Справа № 761/23379/14-к
Провадження №1-кп/761/888/2014
іменем України
22 вересня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження
№ 12012110100000 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Руденківка Новосанжарського району Полтавської області, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, працюючої експертом з нерухомості АН «Благовіст», маючої на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
в червні місяці 2012 року, в невстановлений слідством час, ОСОБА_4 за попередньою домовленістю з невстановленою слідством особою, знаходячись біля станції метро «Контрактова Площа», розташованої в Подільському районі м. Києва, надала невстановленій слідством особі документи, що засвідчують її особу, а саме паспорт громадянина України та ідентифікаційний код платника податків для підроблення довідки про доходи виданої ТОВ «Оболонь-Парк-Сервіс» № 61301 від 13 червня 2012 року, згідно якої ОСОБА_4 перебуває на посаді провідного менеджера, тим самим сприяла внесенню неправдивих відомостей в офіційний документ, який видається та посвідчується компетентними особами юридичних осіб, незалежно від форми власності, з метою подальшого її використання.
Так, ОСОБА_4 на початку червня 2012 року знаходячись за місцем свого мешкання в будинку АДРЕСА_1 у Всесвітній мережі Інтернет знайшла оголошення з приводу допомоги в отриманні кредиту в банку. У зв'язку з виниклою необхідності в отриманні кредиту ОСОБА_4 по номеру телефону, який був вказаний в оголошенні, зв'язалась з невстановленою слідством особою та домовилась з останньою про зустріч. Наступного дня, приблизно о 12 год., більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_4 згідно раніше досягнутої домовленості, знаходячись біля станції метро «Контрактова площа» в Подільському районі м. Києва, зустрілась з невстановленою слідством особою, з якою домовилась про підроблення довідки про доходи виданої ТОВ «Оболонь-Парк-Сервіс» № 61301 від 13 червня 2012 року, згідно якої ОСОБА_4 перебуває на посаді провідного менеджера, з метою подальшого отримання кредиту в ПАТ «ВТБ БАНК», що розташований на вул. Воровського № 24 в м. Києві.
Усвідомлюючи те, що вона порушує порядок отримання документів, які видаються та посвідчуються компетентною особою юридичної особи (ТОВ «Оболонь-Парк-Сервіс»), ОСОБА_4 з метою підробки офіційного документу надала невстановленій слідством особі ксерокопію свого паспорту та ксерокопію ідентифікаційного коду фізичної особи платника податків.
В середині червня 2012 року, в денний час, в невстановлений слідством час, ОСОБА_4 , діючи згідно раніше досягнутої домовленості з невстановленою слідством особою, прибула до відділення ПАТ «ВТБ БАНК», що розташований на вул. Воровського № 24 в м. Києві, де зустрілась з тією ж невстановленою слідством особою, яка при зустрічі передала останній підроблену довідку про доходи виданої ТОВ «Оболонь-Парк-Сервіс» № 61301 від 13 червня 2012 року, згідно якої ОСОБА_4 перебуває на посаді провідного менеджера.
Крім того, того ж місяця через декілька днів, в невстановлений слідством час, біля приміщенні відділення «Ренесанс» ПАТ «ВТБ БАНК», що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Воровського № 24, ОСОБА_4 зустрілась з невстановленою особою, котрій раніше надала копії документів, яка провела до приміщення відділення та вказала куди йти для обговорення кредиту, де їй вказали яку документацію потрібно надати. Кількома днями пізніше ОСОБА_4 зателефонувала невстановленій особі, щоб вона піднесла довідку до відділення «Ренесанс» ПАТ «ВТБ Банк». Під час зустрічі невстановлена особа зайшла до відділення банку разом з ОСОБА_4 , де і передала довідку їй. Після чого ОСОБА_4 надала підроблену довідку про доходи і тим самим використала завідомо підроблений документ та заповнила анкету-заяву на отримання споживчого кредиту в сумі 60 000 грн. Декількома днями пізніше ОСОБА_4 зателефонувала безпосередньо працівникам банку, котрі повідомили, що їй надано кредит та вона може прийти і отримати кредитні кошти. В день отримання кредиту ОСОБА_4 прийшла до відділення та підписала договір на отримання споживчого кредиту в розмірі 51000 грн. Біля виходу з банку ОСОБА_4 передала 10000 грн. невстановленій особі за виконані послуги у підробці довідки. ОСОБА_4 розпорядилась в подальшому грошовими коштами на власні потреби.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме, використала завідомо підроблений документ.
Відповідно до угоди про визнання винуватості від 25 липня 2014 року, укладеної між прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва ОСОБА_5 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12012110100000952, з одного боку та підозрюваною ОСОБА_4 з іншого боку на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, остання повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. При цьому, підозрюваній ОСОБА_4 роз'яснено наслідки укладення угоди, а саме, обмеження її права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотання про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на її користь, крім того, їй роз'яснено наслідки невиконання угоди.
У підготовчому судовому засіданні з'ясовано, що ОСОБА_4 , розуміючи, що кримінальне провадження стосовно неї може бути розглянуто в судовому засіданні, де вона буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на її користь, просила затвердити угоду. Крім того, заявила клопотання про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки вона має на утриманні неповнолітню дочку щодо якої не позбавлена батьківських прав, а злочин, в якому її обвинувачують відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
При цьому, суд переконався, що ОСОБА_4 винуватість визнала добровільно і з розумінням того, що відмовляється від своїх прав, включаючи право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо інкримінованого їй кримінального правопорушення, угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу.
Крім того, судом роз'яснено ОСОБА_4 наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення та конкретну міру покарання, передбачену ч. 4 ст. 358 КК України, погоджену сторонами угоди у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 472 КПК України, дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 358 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, ОСОБА_4 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості останньої наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
Що ж стосується порушеного обвинуваченою ОСОБА_4 питання про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році», то суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року з наступними змінами, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
Зокрема, положення п. «в» ст. 1 вказаного Закону можуть застосовуватися до засуджених осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Так, судом ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, який є умисним та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Також матеріали кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо якої не позбавлена батьківських прав відповідно до відомостей у довідці № 1561 від 18 вересня 2014 року Глевахівської селищної Ради Васильківського району Київської області.
Таким чином, ОСОБА_4 на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року з наступними змінами, підлягає звільненню від покарання.
Обставин, зазначених у ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01 жовтня 1996 року з наступними змінами та доповненнями, ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року з наступними змінами, за яких би на ОСОБА_4 не поширювалася дія Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376, 475 КПК України, суд
угоду про визнання винуватості, укладену 25 липня 2014 року у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012110100000952, - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Звільнити ОСОБА_4 відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року з наступними змінами від призначеного судом покарання.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій ОСОБА_4 та прокурору.
Суддя