Справа №2-4113/14
(№760/11865/14-ц)
/заочне/
22 вересня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
за участю прокурора Черноусової Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на дитину, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та просила позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: (АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: (АДРЕСА_2), додаткові витрати на доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 15000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем з 2004 року.
Сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Фактично шлюбні стосунки між сторонами було припинено з 2009 року, а в квітні 2010 року шлюб між сторонами був розірваний.
Зазначила, що малолітня донька проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.
Відповідач не бере жодної участі у вихованні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, тим самим ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини. Також, відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку у відповідності до ст. 185 Сімейного кодексу України щодо утримання своєї доньки.
На підставі вищевикладеного просила позов задовольнити.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у його відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечувала позивач.
Представник Органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Представник Органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі.
Відповідно до ст. 45 ЦПК України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» до участі у справі було залучено представника Прокуратури Солом'янського району м. Києва.
Представник Прокуратури Солом'янського району м. Києва в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Вислухавши думку позивача та представника Прокуратури Солом'янського району м. Києва, врахувавши заяву Органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 2004 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції м. Києва 28.10.2008 року, сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис №1764.
Фактично шлюбні відносини між сторонами були припинені у 2009 році.
08.04.2010 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3, вданим ВРАЦС Голосіївського РУ, у м. Києві.
Малолітня донька сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишилась проживати разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою форми №3, виданої «ЖЕО-109», та знаходиться на її утриманні.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 не приймає жодної участі у вихованні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, тим самим ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини. Також, відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку у відповідності до ст. 185 Сімейного кодексу України щодо утримання своєї доньки.
Всі питання щодо виховання малолітньої доньки сторін, вирішуються позивачем ОСОБА_1 самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному її вихованні та утриманні.
Відповідач не піклується про свою малолітню доньку, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться її станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації за №100-7528 від 09.09.2014 року, орган вважає за необхідне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2
Крім того, з вказаного висновку вбачається, що малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає однією сім'єю з матір'ю ОСОБА_1, чоловіком матері ОСОБА_4, бабусею ОСОБА_5 та дідусем ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2, забезпечена усім необхідним для повноцінного життя та розвитку, що підтверджується актом обстеження житлових умов від 23.07.2014 року.
З часу розлучення відповідач ОСОБА_2 не спілкується з донькою, не приймає участі у її вихованні та утриманні, не турбується про її життя та здоров'я, що підтверджується довідкою Філії дитячого поліклінічного відділення №2 ЦРДП Голосіївського району м. Києва, характеристикою зразкового художнього колективу ансамблю танцю «Вербиченька» від 29.05.2014 року №9, висновком про результати психологічного обстеження ОСОБА_3 від 29.07.2014 року, наданим психологом ДНЗ №303 Дніпровського району м. Києва, характеристикою НВК «Барвінок» від 19.05.2014 року №42, логопедичною характеристикою ОСОБА_3 з НВК «Барвінок».
В письмових поясненнях від 17.07.2014 року ОСОБА_2 категорично заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Він зазначає, що в розвитку доньки не приймав участі у зв'язку ігноруванням його побажань, протягом 5 років його не інформували, де перебуває дитина. ОСОБА_2 визнав, що протягом 3 років він дитину не бачив взагалі, до дитячого садочку не ходив.
В письмових поясненнях ОСОБА_1 вказала, що з ОСОБА_2 була домовленість про щомісячне перерахування коштів в сумі 500,00 грн., на її картку у якості аліментів на дитину, проте вказані кошти батько виплачує нерегулярно, останній раз виплатив за лютий 2014 року.
Згідно п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно ч. 3 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Як встановлено вище, відповідач по справі ОСОБА_2 не займається вихованням доньки, повністю усунувся та ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не виявляє до неї будь-якої батьківської уваги та турботи.
Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно з ч. 1 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 довела ті обставини, на які посилалась як на підставу своїх позовних вимог.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно своєї доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому він повинен бути позбавлений батьківських прав відносно неї.
Позивач також просила стягнути з відповідача додаткові витрати на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 15000,00 грн.
Як пояснила в судовому засіданні позивач, вона неодноразово намагалась залучити відповідача ОСОБА_2 до вирішення питання стосовно розвитку доньки та спілкування з нею, неодноразово зверталась до відповідача з проханням своєчасно сплачувати аліменти, пояснюючи, що його доньці необхідне відповідне харчування, одяг, оздоровлювальний відпочинок. Однак, відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків.
