18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
24 вересня 2014 року Справа № 925/1/14
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,
за участю представників: позивача: Гураль С.П. - за довіреністю,
відповідача: не з'явився, третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" (перший відповідач),
до товарної біржі "Черкаська центральна товарна біржа" (другий відповідач),
про визнання недійсним правочину щодо відчуження автомобіля ВАЗ 21214, № двигуна НОМЕР_2, № кузова ХТА НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1,
30 грудня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" надіслало до господарського суду Черкаської області позовну заяву № 7698/04-14-10-2337 від 25.12.2013 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" про визнання недійсним правочину щодо відчуження автомобіля ВАЗ 21214, № двигуна НОМЕР_2, № кузова ХТА НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1. В обґрунтування позову позивач вказав на те, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.02.2012 у справі № 10/5026/2337/2011про банкрутство ТОВ "Сван-1" виконання обов'язків керівника товариства покладено на арбітражного керуючого Юдицького О.В., яким при здійсненні аналізу документів боржника було встановлено, що від імені товариства було укладено ряд правочинів, якими порушені права та інтереси товариства, в результаті укладення даних право чинів товариству були нанесені значні збитки, що призвело до його банкрутства. Зокрема, це правочин щодо відчуження автомобіля ВАЗ 21214, № двигуна НОМЕР_2, № кузова ХТА НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, за яким ТОВ "Сван-1" продало ТОВ "Агро Інжинірінг" вказаний автомобіль за значно заниженою ціною в порівнянні з ринковою, чим завдано товариству збитки, тому цей правочин суперечить положенням ст. 79 ГК України та статуту товариства. Крім цього, вказаний правочин було укладено від імені ТОВ "Сван-1" неповноважною особою, оскільки ОСОБА_3 не призначався засновниками на посаду генерального директора товариства, а протокол 3 10/06/07 від 07.06.2010 загальних зборів товариства є недійсним, оскільки підписи засновників на ньому підроблені.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 березня 2014 року було задоволено клопотання ТОВ "Сван-1" за підписами Юдицького О.В. і Гураль С.П. та залучено до участі у справі Товарну біржу "Черкаська центральна товарна біржа" як другого відповідача.
Заявою від 09 квітня 2014 року (т. 2, а.с. 83-87) позивач доповнив позов новими обставинами про те, що біржова угода купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 18928/8 від 25.11.2010, зареєстрована на товарній біржі "Черкаська Центральна товарна біржа", укладена з порушенням норм діючого законодавства, зокрема, статті 15 Закону України "Про товарну біржу", оскільки транспортні засоби, які є предметом вказаної біржової угоди, зокрема і спірні автомобілі, не могли бути предметом біржової торгівлі, так як на час укладення та реєстрації спірної біржової угоди вони не були новими; при укладенні біржової угоди мала місце зловмисна домовленість генерального директора ТОВ "Сван-1" ОСОБА_3 з покупцем, оскільки ОСОБА_3 через декілька місяців після укладення угоди було призначено директором ТОВ "Агро-Інжинірінг", а внаслідок цієї угоди транспортний засіб було продано за ціною нижчою від ринкової чим позивачу завдані збитки.
ТОВ "Агро-Інжинірінг" подав заяву про застосування строку позовної давності, оскільки ще 07.12.2010 здійснено перереєстрацію автотранспортного засобу на товариство, однак позовну заяву подано лише 25.12.2013, тобто вже після спливу строків позовної давності (т. 2, а.с. 25).
У відзиві на позов ТОВ "Агро Інжинірінг" повністю заперечило проти позовних вимог позивача з мотивів відсутності порушень при укладанні біржової угоди, оскільки біржова угода була укладена тимчасовими членами біржі, про що зазначено у самій угоді, вона повністю відповідає вимогам Закону України "Про товарну біржу". Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом. (т. 2, а.с. 198).
Представник Черкаської центральної товарної біржі подав клопотання "Про приєднання до матеріалів господарської справи доказів в рахунок обґрунтування заперечень проти позову", до якого додав завірені копії документів на підтвердження заперечень проти позовних вимог позивача (т. 2, а.с. 223-257).
