Тернопільський окружний адміністративний суд
Справа № 819/1664/14-a
"15" вересня 2014 р.
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
при секретарі Бойко Н.Б.
за участю:
прокурора Клим'юк М.С.
представника відповідача Федоріва С.І.
третьої особи ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом заступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері до Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Тернопільській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказів начальника Головного управління МНС в Тернопільській області: від 04 серпня 2007 року №155 о/с - в частині присвоєння спеціального звання «старшина внутрішньої служби» ОСОБА_1 , від 09 січня 2008 року №1 о/с в частині присвоєння ОСОБА_1 в порядку переатестування спеціального звання «старшина служби цивільного захисту», від 15 квітня 2008 року №52 о/с в частині присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання «прапорщик служби цивільного захисту», суд, -
Заступник Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (надалі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Тернопільській області (надалі - відповідач, Управління ДСНСУ в Тернопільській області) третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказів начальника Головного управління МНС в Тернопільській області: від 04 серпня 2007 року №155 о/с - в частині присвоєння спеціального звання «старшина внутрішньої служби» ОСОБА_1 , від 09 січня 2008 року №1 о/с в частині присвоєння ОСОБА_1 в порядку переатестування спеціального звання «старшина служби цивільного захисту», від 15 квітня 2008 року №52 о/с в частині присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання «прапорщик служби цивільного захисту».
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржені накази щодо присвоєння ОСОБА_1 спеціальних звань не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, оскільки, військове звання «старшина» останньому фактично не присвоювалось. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.12.1993 №210 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у військовому званні «сержант», що підтверджується архівною довідкою від 19.03.2014 №179-2/352 та копією наказу командира військової частини від 13.12.1993 №210. Таким чином наказ від 04.08.2007 №155 о/с в частині присвоєння спеціального звання «старшина внутрішньої служби» ОСОБА_1 та наступні спеціальні звання присвоєні з порушенням черговості, а відтак є неправомірними.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, додатково відзначивши, що в результаті помилкового присвоєння ОСОБА_1 першого та чергових спеціальних звань різниця нарахованої та виплаченої заробітної плати у зв'язку із різними званнями за період з серпня 2007 року по березень 2014 року становить 2400,31 грн. Оскільки Управління утримується за рахунок державного бюджету, указані та подальші виплати завищеної заробітної плати ОСОБА_1 порушують економічні інтереси держави.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення. Пояснив, що виходячи із даних військового квитка НОМЕР_2 військове звання «старшина» ОСОБА_1 присвоєно наказом начальника військової частини НОМЕР_3 , інших документів при прийомі на роботу в Управління ДСНСУ в Тернопільській області для підтвердження військового звання законодавством не передбачено.
Вважає, що протиріччя щодо присвоєння військових звань ОСОБА_1 котрі містяться в документальних матеріалах військової частини НОМЕР_1 та держархіву МО України, відомостях військового квитка, обліках ІНФОРМАЦІЯ_1 , власними поясненнями ОСОБА_1 а також не з'ясування фактів підроблення документа, вимоги позивача є передчасними та повинні розглядатися рамках кримінального провадження.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримав позицію Управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в Тернопільській області, просив в позові відмовити. Додатково повідомив, що звання «старшина», йому було присвоєно при закінченні військової служби та оголошено перед с особовим складом військової частини з відповідним внесенням у військовий квиток. Також при постановці на облік у комісаріат та видачі мобілізаційного припису, було вписано звання «старшина», без жодних заперечень до поданих документів.
Заслухавши в судовому засіданні прокурора, представника відповідача та третьої особи, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства судом встановлені наступні обставини.
Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_1 06.08.2007 року був прийнятий на посаду командира відділення окремого поста державної пожежної охорони м. Копичинці Гусятинського районного відділу Головного Управління МНС України в Тернопільській області у відповідності до "Положення про проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України" із присвоєнням спеціального звання «старшина внутрішньої служби» (Наказ Головного Управління МНС України в Тернопільській області від 04 серпня 2007 року №155 о/с) (а.с. 27).
