04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" вересня 2014 р. Справа№ 910/20609/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Яковлєва М.Л.
Майданевича А.Г.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 22.09.2014 року
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року
у справі № 910/20609/13 (суддя - Паламар П.І.)
за скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«Здорово»
на дії відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного
управління юстиції у м. Києві
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«Уніка»
до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«Здорово»
про відшкодування шкоди, ціна позову 32 961,86 грн.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування у сумі 32 961,86 грн., яке позивачем як страховою організацією було виплачено в зв'язку з пошкодженням автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ТОВ «Порше лізинг Україна», внаслідок ДТП, що сталася з вини ОСОБА_2 - водія автомобіля «Кіа Соренто», державний номерний знак НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3709142.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» про відшкодування шкоди - задоволено. 06.12.2013 року на виконання зазначеного рішення суду господарським судом міста Києва видано наказ.
03.06.2014 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово» звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року у задоволенні скарги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» на дії відділу Державної виконавчої служби голосіївського районного управління юстиції у м. Києві - відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 02.07.2014 року, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року по справі № 910/20609/13 скасувати, а скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» задовольнити в повному обсязі.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року та 18.08.2014 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» повернуто скаржнику без розгляду.
Так, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово» втретє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року по справі № 910/20609/13. Крім того, скаржник просив відновити процесуальний строк на подання апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2014 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Лобаня О.І., суддів Майданевича А.Г., Федорчука Р.В. відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2019 року у зв'язку із перебуванням судді Федорчука Р.В. у відпустці склад колегії суддів змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді Майданевич А.Г., Яковлєв М.Л.
В судовому засіданні 22.09.2014 року представник приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким скаргу на дії відділу Державної виконавчої служби голосіївського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити у повному обсязі.
Представники відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» у судове засідання 22.09.2014 року суду апеляційної інстанції не з'явились про час та місце розгляду справи учасники процесу повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки участь в судовому засіданні 22.09.2014 року представників відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», що не з'явились у судове засідання, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі. До того ж, у відповідності до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений п'ятнадцятиденним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року є законною та обґрунтованою, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Зазначена норма Конституції України кореспондується з ст. 115 ГПК України якою передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві знаходився наказ господарського суду міста Києва № 910/20609/13 від 6 грудня 2013 року про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 32961,86 грн. боргу, 1720,50 грн. витрат по оплаті судового збору, а всього 34682,36 грн.
Виконавче провадження було відкрите 20 грудня 2013 року постановою цього відділу ВП № 41289336 та надано боржнику семиденний термін для самостійного виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана скаржнику відділом Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 25 січня 2014 року та отримана ним 29 січня 2014 року.
При цьому, всупереч вимог ст. 33 ГПК України скаржником, ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надано доказів звернення до державного виконавця у порядку ст. 35 Закону про відкладення виконавчих дій у зв'язку з несвоєчасним одержанням ним документів виконавчого провадження.
Поясненнями скаржника, копією платіжного доручення № 1324 від 8 квітня 2014 року стверджується, що належні за рішенням суду кошти ним були перераховані безпосередньо на рахунок стягувача. При цьому, самостійне виконання боржником проведено після початку примусового виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до вимог ч. 1. ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
За таких обставин судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що державний виконавець був вправі стягнути з скаржника виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, шляхом винесення відповідної постанови ВП № 41289336 від 27 грудня 2013 року.
Доводи скаржника, які зводяться до несвоєчасного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, не заперечують того факту, що самостійне виконання не було проведене також і в семиденний строк з дня одержання постанови про відкриття виконавчого провадження, а лише через 2 місяці і 2 дні після цього. Зазначені обставини в силу вимог Закону України «Про виконавче провадження» зумовлюють обов'язок боржника сплатити виконавчий збір у визначеному розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Оскільки дії державного виконавця, вчинені після спливу строку для самостійного виконання рішення (накладення арешту, розшук майна, тощо) є заходами примусового виконання, такі дії фактично вчинені і для їх організації та проведення понесені витрати, то державний виконавець правомірно виніс постанову ВП № 41289336 від 7 травня 2014 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
Згідно п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність дій головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Проц В.С., та відповідно місцевим господарським судом вірно відмовлено ПрАТ«Страхова компанія «Здорово» у задоволенні скарги.
Викладені в скарзі ПрАТ«Страхова компанія «Здорово» на дії відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві обставини не обґрунтовують протиправності дій державного виконавця, спірні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, винесені державним виконавцем з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстави для їх скасування та визнання протиправними дій виконавчої служби, відсутні.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є такою що відповідає нормам закону.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ«Страхова компанія «Здорово» слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року залишити без змін.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106, 121-2 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року у справі № 910/20609/13 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року у справі № 910/20609/13 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/20609/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.І. Лобань
Судді М.Л. Яковлєв
А.Г. Майданевич
Дата підписання 26.09.2014 року