23.09.2014 представник позивача Гураль С.П. за довіреністю Юдицького Ю.В. подала додаткові пояснення щодо поважності причин пропуску строку позовної давності та 24.09.2014 подала додаткові пояснення щодо порушення при укладенні спірного правочину вимог Закону України "Про товарну біржу" та діючого на момент укладення спірного договору Закону України "Про податок на додану вартість".
Представники відповідачів у судове засідання 24.09.2014 не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, заяву про розгляд справи за участі їх представників не подавали. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідачів про дату і час розгляду справи, представник другого відповідача отримав ухвалу особисто у приміщенні суду, перший відповідач не отримав ухвалу, що була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому ухвала була надіслана повторно простою кореспонденцією. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами, неявка представників відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.
Представник другого відповідача у судовому засіданні 29 квітня 2014 року заперечував проти доводів та пояснень представника позивача та пояснив, що товарна біржа ніяким чином не порушила ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", в якій вказано, що дозволено продаж товарів партіями, тобто товарна біржа оформила належним чином документи відповідно до вказаної норми закону стосовно продажу автомобілів партією в кількості 16 одиниць; крім цього, на момент укладення угоди не було жодних документів чи сумнівів, оскільки було подано протокол засновників про продаж транспортних засобів, умов щодо обмеження ціни не було, а те, що ОСОБА_3 зняв з обліку транспортний засіб, то це не заборонено законом.
Представник позивача Гураль С.П. за довіреністю Юдицького Ю.В.у судовому засіданні, повністю підтримуючи позов, посилалася на доводи, викладені у позовній заяві та додаткових заявах, доповненнях і поясненнях до позову, та вказала, зокрема, що спірний правочин укладений з порушенням норм діючого законодавства, в результаті зловмисної домовленості, з порушенням вимог Закону України "Про товарну біржу", за ціною значно нижчою ринкової, з порушенням вимог щодо сплати ПДВ.
У судовому засіданні 24 вересня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд приходить до такого.
25.11.2010 на загальних зборах засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" було прийняте рішення про здійснення відчуження належних товариству транспортних засобів, зокрема, автомобіля ВАЗ 21214, № двигуна НОМЕР_2, № кузова ХТА НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, надання повноважень генеральному директору ОСОБА_3 укласти та підписати всі необхідні угоди для відчуження транспортного засобу та видачу доручення йому для оформлення всіх необхідних документів в органах ДАІ.
25.11.2010 ТОВ "Сван-1" та ТОВ "Агро-Інжинірінг" подали заяви Черкаській центральній товарній біржі із проханням прийняти в тимчасові члени біржі та відповідно продати і купити ряд автомобілів, зокрема, і спірний автомобіль ВАЗ 21214.
25.11.2010 Черкаською центральною товарною біржею було проведено біржові торги, за результатом яких зареєстровано біржову угоду купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 18982/8, укладену між ТОВ "Сван-1" (Продавець) діє на підставі Статуту, в особі ОСОБА_3, діє згідно протоколу № 427 від 25.11.2010, наказу від 25.11.2010, довіреність № 60 від 25.11.10, прийнятий в тимчасові члени товарної біржі згідно заяви, та ТОВ "Агро Інжиніринг" (Покупець), діє на підставі Статуту, в особі Плешкова Г.В., діє згідно наказу № 12 від 25.11.2010, довіреність № 13 від 25.11.2010, за умовами якої Продавець продав, а Покупець купив транспортні засоби, зокрема, і спірний автомобіль ВАЗ 21214, за ціною 10 032,00 грн. Протокол від 25.11.2010 проведення біржових торгів № 18555 (т. 2, а. с. 224-257).
Із виписки з банківського рахунку вбачається, що на рахунок позивача 29.11.2010 були перераховані відповідачем кошти за автомобіль ВАЗ 21214.
Відповідно до частини 3 статті 281 Господарського кодексу України біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.