Відповідач аліменти на утримання неповнолітньої дочки виплачує нерегулярно і в розмірі, якого недостатньо для утримання дитини, що не дозволяє забезпечити потреби дитини в харчуванні, дозвіллі, відпочинку.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини в розмірі 500,00 грн. щомісячно починаючи з 10.06.2010 року.
Постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 11.08.2014 року на підставі вказаного рішення було відкрито виконавче провадження.
Як пояснила в судовому засіданні позивач, в розумінні ст. 185 СК України, додатковими витратами в даному випадку є: витрати, що вона понесла на розвиток дитини в дошкільному дитячому навчально-виховному комплексі «Барвінок» у Голосіївському районі за період вересень 2011 року - по січень 2014 року, в сумі 5036,28 грн. (2736,28 грн. на оплату за харчування дитини в дитячому закладі та 2300,00 грн. на поліпшення умов дитини в дитячому садочку, а саме: на ремонти, іграшки, миючі засоби); витрати, в період вересень 2013 - березень 2014 року, в зв'язку з відвідуванням малолітньою донькою сторін «Зразкового» художнього колективу ансамбль танцю «Вербиченька» в сумі 1400,00 грн.; витратив період квітня 2013 - березень 2014 року, в зв'язку з індивідуальними заняттями з логопедом - ОСОБА_7 два рази на тиждень в сумі 7200,00 грн.; витрати, для покращення здоров'я та фізичного стану дитини - відвідування басейну в Sport Life - мережа фітнес-клубів №1 в сумі 1200,00 грн.; витрати, пов'язані з духовним розвитком дитини - відвідування Київського академічного театру юного глядача на Липках (1-2 рази на місяць); Київського театру опери і балету для дітей та юнацтва (1-2 рази на місяць); Національного цирку України; новорічних вистав під час новорічних свят. Також, Анжеліка полюбляє відвідувати Київський дельфінарій «НЕМО»; ходити до зоопарку - сума витрат понесених за період грудень 2012 - березень 2014 р. становить 2800,00 грн.
Додаткові витрати, понесені позивачем і пов'язані із оздоровленням дитини в липні 2012 року, склали 3750,00 грн.; в липні 2011 року становили 3025,00 грн.; в травні 2013 року становили 3150 грн.
Фактично витрати на дитину, ОСОБА_3, загалом складають 30686,28 грн., на що слід зазначити наступне.
Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Слід зазначити, що поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.
Частина 1 статті 185 СК України закріплює правило, відповідно до якого, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
До участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами можна притягати лише батьків дитини. Оскільки у цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні суду окремо (п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").
Таким чином, розмір суми, що стягується з одного із батьків дитини, зобов'язаного брати участь у додаткових витратах на дитину, зумовлених особливими обставинами, повинен визначатися залежно від понесених або передбачуваних витрат і не може бути визначений у частці від заробітку (доходу) платника.
Частина 2 ст. 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.
Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.
Встановлено, що донька сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з вересня 2011 року почала відвідувати дошкільний дитячий навчально-виховний комплекс «Барвінок» у Голосіївському районі, що підтверджується характеристикою №42 від 30.05.2014 року.
Для здоров'я, фізичного, духовного та морального розвитку, малолітня донька сторін ОСОБА_3, з вересня 2013 року, відвідує «Зразковий» художній колектив ансамбль танцю «Вербиченька», що підтверджується характеристикою №9 від 29.05.2014 року.
За направленням вчителя-логопеда з навчально-виховного комплексу «Барвінок» з квітня 2013 року ОСОБА_3 займається в індивідуальному порядку з логопедом - ОСОБА_7 два рази на тиждень, що підтверджується логопедичною характеристикою від 14.10.2008 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених, ст. 61 цього кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи, а саме з наданих позивачем чеків та квитанцій вбачається, що позивачем понесені додаткові витрати на дитину в сумі 3936,28 грн.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат на утримання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та вважає за доцільне стягнути їх в сумі 1968,14 грн. (3936,28 грн./2=1968,14 грн.), тобто половину від документально підтвердженої суми, яку сплатила позивач.
Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 суми сплаченого судового збору 243,60 грн.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 164, 165, 166, 180, 185 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 27-30, 57, 60, 88, 169, 197, 208-209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис №1764 від 28.10.2008 року у книзі реєстрації народжень, зроблений Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського РУЮ м. Києва).
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН невідомий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 додаткові витрати на утримання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в сумі 1968,14 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН невідомий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір в сумі 243,60 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя