Постанова від 09.09.2014 по справі 804/11791/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 р. Справа № 804/11791/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю,

за участю

представника позивача - Єрмакової С.В.,

представника відповідача - Мельник С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арматорг» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ Арматорг», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення від 23.07.14 № 13549 про невизнання податковою декларації ТОВ «Арматорг» з податку на додану вартість за червень 2014 року, про визнання декларацію позивача за червень 2014 року з додатками такою, що подана у момент фактичного її отримання ДПІ, та про зобов'язання ДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації позивача за червень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне рішення є протиправним та таким, що не відповідає діючому законодавству, адже податкова декларація з ПДВ за червень 2014р., направлена позивачем на адресу ДПІ засобами кур'єрської служби, містить всі обов'язкові реквізити, визначені приписами ПКУ. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що податкова декларація з ПДВ за червень 2014р., що надійшла до ДПІ від позивача засобами кур'єрської доставки, не відповідає вимогам п. 48.3 ПК України (відсутні обов'язкові реквізити), а саме щодо найменування контролюючого органу, до якого подається звітність. Так, в поданій декларації ТОВ «Арматорг» було зазначено контролюючий орган: ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів, що не відповідає дійсності, так як найменуванням контролюючого органу є - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 39139938, на обліку як платник податків та зборів перебуває в ДПІ, є платником податку на додану вартість.

Як встановлено судом, позивачем до відповідача засобами кур'єрської служби направлена податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2014 р. з додатками, яка отримана ДПІ 21.07.14 (а.с.25-34).

Відповідно до листа ДПІ від 23.07.14 №13549 «Про прийняття податкової декларації» у зв'язку з тим, що вказана податкова декларація за червень 2014р. подана з порушенням (відсутні обов'язкові реквізити), звітність не визнано податковою та підлягає переоформленню з дотриманням вимог чинного законодавства (а.с.8).

Не погодившись з такою відмовою ДПІ прийняти звітну декларації з ПДВ за червень 2014р., позивач звернувся до суду з даним позову.

Перевіряючи оскаржуване рішення ДПІ з відмови прийняти податкову звітність позивача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до п.49.3. ст.49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.49.8. ст.49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

На виконання приписів п.49.9. ст.49 ПКУ за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За змістом ст.48 ПКУ податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п.48.3). У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п.48.4).

Відповідно до п.48.7. ст.48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

За змістом п.49.11 ст.49 ПКУ орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі подання таким платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ.

Аналіз наведених законодавчих положень дозволяє дійти наступних висновків: - у відмові органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію мають бути чітко зазначені причини такої відмови; - відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Суд відмічає, що зі змісту наданих позивачем ксерокопій декларації з ПДВ за червень 2014р. та додатків до неї, котрі отримані відповідачем 21.07.14, вбачається наявність всіх обов'язкових реквізитів, визначених п.48.3 ст.48 ПКУ. Також суд зважує, що у відмові від 23.07.14 №13549 ДПІ не наводить чіткої причини відмови прийняти таку податкову звітність, загальні посилання відповідача на відсутність обов'язкових реквізитів не дозволяють платнику податків усунити недоліки та виконати свій обов'язок із надання до контролюючого органу належним чином оформленої податкової звітності. Посилання відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні на відсутність найменування контролюючого органу - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області - є безпідставним, адже, по-перше, позивачем в податковій декларацій з ПДВ за червень 2014р. зазначений відповідний контролюючий орган (а.с.26), по-друге, така причина не була наведена ДПІ в листі-відмові від 23.07.14 №13549. Крім того, суд зважує, що в своїх запереченнях відповідач сам зазначає неповну назву контролюючого органу: Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська (а.с.39).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та є такими, що ґрунтуються на помилковому розумінні податкового законодавства.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що рішення ДПІ від 23.07.14 порушують права та інтереси позивача, а тому є протиправним, адже подана позивачем податкова декларація з ПДВ за червень 2014р., отримана ДПІ 21.07.14, мала бути прийнята означеним податковим органом. Відтак позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення від 23.07.14 №13549 та визнання декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Арматорг» з податку на додану вартість звітну за червень 2014 року такою, що подана у момент фактичного її отримання, підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмову Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.07.14 №13549 прийняти податкову декларацію TOB «Арматорг» з податку на додану вартість за червень 2014р., а податкову декларацію TOB «Арматорг» з податку на додану вартість за червень 2014р. такою, що подана TOB «Арматорг» у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області - 21.07.14.

Позовні вимоги в частині зобов'язання ДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації позивача за червень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача задоволенню не підлягають, адже заявлені передчасно. Так, положеннями п.49.13 ст.49 ПКУ визначено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби. Отже податкова декларація позивача з податку на додану вартість за червень 2014р. з додатками вважається прийнятою у день її фактичного отримання відповідачем в силу закону, а показники такої декларації підлягають перевірці та відображенню в електронних базах даних податкової звітності податковим органом в порядку, визначеному ПКУ.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «Арматорг» підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.07.14 №13549 прийняти податкову декларацію TOB «Арматорг» з податку на додану вартість за червень 2014р.

Визнати податкову декларацію TOB «Арматорг» з податку на додану вартість за червень 2014р. такою, що подана TOB «Арматорг» у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області - 21.07.14.

Відмовити в задоволені іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арматорг» (код ЄДРПОУ 39139938) витрати по сплаті судового збору в розмірі 48,72 грн. (сорок вісім гривень 72 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 15.09.14

Суддя А.О. Коренев

Попередній документ
40630796
Наступний документ
40630798
Інформація про рішення:
№ рішення: 40630797
№ справи: 804/11791/14
Дата рішення: 09.09.2014
Дата публікації: 01.10.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)