «МОНІТОР») (замовником) було укладено договір підряду на виконання ремонтних робіт № 31 за яким підрядник зобов'язується за дорученням замовника на умовах, викладених в договорі, на об'єкті замовника «Спортивно-розважальному комплексі «П'ятий елемент», за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29, виконати роботи по будівництву віп роздягалень.
Оплата здійснювалась згідно узгодженого договором графіку: аванс у розмірі 20% - 140 885 грн. 37 коп.; 05 липня 2011 р. - 626 515 грн. 00 коп.; 03 серпня 2011 р. - 26 465 грн. 18 коп. (т.1, а.с.134).
На підтвердження виконання умов договору № 31 позивачем надано податкові накладні з ПДВ (т.1, а.с.152-160); акт виконаних робіт за серпень 2011 р. на загальну суму 213 955 грн. 72 коп. (т.1, а.с.144-145).
14.07.2011 між позивачем (підрядником) та ТОВ «Граніт- 2000» (замовником) було укладено договір на виконання будівельних робіт № 38 за яким підрядник зобов'язується виконати роботи по гідроізоляції та облицюванню зони СПА, на об'єкті Замовника «Торгово-розважального-готельного комплексу з адміністративним приміщенням» за адресою: с. Ходосіївка, вул. Обухівське шосе, 1, Києво-Святошинський район Київської області.
На підтвердження виконання умов договору № 38 позивачем було надано податкові накладні з ПДВ (т.1, а.с.229-236); акти виконаних робіт (т.1, а.с.199-228).
Оплата виконаних робіт підтверджуються банківськими виписками за період з 01 липня 2011 р. по 31 липня 2011 р. (т.2, а.с.239-246).
07.04.2011 між позивачем (субпідрядником) та Публічним акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього» (генпідрядник) було укладено договір на виконання пусконалагоджувальних робіт технологічного обладнання басейнів на об'єкті - загальноосвітня школа на діл. 11 в 9 мкр.ж/м Позняки у Дарницькому районі м. Києва» № 577/1 за яким субпідрядник зобов'язується виконати пусконалагоджувальні роботи технологічного обладнання басейнів, а генпідрядник - прийняти закінчені роботи та оплатити їх вартість у розмірі 23 561 грн. 88 коп.
На підтвердження виконання умов договору № 577/1 позивачем було надано податкову накладну (т.2, а.с.46); акт виконаних робіт за серпень 2011 р. (т.2, а.с.43-45).
Оплата виконаних робіт підтверджуються банківськими виписками (т.2, а.с.192-246).
07.04.2011 між позивачем (субпідрядником) та ПАТ трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього» (генпідрядником) було укладено договір на виконання робіт з гідроізоляції і облицюванню чаш басейнів та монтажних робіт технологічного обладнання басейнів на об'єкті: «Загальноосвітня школа на діл. 11 в 9 мкр.ж/м Позняки у Дарницькому районі м. Києва» № 473/1-СП за яким субпідрядник зобов'язується виконати роботи по гідроізоляції і облицюванню чаш басейнів та монтаж і пусконалагоджувальні роботи технологічного обладнання басейнів загальноосвітньої школи на дільниці 11 у дев'ятому мікрорайоні ж.м. Позняки Дарницького району м. Києва відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації. Генпідрядник зобов'язується передати проектно-кошторисну документацію для виконання робіт, прийняти закінчені роботи та сплатити Субпідряднику їх вартість.
На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано податкові накладні з ПДВ (т.2, а.с.95, 107, 126); акти виконаних робіт (т.2, а.с.88-91, 92-94, 99, 100-106, 108-113, 115-121, 122-124).
15.08.2012 між позивачем (покупцем) та ТОВ «АТМ-Інвест» (постачальником) було укладено договір поставки № 37 за яким постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, асортимент та кількість якого встановлюється видатковими накладними, а покупець бере на себе зобов'язання прийняти його та оплатити на умовах цього договору. (т.2, а.с.168).
На підтвердження виконання умов договору № 37 позивачем було надано податкову накладну з ПДВ (т.2, а.с.169); видаткову накладну (т.2, а.с.171).
Оплата товару підтверджується прибутковою накладною та платіжним дорученням (т.2, а.с.171-172).
Зазначений договір позивачем було укладено з метою забезпечення виконання обов'язків за договором поставки від 15/05 від 15.05.2012.
Зокрема, названий договір було укладено між позивачем (замовником) та ТОВ «АТМ-Інвест» (постачальником) на поставку технологічного обладнання та керамічної плитки для басейнів № 15/05 (т.3, а.с.138-142).
Згідно п. 2.1 договору, постачальник зобов'язується виконати поставку товару на об'єкт: фітнес-клуб в фізкультурно-оздоровчому розважальному центрі, за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 56-А, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість обладнання для басейнів.
На підтвердження виконання умов договору № 15/05 позивачем було надано податкові накладні з ПДВ (т.3, а.с.148, 153-154); видаткові накладні (т.3, а.с.149, 155), прибуткові накладні (т.3, а.с.150, 156); платіжні доручення (т.3, а.с.151, 224).
10.04.2012 між позивачем (замовником) та ТОВ «АТМ-Інвест» (постачальником) було укладено договір поставки технологічного обладнання для басейнів № 10/04 (далі - договір № 10/04) (т.2, а.с.173-174) за яким постачальник зобов'язується виконати поставку товару на об'єкт - фітнес-клуб в фізкультурно-оздоровчому розважальному центрі, за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 56-А, а замовник зобов'язується - прийняти та оплатити вартість обладнання для басейна.
На підтвердження виконання умов договору № 10/04 позивачем було надано податкові накладні (т.2, а.с.176, 180-182, 184-186); видаткові накладні (т.2, а.с.176, 180-181); прибуткові накладні (т.2, а.с.182, 188); платіжні доручення (т.2, а.с.183, 189).
Виконання позивачем вказаних вище договорів № № 43, 44, 25/35, 37, 10/04 призвело до зміни його майнового стану позивача.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами статті 203 Цивільного кодексу України, встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.
Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина: 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Положенням статті 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається недійсним в судовому порядку. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення так і досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено нікчемності операцій згідно вказаних вище договорів.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
На момент здійснення правовідносин, контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «УБК № 2» та ТОВ «АТМ - Інвест», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності спірних правочинів, колегія суддів дійшла висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача від 05.03.2013 № 0000892301 та № 0000902301, які слід скасувати.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 26.09.2014
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.