04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" вересня 2014 р. Справа№ 910/14498/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Майданевича А.Г.
Федорчука Р.В.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 10.09.2014 року
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий вектор» на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.07.2014 року
у справі № 910/14498/14 (суддя - Стасюк С.В.)
за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»
до 1) приватного акціонерного товариства «Ренесанс»
2) товариства з обмеженою відповідальністю
«Виробничий вектор»
про стягнення 56 003 916,75 дол. США,
що еквівалентно 655 007 305,29 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2014 року по справі № 910/14498/14 повернуто без розгляду позовну заяву публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до приватного акціонерного товариства «Ренесанс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий вектор» про стягнення 56 003 916,75 дол. США, що еквівалентно 655 007 305,29 грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 16.07.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничий вектор» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 16.07.2014 року по справі № 910/14498/14 скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для розгляду по суті. Також, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.07.2014 року по справі № 910/14498/14.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року відновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк» вважає подану апеляційну скаргу ТОВ «Виробничий вектор» безпідставною та необґрунтованою, а ухвалу суду першої інстанції законною та такою що винесена без порушень норм процесуального права, позивач просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржувану ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні 10.09.2014 року представник ТОВ «Виробничий вектор» надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та просив апеляційний господарський суд скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для розгляду.
Представник ПАТ «Альфа-Банк» у судовому засіданні 10.09.2014 року також, надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти апеляційної скарги на підставі доводів зазначених у відзиві на апеляційну скаргу та просив апеляційний господарський суд відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду залишити без змін. При цьому, представник позивача зазначив, що при виготовленні копій позовних заяв та додатків до неї для направлення їх сторонам по справі, один з примірників копії позовної заяви без додатків (копій платіжного доручення та фіскальних чеків на підтвердження сплати судового збору та відповідно направлення копії позовних заяв учасникам процесу) який мав би залишитися у представника ПАТ «Альфа-Банк» помилково був направлений до господарського суду міста Києва. А тому, представник позивача вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви на підставі пунктів 4, 6 статті 63 ГПК України є законною та обґрунтованою. До того ж, представник позивача повідомив, що дана позовна заява була подана ПАТ «Альфа-Банк» до господарського суду міста Києва повторно, яка судом першої інстанції прийнята до провадження та дана справа вже призначена розгляду.
Представник ПрАТ «Ренесанс» у судове засідання 10.09.2014 року не з'явився. Про місце та час розгляду справи відповідач-1 повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, заслухавши думку представників ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Виробничий вектор», колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ПрАТ «Ренесанс», оскільки останнє, про дату та місце розгляду справи було повідомлене належним чином, участь представників відповідача-1 у судовому засіданні 10.09.2014 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.
Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений п'ятнадцятиденним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на ПАт «Альфа-Банк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Ренессанс» та ТОВ «Виробничий вектор» про стягнення 56003916,75 дол. США, що станом на 11.07.2014 року еквівалентно 655007305,29 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2014 року по справі № 910/14498/14 позовну заяву публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» повернуто без розгляду на підставі пунктів 4, 6 статті 63 ГПК України.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 13.02.2014 року є законною та обґрунтованою, виходячи із наступного.
Пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із статтями 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080,00 грн.).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 1218,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1827,00 грн. та не більше 73 080,00 грн., немайнового характеру - 1218,00 грн.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, позивачем не було надано місцевому господарському суду жодних доказів сплати судового збору за подання даного позову у встановлених порядку і розмірі. При цьому, будь-яких посилань на правові підстави звільнення від сплати судового збору позивачем також не зазначено.
Крім того, згідно з статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В силу правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з пунктів 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, як вірно вказав суд першої інстанції, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
У даному випадку, ненадання позивачем жодних доказів відправлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів тягне за собою наслідки передбачені пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм процесуального права, є такою що відповідає нормам закону.
До того ж, як встановлено судом апеляційної інстанції під час розгляду справи Київським апеляційним судом та підтверджено представником позивача до суду першої інстанції дійсно було помилково направлено позивачем примірник позовної заяви без додатків таких як платіжного доручення та фіскальних чеків з описами вкладень у цінний лист. Наразі, позовна заява ПАТ «Альфа-Банк» до ПрАТ «Ренесанс» та ТОВ «Виробничий вектор» про стягнення 56 003 916,75 дол. США, що еквівалентно 655 007 305,29 грн. повторно була подана до господарського суду міста Києва, яка судом першої інстанції прийнята до провадження та призначена розгляду.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційні скарзі ТОВ «Виробничий вектор» на ухвалу суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Виробничий вектор» слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 16.07.2014 року залишити без змін.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий вектор» на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.07.2014 року у справі № 910/14498/14 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 16.07.2014 року у справі № 910/14498/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/14498/14 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.І. Лобань
Судді А.Г. Майданевич
Р.В. Федорчук
Дата підписання 15.09.2014 року