Справа: № 733/570/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Чугуєвська Т.П.
Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
16 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Аліменка В.А., Кучми А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірними дій, скасування постанов, -
02.04.2014р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірними дій державного виконавця та начальника державної виконавчої служби щодо прийняття постанов, скасування постанови державного виконавця від 24.01.2014р. про відмову у відкритті виконавчого провадження та скасування постанови начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Чернігівській області від 13.02.2014р. щодо відмови у задоволенні її скарги на дії державного виконавця.
Позов обґрунтовано тим, що не виконується судове рішення про перерахування та виплату їй одноразової допомоги на оздоровлення за 2010рік, яка виплачується відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14.05.2014р. позовні вимоги задоволено: визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Чернігівській області Ленько А.М. та начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Чернігівській області Палігіна О.П.; скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Чернігівській області Ленько А.М. від 24.01.2014 року, як незаконну; скасовано постанову начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Чернігівській області Палігіна О.П. від 13.02.2014 року, як незаконну.
Суд першої інстанції виходив з того, що в постанові державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження зазначено, що виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документа було завершено 10.12.2013 року на підставі п. 1ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», проте, суд робить висновок, дане виконавче провадження не є завершеним, оскільки, рішення суду залишається невиконаним, а, відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження, повернення виконавчого документа з підстав, передбачених ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.22 цього Закону.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14.05.2014р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що 10.12.2013р. постановою державного виконавця виконавчий лист № 2-а-460/10 був повернутий стягувану на підставі її заяви відповідно до п. 1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», отже, відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист повторно не може бути прийнятий до примусового виконання.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлялись належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова скасуванню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2011 року Ічнянським районним судом Чернігівської області видано виконавчий лист № 2-а/460/10 про зобов'язання УПСЗН Ічнянської РДА провести перерахунок та здійснити виплату на користь ОСОБА_2 щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
16.11.2011 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Чернігівській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню вказаного рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області.
21.11.2013 р. ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області було змінено порядок і спосіб виконання судового рішення за вказаним виконавчим листом та стягнуто з УПСЗН Ічнянської РДА суму допомоги у розмірі 2691 грн.
09.12.2013р. ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про повернення виконавчого листа без виконання (а.с.87).
10.12.2013р. державним виконавцем управління ДВС ГУЮ в Чернігівський області Ленько А.М. даний виконавчий лист був повернутий заявниці на підставі її заяви відповідно до п. 1ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Вказана постанова державного виконавця в судовому порядку не скасовано, отже, є законною.
20.01.2014 р. позивач повторно звернулася до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ в Чернігівський області про прийняття до виконання виконавчого листа № 2-а/460/10.
24.01.2014 р. головним державним виконавцем управління ДВС ГУЮ в Чернігівський області Ленько А.М. була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».
ОСОБА_2 подала скаргу до начальника відділу ПВР управління ДВС ГУЮ в Чернігівській області на дії державного виконавця, в задоволенні якої їй було відмовлено.
Вищенаведені обставини підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про виконавче провадження» (надалі Закон № 606) визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до п.1 ч1 ст.19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону та за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно ч.1 ст. 25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Статтею 26 Закону № 606 визначені обставини щодо відмови у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до п.7 ч.1 вказаної статті, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.
Відповідно до ст.50 Закону № 606 завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні державного виконавця, з урахуванням ухвали суду про зміну способу та порядку виконання від 21.11.2013р., знаходився на виконанні виконавчий лист про зобов'язання УПСЗН Ічнянської РДА провести перерахунок та здійснити виплату на користь ОСОБА_2 щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 2691 грн.
Вказана виплата не є періодичною виплатою, оскільки відповідно до виконавчого листа боржник зобов'язаний виплатити стягувану конкретну суму боргу.
Крім того, норми Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначають, що повторне звернення до примусового виконання виконавчого листа, який був повернутий державним виконавцем стягувану на підставі його заяви, не допускається.
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання неправомірними та скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.01.2014р., оскільки згідно п.7 ч.1 ст. 26 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження якщо виконавчий документ раніше був повернуто стягувачу за його заявою. Таким чином, відповідач діяв в межах повноважень та в спосіб визначений законом.
Статтею 82 Закону № 606 встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
З урахуванням вищевказаного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанови начальника відділу державної виконавчої служби від 13.02.2014р. щодо відмови у задоволенні скарги стягувача на дії державного виконавця, оскільки, як зазначено вище, постанова державного виконавця від 24.01.2014р. є законною.
На підставі вказаного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2014 року, задовольнити.
Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірними дій, скасування постанов, скасувати.
ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірними дій, скасування постанов, відмовити.
Постанова суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пґять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
В.А. Аліменко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.