За своєю правовою природою біржова угода є договором купівлі-продажу, за яким відповідно до припису статті 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
ТОВ "Сван-1" як продавцем та ТОВ "Агро-Інжинірінг" як покупцем було досягнуто згоди про відчуження останньому 25.11.2010 15 автомобілів, серед яких і автомобіль ВАЗ 21214, № двигуна НОМЕР_2, № кузова ХТА НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1 (під № 8 у біржовій угоді).
Вартість транспортного засобу згідно бухгалтерської довідки від 24.11.2010 вих. № 95 становила 10 032 грн., в т.ч. ПДВ .
Позивач надав виписку із банківського рахунку за 29.11.2010, відповідно до якого, як стверджує позивач, відповідачу було реалізовано два автомобілі ВАЗ 21214 по середній ціні 16 616 грн., яка є значно заниженою від ринкової.
Згідно частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Однією із підстав у позовній заяві щодо невідповідності спірного договору чинному законодавству позивач вказав на те, що цей договір був підписаний особою, в якої був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності. Однак, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3, який підписав спірний договір, був призначений на посаду директора ТОВ "Сван-1" рішенням загальних зборів учасників товариства від 07 червня 2010 року, оформлених протоколом № 10/06/07. Вказане рішення загальних зборів ТОВ "Сван-1" в установленому законом порядку не визнане недійсним, воно не є предметом розгляду у даній справі . З огляду на викладене, доводи позивача про те, що спірний договір підписаний не повноважною особою, є необґрунтованими.
Що стосується доводів позивача про низьку ціну продажу автомобіля, то суд звертає увагу на те, що низька ціна продажу певного товару (якщо таке дійсно є) не є самостійною підставою для визнання договору недійсним, оскільки це не передбачено нормами чинного законодавства. Неотримання прибутку в результаті господарської операції є ризиком підприємницької діяльності кожного господарюючого суб'єкта. Спірний автомобіль був уживаний, мав строк експлуатації 5 років, значний автопробіг, що перевищує нормативний, і ці фактори можуть пояснювати визначену у спірному договорі ціну продажу автомобіля, а висновок спеціаліста, на який посилається позивач, не складався для відчуження автомобіля, тому не може бути належним та допустимим доказом дійсної ринкової ціни саме цього автомобіля станом на момент укладення угоди.
Доводи представника позивача Гураль С.П. про те, що при укладенні біржової угоди мала місце зловмисна домовленість представників сторін за угодою, у зв'язку з чим укладення спірної угоди відбулося не в інтересах ТОВ "Сван-1", не приймається судом до уваги з огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження цих доводів, які є лише припущенням.
В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29 червня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вказано, що зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання. Наслідком такого визнання, крім загальних наслідків, визначених статтею 216 ЦК України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони, зокрема, солідарного відшкодування збитків. При цьому представником не може вважатися орган юридичної особи, в тому числі її керівник, навіть якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.
Позивачем не надано доказів, що ОСОБА_3 діяв зловмисно. В матеріалах справи відсутні докази, в т.ч. судові рішення із висновками про те, що біржова угода була результатом зловмисної домовленості представників її сторін та укладалася на шкоду інтересам продавця. Посилання позивача на те, що через деякий час після укладення спірної угоди ОСОБА_3 став директором ТОВ "Агро-Інжинірінг", не може свідчити про таку зловмисну згоду представників її сторін, оскільки законом таке призначення директором не забороняється.
Згідно статті 15 Закону України "Про товарну біржу" не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що за змістом цієї норми продаж вживаних товарів на біржі заборонений у будь-якому випадку, крім продажу майна, що відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону. Ця норма не допускає об'єднання вживаних товарів у партію для їх продажу, виходячи із прямого змісту ст. 15 Закону, тому суд не погоджується із протилежним тлумаченням цієї норми з боку представника Черкаської центральної біржі.
Із матеріалів справи вбачається і визнається учасниками процесу, що спірний автомобіль на час продажу був вживаним, отже, спірний автомобіль не міг продаватися на біржі.
Таким чином, за викладених обставин продаж спірного автомобіля через укладення біржового договору порушує вимоги чинного законодавства України.