При цьому, 09.01.2008 року відповідно до наказу МНС від 22 листопада 2007 року №787 «Про проведення переатестування осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про правові засади цивільного захисту» від 24.06.2004 року №1856-ІV та пунктів 5, 60, 62 Положення про проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту особами начальницького складу Головного Управління МНС України в Тернопільській області видано наказ №1 о/с про присвоєння в порядку переатестування з 01 січня 2008 року спеціального звання служби цивільного захисту та вважати його таким, що проходить кадрову службу: «старшина служби цивільного захисту» старшині внутрішньої служби ОСОБА_1 (а.с. 28)
Наказом начальника Головного управління МНС України в Тернопільській області від 15.04.2008 року №52 о/с, на підставі п.61, 62, 66 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту України ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання «прапорщик служби цивільного захисту» (а.с.30).
Прийняте рішення щодо присвоєння звання «старшина внутрішньої служби» обґрунтоване заявою ОСОБА_1 та наданими документами, а саме військовим квитком серії НОМЕР_2 виданий 18.11.1991 року Гусятинським РВК (а.с. 34-35).
В графі 20 зазначеного військового квитка "Присвоение воинских званий и класности по специальности" наявні записи «старший сержант ком. в/ч 11491 23.04.93 №22» та «старшина ком. в/ч 82715 16.11.93 №194», які завірені мокрою гербовою печаткою військової частини та підписами посадових осіб.
ОСОБА_1 звільнений із строкової військової служби в запас 13.12.1993 року з направленням на військовий облік в Гусятинський РВК.
На військовий облік ОСОБА_1 встав 01.01.1994 року, про що свідчить відмітка у військовому квитку (розділ VIII "Прийом на учет снятие с учета" а.с. 60).
Перебуваючи в запасі, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 була встановлена категорія обліку "1", група обліку "А" та склад - "сержанти" (розділ IV пункти, відповідно пункти 23, 24, 25).
В графі 20 обліково - послужної карточки до військового квитка НОМЕР_2 вказані звання «старший сержант» та «старшина» (а.с. 62). 15.01.2001 року Гусятинським РВК ОСОБА_1 видано «Мобилизационное предписание» в якому він значиться як «старшина» (а.с.61).
З військового обліку ОСОБА_1 знятий 17.08.2007 року, про свідчить відмітка у військовому квитку (розділ VIII «Прийом на учет снятие с учета»).
Оцінивши зібрані по справі докази, з'ясувавши всі обставини справи та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про правові засади цивільного захисту» (в редакції діючій на момент прийняття оскаржених наказів) особам рядового і начальницького складу внутрішньої служби та військовослужбовцям при зарахуванні їх на службу в органи і підрозділи цивільного захисту присвоюються спеціальні звання служби цивільного захисту, рівноцінні тим, які були їм присвоєні при проходженні внутрішньої чи військової служби. Строк проходження ними внутрішньої та військової служби зараховується до строку проходження служби цивільного захисту.
Відповідно до п. 60 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту від 21 липня 2005 р. №629 (чинного на момент виникнення правовідносин) особам, які мають спеціальні та/або військові звання, у тому числі які перебували у запасі, після призначення на посади в органи і підрозділи цивільного захисту, що заміщуються особами рядового і начальницького складу, присвоюються спеціальні звання служби цивільного захисту в порядку переатестування з урахуванням їх спеціальних чи військових звань. Порядок проведення переатестування визначається МНС.
Аргументуючи свої вимоги щодо визнання протиправними та скасування наказів позивач посилається на архівну довідку Львівського територіального архівного галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 19.03.2014 року №179-2/352, згідно якої, по наявних в архіві документальних матеріалах ОСОБА_1 з 13.12.1993 року виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і направлений на облік в Гусятинський РВК у званні «сержанта» та наказ командира військової частини від 13.12.1993 року №210, з якого слідує, що «сержанта» ОСОБА_1 «исключить из списков личного состава части и направить на учет в Гусятынский ГВК Тернопольской области» (а.с. 37).
