17 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/933/13-а
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Кравець О.О.
судді - Домусчі С.Д.
судді - Турецької І.О.
за участю секретаря Левицької З.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Приватне підприємство "Ексімтранссервіс-Південь" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби та просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.01.2012 року № 0000011505 та визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття податкового повідомлення - рішення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою задовольнити позов.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі ,в межах повноважень та у спосіб ,що передбачені Конституцією й законами України
Згідно п.п. 75.1, 75.2 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Відповідно ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно п.200.10 ст. 20 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Судом 1-ої інстанції було встановлено, що 14.12.2012р. старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси ДПС Шадурським А.В. було проведено камеральну перевірку достовірності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2012 року.
За результатами перевірки складено акт № 62/15-518/33567045 від 14.12.2012 року, відповідно до висновків якого було встановлено порушення позивачем вимог ст. 256, 257 Цивільного кодексу України та підпунктів 4.6.4, 4.6.6 п.4.6. пункту 4 Наказу Міністерства Фінансів України "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 25.11.2011 року № 1492, а саме: ПП "Ексімтранссервіс-Південь" у декларації за жовтень 2012 року завищено значення ряд. 24 (залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) в сумі - 5 345 364 грн.,яка складається із сум від'ємного значення з періодом їх виникнення:
2 470 188,00 грн. - січень 2009 року, 2 007 423,00 грн. - лютий 2009 року, 32 975,00 грн. - березень 2009 року, 299 267,00 грн. - квітень 2009 року, 238 023,00 - травень 2009 року, 195 031,00 - червень 2009 року, 63 644,00 грн. - серпень 2009 року, 38 813,00 грн. - вересень 2009 року.
02 січня 2013 р.( у тексті ППР помилково вказано 2012 рік) на підставі акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011505, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 5 345 364 грн.
Згідно вимог абз. "а" п.п.14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Відповідно до п.п.135.4 п.135.5 ст. 135 ПК України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р. "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" затверджені форми податкової звітності з податку на додану вартість та встановлений Порядок їх заповнення.
Підпунктом 4.6.4 зазначеного Порядку встановлено, що якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).
Відповідно до п.п. 4.6.6 зазначеного Порядку залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Згідно п.4.6.7 Порядку, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.
Відповідно п.4.6.8 сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду вказується в рядку 25 декларації.
Але, судом апеляційної інстанції було встановлено, що податкові періоди січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року вже були предметом іншої виїзної планової перевірки ПП «Ексімтранссервіс-Південь», за результатами якої ДПІ у Малиновському районі м.Одеси було складено акт від 16 грудня 2009 року № 461/23-213/33567045, яким було встановлене завищення від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного від шкодування включається до складу податкового кредиту наступного податко вого періоду, на суму 12 884 984,00 грн. та на підставі якого були прийняті податкові пові домлення-рішення від 28 грудня 2009 року №0007572301/0, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 32018722,00 грн. (16946929,00 грн. за основним платежем та 15071793,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); від 28 грудня 2009 року №0000532350/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 3447377,00 грн.; від 19 лютого 2010 року №0001461502/0, яким позивачу визначено суму податкового з податку на додану вартість у сумі 3371993,10 грн. (3211422,00 грн. за основним платежем, 160571,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); від 19 лютого 2010 року №0001451502/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 60000,00 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року, яка залишена без змін ухва лою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року ,вищевказані повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси були скасовані та визнані неправомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені су довим. рішенням, в адміністративній, цивільній або господарській справі, шо набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої вста новлено ці обставини.
Крім того, під час апеляційного розгляду ,представником податкового органу було ,по-суті, визнано факт наявності у позивача від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі приблизно 5 245 364 грн., що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді.
Згідно п.п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Згідно п.п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п.п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно п.п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно п.п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.200.6 ст.200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Згідно з п.п. "а" п.200.14 ст.200 ПК України у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.
Апеляційний суд вважає ,що у разі якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований платником ПДВ за придбаними товарами/послугами, по завершенні терміну позовної давності є неоплаченим, то такі товари не можуть вважатися безоплатно отриманими, так як платник податків не позбавляється права на включення цих сум до складу податкового кредиту наступного податкового періоду .
Таким чином , податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 02.01.2012 року № 0000011505 та дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо його прийняття є неправоміртними.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 3. ч.1. ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про необхідність скасувати постанову суду 1-ої інстанції , та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Апеляційним судом встановлено , що позивачем ,у зв'язку зі сплатою судового збору за звернення із позовною заявою та подачу апеляційної скарги, понесені судові витрати у розмірі 3441,9 грн.
Керуючись ч.1 ст. 195,196, 198, 202, ч.2 ст. 205, ч.1 ст.207, ст. 210, ст.211, ст. 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 р. - скасувати.
Прийняти нову постанову:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь"-задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 02.01.2012 року № 0000011505 та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо прийняття податкового повідомлення - рішення від 02.01.2012 року № 0000011505.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" судові витрати у розмірі 3441,9 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Кравець О.О.
Суддя Домусчі С.Д.
Суддя Турецька І.О.