Відповідачем та третьою особою у даній справі подані заяви про застосування до позовних вимог позивача позовної давності.
Відповідно до стаття 256 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За приписом частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
До даних правовідносин у цій справі повинні застосовуватися положення про загальну позовну давність. Встановлений законом загальний трирічний строк позовної давності щодо визнання недійсною біржової угоди, укладеної 25 листопада 2010 року, сплив 25 листопада 2013 року. Відповідно до поштового штемпеля на конверті позовна заява надіслана позивачем 30.12.2013, тобто, після закінчення трирічного строку позовної давності.
Відповідно до частин 3-5 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
В даній ситуації для оцінки перебігу позовної давності необхідно враховувати, що стороною спірного договору є ТОВ "Сван-1", а не ліквідатор арбітражний керуючий Юдицький О.В., який виконує функції керівника товариства у зв'язку із розглядом справи про банкрутство ТОВ "Сван-1". Чинним законодавством України не передбачено здійснення особливого підрахунку перебігу позовної давності у разі зміни керівника підприємства-боржника.
В пункті 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вказується, що питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. В пункті 4.1. постанови також вказано, що якщо порушення права мало місце до призначення ліквідаційної комісії, а позов подається у процесі ліквідації юридичної особи, перебіг позовної давності починається з моменту, коли про порушене право чи про особу, що його порушила, стало відомо чи мало стати відомо правовласникові, а не ліквідаційній комісії. У зв'язку з наведеним господарськими судами не можуть братися до уваги також доводи новопризначеного (новообраного) керівника підприємства, установи, організації про те, що він дізнався про порушене право очолюваної ним юридичної особи лише з часу свого призначення (обрання), оскільки позовна вимога заявляється про захист прав саме юридичної особи, а не прав її керівника.
Доводи позивача про те, що арбітражний керуючий Юдицький О.В. пізно дізнався про укладення спірного договору та протягом тривалого часу здійснював заходи по розшуку майна, документів, інформації щодо проданого майна банкрута, не можуть бути прийняті судом в якості поважного обґрунтування причин пропуску позовної давності із зазначених вище причин. Представник позивача у своїх поясненнях щодо поважності причин пропуску позовної давності вказує на те, що 12 вересня 2013 року арбітражний керуючий отримав із установи банку виписку, із якої дізнався про надходження на рахунок ТОВ "Сван-1" від ТОВ "Агро-Інжинірінг" коштів за проданий автомобіль ВАЗ 21214, тобто, уже 12.09.2013 позивачу стало відомо про здійснений продаж автомобіля і ціну продажу. Отримавши таку інформацію та враховуючи те, що на жоден із попередніх запитів позивач відповідей не отримав, позивач мав можливість негайно, до закінчення трирічного строку позовної давності, подати до господарського суду позовну заяву про визнання такої угоди недійсною та в порядку статті 38 ГПК України клопотати про витребування доказів, що він практично й робив протягом всього періоду розгляду справи. Відсутність у позивача коштів для сплати судового збору (на що вказував представник позивача у судовому засіданні) не може вважатися поважною причиною неподання позовної заяви до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач не вказав підстав для визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.
Таким чином, позовні вимоги до ТОВ "Агро-Інжинірінг" не підлягають задоволенню з підстав пропуску позивачем позовної давності.
Згідно статті 84 ГПК України якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них. В процесі розгляду спору позивач заявив клопотання про залучення до участі у справу другим відповідачем товарну біржу "Черкаська центральна товарна біржа". Вказане клопотання було задоволене ухвалою суду від 20.03.2014. Однак, Черкаська центральна товарна біржа не є стороною біржової угоди від 25 листопада 2010 року, її дії не предметом розгляду у даній справі, тому позов до товарної біржі "Черкаська центральна товарна біржа" заявлений безпідставно. З огляду на викладене, суд відмовляє в позові щодо обох відповідачів.
На підставі статті 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд
У задоволенні позову до обох відповідачів відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 26.09.2014.
Суддя А.Д.Пащенко