29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" вересня 2014 р.Справа № 924/1158/14
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" с. Жорниська Яворівський район Львівська область
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський Хмельницька область
про стягнення 32975,19 грн., з яких: 27550,05 грн. - сума основного боргу, 3125,28 грн. - втрат від інфляції; 2299,86 грн. - пені.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні у відповідності до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 32975,19 грн., з яких: 27550,05 грн. - сума основного боргу, 3125, 28 грн. - втрат від інфляції; 2 299,86 грн. - пені.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за дистриб'юторським договором 027К від 02.01.2014р.
Вказує, що згідно видаткової накладної №41 від 13.01.2014р., позивач поставив відповідачу товар на суму 36799,00 грн. Повідомляє, що відповідач 08.05.2014р. здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 9248,95 грн.
Враховуючи зазначене, станом на 05.08.2014р. заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ "Провімі" за поставлену продукцію становить 27550,05 грн.
Крім того, за прострочення відповідачем грошових зобов'язань за договором, позивачем заявлено до стягнення 3125,28 грн. втрат від інфляції та 2299,86 грн. пені.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром про відправлення рекомендованої кореспонденції від 18.09.2014р.
Відповідач своїм правом щодо участі в судовому засіданні не скористався, письмового відзиву на позов та будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів чи заперечень не подав. Ухвала про порушення провадження у справі повернута на адресу суду із довідкою відділення поштового зв'язку про причину повернення: „за закінченням терміну зберігання". Ухвала суду від 15.09.2014р. надіслана відповідачу на його юридичну адресу, що підтверджується реєстром про відправлення рекомендованої кореспонденції від 18.09.2014р.
Судом враховується, що відповідно до ст. 64 ГПК України ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Враховуючи, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Провімі" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №155916 від 10.07.2014р.
ОСОБА_1 зареєстроване як фізична особа-підприємець, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.09.2014р.
02.01.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Провімі" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір №027К, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність дистриб'ютора, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти і оплатити товари, в т.ч., але не виключно комбікорми, кормові додатки, премікси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки (далі по тексту товар) на умовах зазначених в даному договорі. Список товарів, що є предметом даного договору визначається в "Прайс-листі". Постачальник має право в односторонньому порядку змінювати список товарів, що можуть бути замовлені за цим договором, шляхом направлення покупцю нового додатку "Прайс-лист" до даного договору.
Відповідно до п.1.2. договору асортимент, кількість та ціна товару визначається у рахунках-фактурах та/або у видаткових накладних.
Пунктом 2.1. договору визначено, що товар поставляється на умовах FCA (в редакції Інкотермс 2010) або СРТ (в редакції Інкотермс 2010) за адресою дистриб'ютора, що зазначається у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній (далі - пункт поставки).
Датою поставки товару є дата зазначена на товарно-транспортній накладній: для поставок на умовах FCA - це дата товарно-транспортної накладної; для поставок на умовах СРТ - це дата доставки зазначена в товарно-транспортній накладній та/або на видатковій накладній (п. 2.3. договору).
Згідно з п. 3.2. остаточна ціна на товар, яка підлягає оплаті, визначається у видаткових накладних постачальника з урахуванням знижок.
Як вбачається зі змісту п. 3.5. договору оплата за товар дистриб'ютором здійснюється з відстрочкою платежу 30-ти календарних днів з дати рахунку-фактури та/або видаткової накладної постачальника, при цьому загальна сума відтермінування платежів не повинна перевищувати 200000 грн. Платежі, здійснені дистриб'ютором, в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше отриманий та неоплачений товар.
Розділом 4 договору визначені обов'язки сторін, закрема, в п. 4.2.3. передбачено, що дистриб'ютор зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за товар на умовах, визначених договором.
Відповідно до п.п. 10.1., 10.3. договору у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та/або чинним законодавством України. У разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань дистриб'ютор сплачує суму боргу з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Договір вступає в силу з 01.01.2014р. та діє до 31.12.2014р. (п.13.1. договору).