Суд вважає за необхідне зазначити те, що при прийнятті ОСОБА_1 04.08.2007 на посаду командира відділення окремого поста державної пожежної охорони, присвоївши йому спеціальне звання «старшина внутрішньої служби», Головне Управління МНС України в Тернопільській області керувалось військовим квитком серії НОМЕР_2 , виданого 18.11.1991 року.
При цьому, виходячи із даних військового квитка НОМЕР_2 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.04.1993 року №22, ОСОБА_1 присвоєно військове звання «старший сержант». Військове звання «старшина» ОСОБА_1 присвоєно наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 16.11.1993 року №194 (а.с. 35).
На вимогу суду, позивачем не представлено вище перелічені накази №22, №194 та інших наказів щодо присвоєння ОСОБА_1 військових звань. Натомість надані позивачем архівні довідки по військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 36-37, 63-75) безпосередньо не стосуються присвоєння ОСОБА_1 військових звань.
Єдиним належним доказом, на час розгляду справи, що підвереджує присвоєння ОСОБА_1 військових звань є оригінал військового квитка серії НОМЕР_2 , на підставі якого відповідачем правомірно прийнято оскаржені накази в частині присвоєння ОСОБА_1 спеціальних звань: «старшина внутрішньої служби», «старшина служби цивільного захисту» та «прапорщик служби цивільного захисту».
В усних поясненнях ОСОБА_1 стверджує, про присвоєння військового звання «старший сержант» йому було оголошено перед особовим складом підрозділу безпосереднім командиром військової частини, де проходив строкову службу. Про присвоєння звання «старшина» йому об'явив командир роти в день звільнення зі служби коли вручав військовий квиток, де вже були належним чином завірені відмітки про присвоєння військових звань. Як слідує з матеріалів справи, після звільнення зі служби ОСОБА_1 став на військовий облік в Гусятинський РВК, де його поставили на облік як старшину запасу згідно поданих документів. Протиріч щодо військового звання при постановці на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено не було.
За відсутності встановлення фактів підроблення (фальшування) документів чи встановлення неправомірних дій осіб щодо внесення у військовий квиток військових звань «старший сержант» ком. в/ч НОМЕР_1 23.04.93 №22» та «старшина» ком. в/ч 82715 16.11.93 №194», відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів не міг ставити під сумнів військові звання ОСОБА_1 .
Суд також враховує той факт, що на час розгляду справи, позивачем не закінчена перевірка відповідача щодо дотримання вимог Бюджетного кодексу України та не сформовано належних документів за наслідками такої перевірки.
Враховуючи протиріччя щодо присвоєння військових звань ОСОБА_1 що містяться в документальних матеріалах військової частини НОМЕР_1 та держархіву Міністерства оборони України, відомостях військового квитка НОМЕР_2 , обліках Гусятинського РВК, власними поясненнями ОСОБА_1 , відсутність належних даних з держархіву МО України, а також не встановлення фактів підроблення військового квитка, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування наказів є передчасними та не підтвердженні належними доказами.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги щодо визнання протиправними та скасування оскаржених наказів, що обумовлює відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 2, 53, 70, 71, 86, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову заступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері до Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Тернопільській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказів начальника Головного управління МНС в Тернопільській області: від 04 серпня 2007 року №155 о/с - в частині присвоєння спеціального звання «старшина внутрішньої служби» Дмитрашу О.В., від 09 січня 2008 року №1 о/с в частині присвоєння ОСОБА_1 в порядку переатестування спеціального звання «старшина служби цивільного захисту», від 15 квітня 2008 року №52 о/с в частині присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання «прапорщик служби цивільного захисту» - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, визначені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
/Постанова складена в повному обсязі та підписана 19 вересня 2014 року/
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна:
Суддя Мандзій О.П.