Справа № 761/17436/14-к
Провадження №1-кп/761/688/2014
іменем України
19 вересня 2014 року місто Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора прокуратури Шевченківського району м. Києва ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , в приміщенні суду під час судового розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100100002047 від 08.03.2014 р.) відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новопетрівки Софіївського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, неодруженого, безробітного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 28 листопада 2005 року вироком Печерського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, на 5 років позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,
8 березня 2014 року, приблизно о 2 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи біля церкви «Володимирської Ікони Божої Матері», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 86-88, маючи умисел на проникнення до неї з метою вчинення крадіжки, розбив вікно та проник до приміщення церкви, де з шафи викрав майно потерпілого ОСОБА_4 , а саме: 13 срібних хрестиків загальною вартістю 525 гривень, 46 срібних ланцюжків загальною вартістю 4192 гривень, 24 срібні кільця загальною вартістю 1080 гривень, 16 іменних срібних кулонів загальною вартістю 560 гривень, 11 магнітів загальною вартістю 110 гривень, 3 бронзових кулони загальною вартістю 75 гривень, а всього вказаного майна на загальну суму 6542 гривень, однак не зміг розпорядитися цим майном, тобто з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий в приміщенні згаданої церкви працівниками міліції.
Слідчий СВ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві за погодженням із старшим прокурором Шевченківського району м. Києва, звернувся з клопотанням про застосування до ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру.
Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, захисника та потерпілого, які вважали за необхідне застосувати відносно ОСОБА_8 примусові заходи медичного характеру, приходить до висновку про наявність належних правових підстав для прийняття такого рішення, виходячи з наступного.
Вина ОСОБА_8 у вчиненні вказаних протиправних дій знайшла своє підтвердження в ході дослідження всієї сукупності доказів.
Так, потерпілий ОСОБА_9 в суді пояснив, що 8 березня 2014 року, близько 2 години 30 хвилин, йому зателефонував охоронець, який повідомив, що до церкви, де він проводить богослужіння, хтось заліз, після чого відразу була викликана міліція, а далі, зайшовши спільно з працівниками міліції та іншими особами до приміщення церкви, вони виявили ОСОБА_8 , який мав при собі різні вироби зі срібла та інші речі з церкви, і які намагався викрасти.
Відповідно до відомостей, які містяться в протоколі огляду місця події від 8 березня 2014 року та фототаблиці долученої до нього, в церкві «Володимирської Ікони Божої Матері», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено розбите вікно та каміння на підлозі.
Згідно даних протоколу огляду місця події від 8 березня 2014 року та фототаблиці долученої до нього (оглядалася особа, яка назвалася ОСОБА_10 ), при вході до церкви по АДРЕСА_2 , при особі, яка назвалася ОСОБА_10 виявлено різні вироби з білого металу та інші речі (хрестики, ланцюжки, каблучки, нагрудні ікони, магніти), які були вилучені.
Як вбачається з протоколу огляду від 13 березня 2014 року, були оглянуті предмети, вилучені 8 березня 2014 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: 13 срібних хрестиків загальною вартістю 525 гривень, 46 срібних ланцюжків загальною вартістю 4192 гривень, 24 срібні кільця загальною вартістю 1080 гривень, 16 іменних срібних кулонів загальною вартістю 560 гривень, 11 магнітів загальною вартістю 110 гривень, 3 бронзових кулони загальною вартістю 75 гривень.
Відповідно до відомостей, які містяться в протоколі огляду відеозапису огляду речей ОСОБА_8 8 березня 2014 року, в приміщенні церкви зафіксовано обстановку (присутність в церкві ОСОБА_8 , розбите скло у вікні церкви).
Крім того, вина ОСОБА_8 у вчиненому підтверджується також і речовим доказом - компакт-диском з відеозаписом огляду сумки ОСОБА_8 та приміщення церкви, яка розташована по АДРЕСА_2 .
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у закінченому замаху на вчиненні крадіжки з проникненням до іншого приміщення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
В той же час, зважаючи на те, що в судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 в силу обставин, пов'язаних із затриманням працівниками міліції, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме, фактично не покинув приміщення церкви, звідки намагався таємно заволодіти чужим майном, тим самим був позбавлений реальної можливості розпорядитися викраденим, то посилання органа досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_10 закінченого замаху є невірним, а й отже, беручи до уваги мету ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, відсутність відповідних процесуальних наслідків щодо погіршення становища останнього, обвинувачення ОСОБА_8 підлягає зміні в частині кваліфікації його дій з ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 3 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Таким чином, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення до кінця таємного викрадення чужого майна з проникненням до іншого приміщення, то такі його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
В той же час, згідно акту амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи № 111 від 3 червня 2014 року ОСОБА_7 як в період часу до якого відноситься діяння, що йому інкримінується, так і на теперішній час, страждає на олігофренію в ступені вираженої дебільності з емоційно-вольовим порушенням, і за своїм психічним станом не міг і не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, при цьому потребує застосуванню примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_8 , який вчинив злочин в стані неосудності, з урахуванням тяжкості вчиненого та характеру і тяжкості його захворювання, ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб і такого, що потребує лікування у примусовому порядку, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Керуючись ст. 92-94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України, суд
клопотання слідчого СВ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014100100002047 від 08.03.2014 р.) відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новопетрівки Софіївського району Дніпропетровської області, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 30 днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
СУДДЯ ОСОБА_11