Справа: № 826/13307/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
23 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Чередніченка Є.М. Богдановської Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 19.06.2013 № 10025000/2013/600184/2, зобов'язання вчинити дії, -
В серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 19.06.2013 № 10025000/2013/600184/2 та стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачені кошти в розмірі 69 166,73 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 19.06.2013 № 10025000/2013/600184/2 про коригування митної вартості товару.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач - Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» згідно вантажно-митної декларації від 12.06.2013 №100250000/2013/059927 подало Київській регіональній митниці до митного оформлення товар «лампи газорозрядні-люмінесцентні з термокатодом, двоцокальні (напругою до 250 В), побутові, не для вибухонебезпечних середовищ (діаметр трубки Т8 - 26 мм): Т8 18 W/33 4000 К G13 - 13000 шт.; Т8 18 W/54 6500 К G13 - 35000 шт.; Т8 36 W/54 6500 К G13 - 20000 шт.; Т8 18 W/33 4000 К G13 - 4000 шт.; Т8 36 W/54 6500 К G13 - 15500 шт.; Т8 18 W/54 6500 К G13 - 55000 шт. Торгівельна марка: Delux. Виробник: «ELEX INDUSTRIAL LTD», на підприємстві «NINGBO JIANGBEI ELEX IMP.&EXP. CO., LTD». Країна виробництва: Китай (CN).
Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), в розмірі 0,3227 доларів США за одиницю.
В підтвердження митної вартості товару, позивач надав митному органу відповідні документи, перелік яких зазначений у самій декларації.
Органом митної служби 12.06.2013 запитом №88842, витребувано від позивача додаткові документи.
На адресу митного органу 14.06.2013 засобами електронного зв'язку направлено лист товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» від 14.06.2013 № 02-1406-01/2013 із письмовими поясненнями та витребуваними документами.
Також, зазначений лист із додатками був направлений засобами поштового зв'язку і отриманий Київською регіональною митницею, що підтверджується повідомленням пошти про вручення поштового відправлення.
За результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість, проведенням процедури консультацій, Київською регіональною митницею було винесене рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 19.06.2013 № 10025000/2013/600184/2, яким було скориговано митну вартість товару «лампи газорозрядні-люмінесцентні з термокатодом, двоцокальні (напругою до 250 В)…», виробник «ELEX INDUSTRIAL LTD», на підприємстві «NINGBO JIANGBEI ELEX IMP.&EXP. CO., LTD», країна виробництва Китай (CN), з 0,3407 доларів США за одиницю до 0,7350 доларів США за одиницю товару.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 19.06.2013 № 10025000/2013/600184/2 є протиправним.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини, є Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - Митний кодекс України, МК України).
Відповідно до статті 49 цього Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).
Згідно зі статтею 52 вказаного Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
В силу вимог пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 вказаного Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).
За правилами статті 264 Митного кодексу України, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (ч. 11 ст. 264).
У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
Згідно з ч. 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Приписами 2 - 5 частин статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч. 2 ст. 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду України, викладену в постановах від 29.05.2012 року по справі №21-91а12 та 11.09.2012 року по справі №21-262а12, у яких Суд дійшов висновку, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із позивачем, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.
Як було встановлено судом, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідачем не було застосовано через те, що надані декларантом документи на підтвердження митної вартості містили розбіжності.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками подання позивачем вантажної митної декларації від 12.06.2013 №100250000/2013/059927 Київською регіональною митницею витребувано з Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» додаткові документи для підтвердження митної вартості ввезеного товару: інформацію про взаємозв'язок між виробником «ELEX INDUSTRIAL LTD» та підприємством «NINGBO JIANGBEI ELEX IMP.&EXP. CO., LTD»; повний пакет документів згідно переліку підпункту 4.5 пункту 4 контракту від 17.03.2011 №SEL11; транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; банківські документи; договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; виписки з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за власним бажанням).
Листом від 14.06.2013 №02-1406-01/2013 позивач повідомив Київську регіональну митницю, що згідно листа-повідомлення компанії «NINGBO JIANGBEI ELEX IMP.&EXP. CO., LTD» від 03.01.2013, компанія «ELEX INDUSTRIAL LTD» являється головним офісом технічних спеціалістів та розробників компанії «NINGBO JIANGBEI ELEX IMP.&EXP. CO., LTD», де зберігається технічна документація на весь перелік продукції, що виробляється.
Так, весь пакет документів зазначених в підпункті 4.5 пункту 4 контракту від 17.03.2011 №SEL11 (крім технічного паспорту, сертифікатів якості та відповідності за міжнародними нормами і правилами) був направлений позивачем 12.06.2013 разом з вантажно-митною декларацією від 12.06.2013 №100250000/2013/059927 та вказаний у графі 44 ВМД.
Що стосується технічного паспорту, сертифікатів якості та відповідності за міжнародними нормами і правилами, товариством зазначено, що згідно додаткової угоди від 18.02.2013 №10 даний перелік документів був виключений, тому що не є обов'язковим для подання з кожною партією товару.
При цьому, як зазначено позивачем, всі транспортні та банківські документи були подані разом з вантажно-митною декларацією від 12.06.2013 № 100250000/2013/059927, що стосується всіх інших документів (договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається), то вони не є обов'язковими, тому що не передбачені умовами контракту.
Водночас, позивачем було направлено наступні документи: копія вантажно-митною декларацією від 12.06.2013 № 100250000/2013/059927; копія коносаменту від 07.05.2013 №ZENNLAQB318352; копія міжнародної автомобільної накладної (CMR) від 11.06.2013 №0800; копія рахунку-фактури (інвойсу) від 01.05.2013 №EX13UA6121-3; копія пакувального листа від 01.05.2013 №EX13UA6121-3; копія сертифікату про походження товару загальної форми від 15.05.2013 №CCPIT124550325; копія митної декларації країни відправлення від 03.05.2013 №310120130519237375; копія зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 17.03.2011 №SEL11; копії доповнень до зовнішньоекономічного договору №2 від 12.10.2011, №9 від 14.02.2013, №10 від 18.02.2013; копія договору про перевезення від 08.01.2013 №08/01/2013; копія додаткової угоди від 20.05.2013 №1 до договору про транспортно-експедиційні послуги від 08.01.2013 №08/01/2013; копія інвойсу за транспортно-експедиційні послуги від 24.05.2013 №HK0604; копія довідки про транспортні витрати від 03.06.2013 без номеру; копія висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 14.06.2013 №В-3063; копія витягу з бухгалтерської документації від 14.06.2013 без номеру; копія прайс-листа виробника від 01.05.2013 без номеру; копії податкових накладних від 29.05.2013 №827/23, від 28.03.2013 №961/23, від 12.06.2013 №132/23; копії довідки з банку від 01.06.2013 №27/20-244; копії калькуляцій виробника за травень 2013 року без номерів на продукцію T8 18W/33, T8 36W/54, T8 18W/54; копії сторінок каталогу на продукцію «Люмінесцентні лампи» Т5, Т8, Т9.
За наслідками подання позивачем зазначених документів, Київською міжрегіональною митницею листом від 02.07.2013 №14.1/2-14/1318 залишено своє рішення без змін.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.
Подання митному органу для митного оформлення товару прайс-листів виробника, експортних декларацій продавця, висновків експертних організацій відповідно Митного кодексу України не є обов'язковим. Такі документи в якості додаткових надаються у випадку необхідності підтвердження відомостей про митну вартість товару, що містяться в основних доданих до декларації документах, достовірність яких викликає сумнів у митного органу.
Чинним законодавством України не визначені вимоги до прайс-листів, а відтак, вимоги митного органу щодо певних реквізитів прайс-листів є необґрунтованими.
Також, не приймаються до уваги доводи відповідача щодо розбіжностей в найменуванні виробника продукції, оскільки позивачем надані митному органу відповідні пояснення з цього приводу.
Безпідставними є також доводи відповідача з приводу відсутності інвойсу на теплохід, оскільки позивачем було надано копію інвойсу за транспортно-експедиційні послуги від 24.05.2013 №HK0604.
В обґрунтування прийнятого рішення, відповідачем не надано інформації, яка використовувалась митним органом для визначення митної вартості товару за резервним методом. Так, в рішенні від 19.06.2013 №10025000/2013/600184/2 вказано на те, що митна вартість визначена на підставі раніше визнаних митними органами митних вартостях. Проте жодних доказів на підтвердження зазначених обставин митним органом не надано.
Крім цього, в оскаржуваному рішенні неправильно зазначено митну вартість товару, розраховану декларантом у вантажно-митній декларації від 12.06.2013 № 100250000/2013/059927 (зазначено 0,3407 доларів США замість 0,3227 доларів США за одиницю).
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Київською регіональною митницею безпідставно та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 19.06.2013 №10025000/2013/600184/2 є незаконним та підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 26.09.2014
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.