04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" вересня 2014 р. Справа№ 910/12968/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Яковлєва М.Л.
Майданевича А.Г.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 22.09.2014 року
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року
у справі № 910/12968/13 (суддя Бондарчук В.В.)
за скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»
на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання
рішень Державної виконавчої служби України
про скасування постанови державного виконавця про відмову у
відкритті виконавчого провадження від 24.03.2014 року
ВП №41374711
за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Арго С.П.»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на
стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет
Менеджмент»
про звернення стягнення на майно
Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Арго С.П.», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент» про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави №05-282/ЗЦП-12 від 04.10.2012 року шляхом набуття права власності позивача на предмет забезпечувального обтяження.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2013 року справу № 911/1285/13 направлено до господарського суду міста Києва за підсудністю.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р. позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до товариства з обмеженою відповідальністю «Арго С.П.», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент» про звернення стягнення на майно - задоволено.
Звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №04-10-12-КЛ від 04.10.2012 р. у розмірі 141649775,02 грн., яка складається із: - заборгованості по кредиту 125000000,00 грн.; - строкової заборгованості по процентам 3643835,62 грн.; - простроченої заборгованості по процентам у розмірі 12684512,56 грн. - пені по простроченим процентам 321426,84 грн. - на предмет застави згідно договору застави цінних паперів №05-282/ЗЦП-12 від 04.10.2012 р., а саме: - прості іменні акції ПАТ «Ластівка», у кількості 211032 шт., міжнародний ідентифікаційний код - UA4000080048, загальною вартістю 52758,00 грн. шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» на предмет забезпечувального обтяження, а саме - цінних паперів - простих іменних акцій, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Арго С.П.» в кількості 211 032 шт. за ціною визначеною на підставі оцінки, яка надана суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Е.Р.С.Т.Е.» від 07.05.2013 р., що складає 0,25 грн. за одну акцію, а всього - 52758,00 грн., зобов'язано Акціонерне товариство «Банк «Таврика» перерахувати прості іменні акції емітента ПАТ «Ластівка» в кількості 211032 шт., з рахунку у цінних паперах (депозитарний код рахунку 300970-UA40005161 у Зберігача АТ «Банк «Таврика») депонента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго С.П.», на рахунок у цінних паперах Акціонерного товариства «Банк «Таврика» 001147 (депозитарний код рахунку - 100024-UA30300970) відкритий у зберігача АТ «Банк «Таврика» (код зберігача 1147 у депозитарії ПрАТ «ВДЦП», код МДО 300970); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго С.П.» до Державного бюджету України 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.
18.09.2013 року на виконання зазначеного рішення суду господарським судом міста Києва видано накази.
09.04.2014 року публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, у якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову ВП №41374711 від 24.03.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.03.2014 року ВП №41374711 - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 17.07.2014 року, публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року по справі № 910/12968/13 скасувати, а скаргу АТ «Банк «Таврика» задовольнити в повному обсязі. Крім того, скаржник просив суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 17.07.2014 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Лобаня О.І., суддів Майданевича А.Г., Федорчука Р.В. відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року у справі № 910/12968/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2019 року у зв'язку із перебуванням судді Федорчука Р.В. у відпустці склад колегії суддів змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді Майданевич А.Г., Яковлєв М.Л.
В судовому засіданні 10.09.2014 року представник публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким скаргу на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задовольнити. При цьому, представник скаржника у судове засідання 22.09.2014 року не з'явився про час та місце розгляду справи представник стягувача був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник Державної виконавчої служби України у судових засіданнях 10.09.2014 року та 22.09.2014 року також надав суду свої пояснення по справі в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги оскільки вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною, а ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою та такою, що ґрунтується на нормах закону. Просив апеляційний господарський суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Представники ТОВ «Арго С.П.» та ТОВ «СТН Ессет Менеджмент» у судові засідання 10.09.2014 року та 22.09.2014 року суду апеляційної інстанції не з'явились про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки участь в судовому засіданні 22.09.2014 року представників сторін що не з'явились у судове засідання, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі. До того ж, у відповідності до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений п'ятнадцятиденним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, та у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін строк розгляду вже продовжувався.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року є законною та обґрунтованою, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Зазначена норма Конституції України кореспондується з ст. 115 ГПК України якою передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 24.03.2014 р. було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документу та відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва №910/12968/13 від 18.09.2013 р. у зв'язку з тим, що виконавчий документ, поданий на виконання, не містить заходів примусового виконання, передбачених ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені заходи примусового виконання рішень, а саме: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Як вірно зазначив суд першої інстанції та вбачається з наказу господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року у справі № 910/12968/13, в останньому зазначено спосіб примусового виконання, який не узгоджується з вимогами, передбаченими ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».
Судова колегія звертає увагу на те, що рішенням господарського суду міста Києва, від 03.09.2013 року у справі № 910/12965/13 на виконання якого видано наказ, вирішено звернути стягнення на цінні папери шляхом набуття ПАТ «Банк «Таврика» права власності на них.
Проте, реалізація цінних паперів, на які звернено стягнення, здійснюється відповідно до Порядку реалізації на фондовій біржі цінних паперів, на які звернено стягнення, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.12.2012 року № 1853 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2013 року за № 159/22691. Вказаним порядком визначено, що реалізація цінних паперів, на які звернено стягнення здійснюється на фондовій біржі, яка має ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, видану у встановленому порядку Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, має електронну торговельну систему та правила якої визначають порядок проведення біржових торгів щодо реалізації цінних паперів, на які звернено стягнення, шляхом їх продажу на аукціоні та з якою орган державної виконавчої служби уклав відповідний договір.
Виконуючи рішення суду державний виконавець діє в межах повноважень та у спосіб, визначених як законодавством про виконавче провадження, так і безпосередньо рішенням суду, що підлягає примусовому виконанню. Проте, у даному випадку рішенням суду визначений спосіб його виконання а тому, арешт, вилучення, опис, оцінка та подальша реалізація не можуть бути проведені державним виконавцем, так як суперечать рішенню господарського суду м. Києва від 03.09.2013 справі №910/12968/13.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
З огляду на вищенаведене, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. від 24.03.2014 р. ВП №41374711 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) відповідає вимогам чинного законодавства України.
Згідно п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В., та відповідно місцевим господарським судом вірно відмовлено ПАТ «Банк «Таврика» у задоволенні скарги.
Викладені в скарзі ПАТ «Банк «Таврика» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України обставини не обґрунтовують протиправності дій державного виконавця, спірна постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена державним виконавцем з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування та визнання протиправними дій виконавчої служби, відсутні.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є такою що відповідає нормам закону.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Банк «Таврика» слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року залишити без змін.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106, 121-2 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року у справі № 910/12968/13 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року у справі № 910/12968/13 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/12968/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.І. Лобань
Судді М.Л. Яковлєв
А.Г. Майданевич
Дата підписання 26.09.2014 року