На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 36799,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №41 від 13.01.2014р.
В свою чергу, відповідачем вартість отриманого товару була оплачено частково в сумі 9248,95грн., внаслідок чого станом на 08.05.2014р. заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ „Провімі" складає 27550,05 грн.
З підстав неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині здійснення оплати вартості отриманого товару, позивач звернувся до відповідача з вимогою №204 від 08.05.2014р., про сплату суми боргу. Проте, вимога була залишена без відповіді.
Враховуючи, що відповідачем грошові зобов'язання за дистриб'юторським договором виконані не в повному обсязі, позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 32975,19 грн., з яких: 27550,05 грн. - сума основного боргу, 3125,28 грн. - втрат від інфляції та 2299,86 грн. - пені.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини на підставі дистриб'юторського договору, яким притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, з наявних у справі матеріалів вбачається, що 02.01.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Провімі" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір №027К, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність дистриб'ютора, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти і оплатити товари, в т.ч., але не виключно комбікорми, кормові додатки, премікси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки (далі по тексту товар) на умовах зазначених в даному договорі.
На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 36799,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №41 від 13.01.2014р.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 3.5. договору передбачено, що оплата за товар дистриб'ютором здійснюється з відстрочкою платежу 30-ти календарних днів з дати рахунку-фактури та/або видаткової накладної постачальника, при цьому загальна сума відтермінування платежів не повинна перевищувати 200000 грн.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав не в повному обсязі та несвоєчасно, здійснивши часткову оплату товару в розмірі 9248,95 грн.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав не в повному обсязі, у ФОП ОСОБА_1 утворилася заборгованість в розмірі 27550,05 грн.
Доказів на підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості в матеріали справи не подано. Тому позовні вимоги про стягнення 27550,05 грн. боргу заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно листа Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. №62-97р., відповідно до якого індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Судом приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Таким чином, нарахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості, яка існувала не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.
Крім того, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Позивачем заявлено до стягнення 3125,28 грн. інфляційних втрат за період з лютого по червень 2014р., які розраховані із суми заборгованості 27550,05 грн.
Враховуючи, що розрахунок інфляційних втрат позивачем здійснено відповідно до норм чинного законодавства, заявлені вимоги про стягнення 3125,28 грн. інфляційних нарахувань є правомірними та підлягають задоволенню.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторони в п. 10.3. договору передбачили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань дистриб'ютор сплачує суму боргу з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
В зв'язку із несвоєчасною та неповною сплатою вартості товару, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 2299,86 грн., яка нарахована на суму заборгованості в розмірі 27550,05 грн., зокрема, за період з 13.02.20114 по 14.04.2014р. - 588,74 грн.; за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. - 1333,72 грн.; за період з 17.07.2014р. по 05.08.2014р. - 377,40 грн.
Враховуючи, що позивачем нарахування пені здійснено згідно норм чинного законодавства, вимоги про стягнення 2299,86 грн. пені є правомірними та підлягають задоволенню.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в сумі 32975,19 грн., з яких: 27550,05 грн. - сума основного боргу, 3125,28 грн. - втрати від інфляції; 2299,86 грн. - пеня підтверджені наявними у справі доказами, грунтуються на приписах чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 12, 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85, ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" с. Жорниська Яворівський район Львівська область до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський Хмельницька область про стягнення 32975,19 грн., з яких: 27550,05 грн. - сума основного боргу, 3125,28 грн. - втрат від інфляції; 2299,86 грн. - пені задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" (Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс „Ямельня-1", код ЄДРПОУ 32730400) 27550,05 грн. (двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 05 коп.) основного боргу, 3125,28 грн. (три тисячі сто двадцять п'ять гривень 28 коп.) втрат від інфляції, 2299,86 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто дев'ять гривень 86 коп.) пені, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 24.09.2014 р.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу-ТОВ "Провімі":81070, с.Івано-Франкове, п/с №5 - простим.;
3 - відповідачу-ФОП ОСОБА_1: 32300, АДРЕСА_2 - простим.