17 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/380/14
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Кравець О.О.
судді - Домусчі С.Д.
судді - за участю секретаряЛук'янчук О.В.. Левицької З.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 р. по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправнимии дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» звернулося до суду з позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів та просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000144100 від 26.12.2013 року, визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування Публічному акціонерному товариству «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» пені за узгодженим податковим зобов'язанням з авансового внеску з податку на прибуток за жовтень 2013 року, та зобов'язати відповідача здійснити коригування даних в картці особового рахунку Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» шляхом скасування пені в розмірі 7270,06 грн. за узгодженим податковим зобов'язанням з авансового внеску з податку на прибуток за жовтень 2013 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року позов був задоволений.
Не погоджуючись з постановою суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою у задоволенні позову відмовити.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі ,в межах повноважень та у спосіб ,що передбачені Конституцією й законами України
Судом 1-ої інстанції було встановлено, що на підставі наказу №184 від 10.12.2013 року у період з 11.12.2013 року по 12.12.2013 року СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» за поданою податковою декларацією з податку на прибуток за 2012 рік №9087271497 від 11.02.2013 року.
За результатами перевірки був складений акт №54/41-0/00131713/20 від 13.12.2013 року , яким встановлені порушення ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» п. 57.1 ст. 57, п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, тобто порушення строків сплати авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 1215006 грн. на 29 днів (граничний термін сплати 30.10.2013 року, проте сплачений 28.11.2013 року шляхом зарахування з іншого рахунку).
Не погоджуючись з такими висновками податкового органу, позивач подав заперечення до акту перевірки №54/41-0/00131713/20 від 13.12.2013 року, проте вони були залишені без задоволення, висновки акту перевірки - без змін, а на підставі виявлених порушень позивачу направлено податкове повідомлення-рішення №0000144100 від 26.12.2013 року, яким позивачу на підставі приписів п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції у розмірі 121500,6 грн.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.
Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.
Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.
У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.
Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.
Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до п.57.2 ст.57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом 1-ої інстанції було встановлено, що ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» в декларації з податку на прибуток за 2012 рік №9087271497 визначений розмір авансового внеску з податку на прибуток, який підлягає сплаті у наступні дванадцять місяців у розмірі 1215006 грн. та сума переплата (надмірної сплати) податку на прибуток у сумі 31756727 грн.
13.09.2013 року та 08.10.2013 року ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» зверталося до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів із заявами про зарахування переплати з податку на прибуток приватних підприємств в рахунок авансового внеску з цього податку за жовтень 2013 року в сумі 1215006 грн., а в зв'язку із відсутністю повідомлення від податкового органу про виконання таких дій, позивач 07.11.2013 року звернувся до відповідача з проханням підтвердити здійснення зарахування переплати в рахунок авансового внеску, проте 20.11.2013 року отримав лист про формування податкової вимоги на суму несплаченого авансового внеску та зобов'язання надати перелік майна для передачі у податкову заставу
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року по справі №815/8297/13-а, яка набула законної сили згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року , була встановлена протиправність дій СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів з визначення ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток за жовтень 2013 року, встановлена протиправність не зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок авансового платежу з цього податку та скасована вимога на суму не сплаченого авансового внеску.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції, щодо наявності підстав для задоволення позову , так як судовим рішенням, яке набуло законної сили була встановлена відсутність у позивача податкового боргу та порушення з вини податкового органу термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання, підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій та пені за це порушення відсутні, а тому податкове повідомлення-рішення №0000144100 від 26.12.2013 року та дані про нарахування пені в картці особового рахунку позивача мають бути скасовані .
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.
Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .
Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 р. - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Кравець О.О.
Суддя Домусчі С.Д.
Суддя Лук'янчук О.В.