Справа № 697/1541/13-к
№ пров. 1-кп/697/162/2014
Вирок
25.09.2014 р.
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
представника
потерпілих - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каневі Черкаської області в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєвка, Золотоніського району, Черкаської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого в АДРЕСА_1 , не маючого судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утримання одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 21.08.2012р., за попередньою змовою між собою, групою осіб, знаходячись в м. Каневі, Черкаської області, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, попросили у потерпілої ОСОБА_8 кредитну картку банку «Руський стандарт» на якій знаходились грошові кошти в сумі 10 000 грн., з метою зняти кошти, а через обумовлений період часу повернути. Остання уведена в оману відносно дійсних намірів обвинувачених, добровільно передала їм вказану кредитну картку, з якої вони в подальшому зняли кошти в сумі 10 000 грн., які всупереч домовленості, не мали наміру повертати, а обернули у свою власність і таким чином умисно, шляхом зловживання довірою, з корисливих спонукань заволоділи грошима в сумі 10 000 грн., які належали ОСОБА_8 , чим спричинили потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.
Вони ж, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 05.09.2012р., знаходячись в м. Каневі, Черкаської області, за попередньою змовою між собою, групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, діючи повторно, шляхом зловживання довірою попросили у потерпілої ОСОБА_9 кредитну картку банку «Аваль» на якій знаходились грошові кошти в сумі 20 000 грн., з метою зняти кошти, а через обумовлений період часу повернути. Остання уведена в оману відносно дійсних намірів обвинувачених, добровільно передала їм вказану кредитну картку, з якої вони в подальшому зняли кошти в сумі 20 000 грн., з яких 1400 грн. повернули, а грошові кошти в сумі 18 600 грн., які всупереч домовленості не мали наміру повертати, обернули у свою власність і таким чином умисно, шляхом зловживання довірою, з корисливих спонукань заволоділи грошима в сумі 18 600 грн., які належали ОСОБА_9 , чим спричинили останній матеріальні збитки на вказану суму.
Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 винним себе визнали повністю, у вчиненому щиро розкаялися та підтвердили, що 21.08.2012р. та 05.09.2012р. в м. Каневі, Черкаської області, шляхом зловживання довірою, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_8 в сумі 10 000 грн. та ОСОБА_9 в сумі 18 600 грн. за обставин, зазначених в пред'явленому їм обвинуваченні. Завдану потерпілим матеріальну шкоду частково відшкодували та обіцяють відшкодувати її в повному обсязі.
Учасники судового розгляду не оспорюють фактичних обставин справи і тому суд вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи. Сторони проти цього не заперечують.
Обвинувачені та учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій не має. Учасникам судового розгляду роз”яснені їх права, передбачені ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення їх права оскаржувати в апеляційному порядку докази щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які у вчиненому щиро розкаялися, частково відшкодували завдану потерпілим шкоду, позитивно характеризуються за місцем проживання, мають на утриманні неповнолітніх дітей.
До обставин справи, які пом'якшують покарання обвинувачених, суд відносить їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування потерпілим завданої матеріальної шкоди.
Обставин справи, що обтяжують покарання обвинувачених, суд не вбачає.
Враховуючи обставини справи, особу обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд вважає, що їх виправлення та перевиховання можливе за умови призначення їм покарання у виді штрафу.
З урахуванням того, що обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 штраф в сумі 1700 грн. сплачено кожним за вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11.06.2013р., який скасовано ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 29.07.2014р. з направленням справи на новий судовий розгляд в суді першої інстанції в загальному порядку, суд вважає за необхідне не направляти вирок на виконання в частині стягнення штрафу. (а.с. 33, 139).
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази відсутні. Процесуальні витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їм покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн., кожному.
Вирок в частині стягнення з обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. з кожного, до виконання не направляти, в зв'язку з його сплатою.
Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити попередню - домашній арешт, який після вступу вироку в законну силу, скасувати.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області через Канівський міськрайонний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1