25 січня 2007 р.
№ 1/135(12/35)-1/169
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
Кравчука Г.А.
Мачульського Г.М.
Шаргала В.І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду
від 30.11.2006р.
у справі
Господарського суду
№1/135(12/35)-1/169
Чернігівської області
за позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до
Менського санаторію "Остреч"
про
стягнення 14 157, 18 грн.
за зустрічним позовом
Менського санаторію "Остреч"
до
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про
повернення авансових платежів в сумі 13 333, 86 грн.,-
Касаційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Так, до касаційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" доданий примірник платіжного доручення №11126 від 25.12.2006р. про сплату 71 грн. державного мита з касаційної скарги на рахунок УДК в м. Києві, однак держмито сплачено не у встановленому розмірі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи №1/135(12/35)-1/169, первісний позов пред'явлений про стягнення 14 157, 18 грн., а зустрічний позов -про повернення авансових платежів в сумі 13 333, 86 грн. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2006р. первісний позов задоволено частково, а у задоволенні зустрічного позову постановлено відмовити. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2006р. рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2006р. скасовано, в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
В своїй касаційній скарзі позивач за первісним позовом просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2006р. Тобто виходячи з викладеного при подачі касаційної скарги мито повинно було бути справлене як з первісних, так і з зустрічних позовних вимог через те, що в своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати судове рішення стосовно як первісного, так і зустрічного позову.
Згідно ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст.3 п.2 пп. “а» Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93 із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів державне мито сплачується у розмірі одного відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошей ціна позову визначається стягуваною сумою.
Згідно ст.3 п.2 пп. “г» Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93 із касаційних скарг на рішення та постанови державне мито сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -у розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Отже державне мито з касаційної скарги належить обчислювати та сплачувати до державного бюджету з врахуванням вимог вказаних норм Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
За вказаних обставин касаційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підлягає поверненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що особа, яка подала касаційну скаргу, не позбавлена права повторно подати касаційну скаргу на прийняті по справі судові рішення, після усунення допущених порушень, в порядку, визначеному ст. 109 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України та з дотриманням вимог, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 86, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2006р. у справі №1/135(12/35)-1/169 Господарського суду Чернігівської повернути особі, що її подала, а справу №1/135(12/35)-1/169 -до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.М. Мачульський
В.І. Шаргало