09 вересня 2014 р. Справа № 804/13959/14
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А. Ю., перевіривши матеріали адміністративного позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанов від 14.03.2014 року ВП №42476720, від 24.07.2014 року ВП №44122172, від 24.07.2014 року ВП №44122022, від 24.07.2014 року ВП №44121863, від 24.07.2014 року ВП №44121741, -
05.09.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська з позовом до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанов від 14.03.2014 року ВП №42476720, від 24.07.2014 року ВП №44122172, від 24.07.2014 року ВП №44122022, від 24.07.2014 року ВП №44121863, від 24.07.2014 року ВП №44121741.
Під час ознайомлення із матеріалами справи, судом було визначено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 року, справа №804/617/14, адміністративний позов ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково. Згодом 24.03.2014 року позивач отримав одну з оскаржуваних постанов Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №42476720 від 14.03.2014 року щодо зобов'язання розглянути заяву про передачу в приватну власність квартири та вжиття заходів, передбачених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» щодо приватизації квартири, яку займає ОСОБА_1 на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ордеру №215 від 01.10.1998 року.
За поясненнями позивача, 21.08.2014 року до нього надійшли також оскаржувані постанови від 24.07.2014 року ВП №44122172, від 24.07.2014 року ВП №44122022, від 24.07.2014 року ВП №44121863, від 24.07.2014 року ВП №44121741. Не погодившись із вищевикладеними рішеннями державного виконавця, позивач звернувся до суду із даним позовом щодо оскарження дій та рішень державного виконавця.
Суд, вивчивши матеріали позовної заяви, додані до неї документи, доводи позивача, приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст.99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Аналіз матеріалів справи показує, враховуючи, що 24.03.2014 року позивачем було отримано одну з оскаржуваних постанов від 14.03.2014 року ВП №42476720, а інші оскаржувані постанови відповідача - 21.08.2014 року відповідно, то граничні строки звернення до суду із даним адміністративним позовом - 04.04.2014 року, 01.09.2014 року відповідно.
Однак, позивач жодним чином не обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, не надає суду відповідних доказів цього, при цьому не обґрунтовує свої посилання на несвоєчасне отримання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, не підкріплює їх доказами несвоєчасного отримання такої постанови.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.19, ч.1, ч.2, ч.5, ч.6 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
При цьому за нормою ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Та за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Про це і була винесена оскаржувана постанова державного виконавця від 10.02.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює відповідні строки звернення за захистом своїх прав, свобод чи інтересів особи, на думку якої вони були порушені.
Так, ч.1 ст.101 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Тому, суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним позовом. З урахуванням чого, суд приходить до висновку про те, що позивач пропустив 10-денний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених на його думку прав, свобод чи інтересів із позовом про оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Адже звернувся до адміністративного суду зі своїм позовом лише - 05.09.2014 року, про що свідчить відмітка канцелярії суду. При цьому позивач пропустив встановлений 10-денний строк для звернення до суду та не наводить суду причин, за якими такий може бути визнаний поважним.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
На підставі викладеного, суд не вбачає ознак поважності причин для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, тому приходить до висновку, що даний адміністративний позов необхідно залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 100, 160, 165, 181 КАС України, суд,-
Позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанов від 14.03.2014 року ВП №42476720, від 24.07.2014 року ВП №44122172, від 24.07.2014 року ВП №44122022, від 24.07.2014 року ВП №44121863, від 24.07.2014 року ВП №44121741 - залишити без розгляду.
Направити на адресу позивача копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання ухвали з одночасним направленням апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому 254 КАС України.
Суддя А.Ю. Рищенко